07.06.2010
Якщо податківці виявили, що виручка єдиноподатника перевищила 500 тис. грн.
Підприємці, що працюють на єдиному податку, намагаються дотримуватися всіх установлених обмежень, але буває, що податківці під час перевірки знаходять дохід, який не було включено до виручки. Якщо виявлені суми доходу невеликі, можна обійтися «малою кров'ю», а ось у тому разі, коли з урахуванням «забутих» сум виручка перевищує критичну відмітку 500 тис. грн., наслідки помилки можуть обернутися нечуваною сумою штрафів. Саме про такі ситуації зараз і йтиметься, бо, як показує практика, трапляються вони досить часто.
Отже, з цієї статті ви дізнаєтеся, що загрожує єдиноподатнику в разі виявлення податківцями факту, що його виручка перевищила 500 тис. грн., і які аргументи для мінімізації штрафів тоді використовувати.
Віталіна МІРОШНИЧЕНКО, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X, зі змінами та доповненнями.ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV, зі змінами та доповненнями.ГКУ
— Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV, зі змінами та доповненнями.СКУ
— Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947-III, зі змінами та доповненнями.Закон про податок з доходів
— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV, зі змінами та доповненнями.Закон про РРО
— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР, зі змінами та доповненнями.Закон про патентування
— Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР, зі змінами та доповненнями.Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, зі змінами та доповненнями.Закон № 2181
— Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III, зі змінами та доповненнями.Закон про пенсійне страхування
— Закон України «Про загальнообов’язкове держав-не пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV, зі змінами та доповненнями.Закон про страхування на випадок безробіття
— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III, зі змінами та доповненнями.Закон про страхування на випадок непрацездатності
— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III, зі змінами та доповненнями.Закон № 2343
— Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.92 р. № 2343-XII, зі змінами та доповненнями.Указ № 746
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» в редакції від 28.06.99 р. № 746/99.Декрет про прибутковий податок
— Декрет КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92, зі змінами та доповненнями.Постанова № 507
— постанова КМУ «Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727» від 16.03.2000 р. № 507, зі змінами та доповненнями.Положення № 79
— Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 01.03.2000 р. № 79, зі змінами та доповненнями.Інструкція № 12
— Інструкція про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затверджена наказом ГДПІУ від 21.04.93 р. № 12, зі змінами та доповненнями.Інструкція № 21-1
— Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою ПФУ від 19.12.2003 р. № 21-1, зі змінами та доповненнями.Порядок № 599
— Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.10.99 р. № 599, зі змінами та доповненнями.
З чого все починається
Як ви вже зрозуміли, все починається з податкової перевірки. Інспектори приходять до єдиноподатника і виявляють, що в якийсь момент він отримав кошти, але не включив їх до виручки. Виявлені суми перевіряльники, зрозуміло, плюсують до виручки того року, в якому було надходження, і, як наслідок, виявляється, що виручка того року (або кварталу/півріччя/дев’яти місяців) була більшою за 500 тис. грн.
Що вирішують податківці? Вони повідомляють підприємця про те, що
з 1 січня року, наступного за тим роком, у якому було перевищення (або з початку кварталу, наступного за тим періодом, у якому було перевищення), він працює на загальній системі оподаткування. При цьому не має ніякого значення той факт, що сам єдиноподатник про це не знав, і що у нього на руках увесь час було чинне Свідоцтво про сплату єдиного податку.
Чим багате переведення на загальну систему
Перехід на загальну систему небажаний сам по собі, оскільки, по-перше, пов'язаний з більшими витратами на сплату податків (зборів, внесків), а по-друге, пов'язаний з додатковими організаційними формальностями (придбання патенту, РРО тощо). Але з цим ще можна миритися, якщо єдиноподатник вчасно відстежив виручку і перейшов на загальну систему сам. А ось якщо він не помітив перевищення виручки і переходить на загальну систему примусово, то ситуація ускладнюється ще й донарахуванням податкових зобов'язань і штрафів.
Ось що доведеться сплатити до бюджету:
— за
готівкові продажі товарів (робіт, послуг) на загальній системі без РРО — 5-кратний штраф від суми готівкової виручки, не проведеної через РРО;— за роботу на загальній системі без торгового патенту (патент необхідний у разі торгівлі за готівку або надання побутових послуг) —
2-кратний розмір вартості торгового патенту;—
податкове зобов'язання з ПДВ без права на податковий кредит (якщо підприємець, працюючи на єдиному податку, не був зареєстрований як платник ПДВ) — 20 % від вартості проданих товарів (послуг);—
штраф за несплату до Фонду «непрацездатності» та Фонду «безробіття» внесків, нарахованих на зарплату працівників, — у сумі зарплати, на яку не було нараховано внески;— та ін. (детальніше про штрафи поговоримо трохи пізніше).
Крім того, доведеться сплатити
податок з доходів (15 %) та внесок до ПФ (33,2 %) із суми доходу, розрахованої податківцями за період роботи на загальній системі оподаткування.У свою чергу, повернути суми єдиного податку, сплачені до бюджету в період роботи на загальній системі, або провести їх залік з іншими податковими зобов'язаннями навряд чи вдасться, оскільки механізму таких дій у нормативних документах не встановлено довідка 1.
Як бачимо, помилка або неуважність можуть коштувати досить дорого. Але якщо підприємець у таке становище вже втрапив (а від цього ніхто не застрахований), не варто зневірюватися. Адже варіанти розвитку подій та застосування конкретного штрафу багато в чому залежать від того, скільки часу минуло відтоді, як виручка підприємця перевищила межу. Розглянемо все детально.
Перевищення сталося в поточному кварталі
Рухатимемося від простого до складного. Отже, спершу припустимо таке: податківці виявили, що перевищення сталося в поточному кварталі. Це найбільш невинна ситуація.
У цьому випадку все доволі просто: перевіряльники фактично допомогли підприємцю вчасно відстежити перевищення виручки. Оскільки сумарна виручка єдиноподатника з початку року до теперішнього моменту перевищує 500 тис. грн.,
перейти на загальну систему необхідно з початку наступного кварталу.Про конкретні дії, які потрібно вчинити для переходу на загальну систему, ми не раз писали на сторінках «ВД» (див. «ВД», 2009, № 24, с. 22). Зараз тільки коротко нагадаємо про основне:
— заяву про відмову від спрощеної системи подавати не обов'язково (див. «ВД», 2009, № 18, с. 26);
— якщо планується проводити готівкові розрахунки, необхідно придбати патент і РРО (зареєструвати РРО в податковій);
— якщо підприємець не був платником ПДВ, необхідно пройти реєстрацію як платник цього податку — подати заяву про реєстрацію протягом 20 календарних днів з дня, в якому надійшла понадлімітна виручка. При цьому платником ПДВ підприємець стане не раніше, ніж з першого дня роботи на загальній системі (тобто на єдиному податку він у будь-якому разі допрацює неплатником ПДВ). У тому разі, коли підприємець затримався і проґавив зазначені 20 днів, а податківці виявили це під час перевірки, можна скористатися неоднозначністю норм законодавства і наполягати на тому, що заяву про реєстрацію можна подати протягом 20 календарних днів після переходу на загальну систему оподаткування (див. «ВД», 2009, № 24, с. 20).
Але повернемося до нашого єдиноподатника. Оскільки переходити на загальну систему він буде тільки з 1-го числа найближчого кварталу, виходить, що
на момент перевірки він ще не пропустив час переходу на загальну систему. Отже, жодних штрафних санкцій податківці до нього не застосовуватимуть. Із цим усе зрозуміло.Проте є такий спірний момент:
податківці вважають, що єдиноподатник, який отримав виручку понад 500 тис. грн., зобов'язаний сплатити податок з доходів (ПДФО) у розмірі 15 % від суми перевищення (див. лист ДПАУ від 04.09.2008 р. № 8352/Х/17-0714, консультацію в журналі «Вісник податкової служби України», 2009, № 44, с. 42). З таким твердженням ми зовсім не згодні, про що не раз писали.Отже, у підприємця є
два варіанти дій:1)
якщо сума ПДФО, яку вимагають сплатити податківці, невелика — слухняно виконати вимогу перевіряльників і не відволікатися на судові розгляди. До Пенсійного фонду (ПФ) із суми перевищення внесок можна не сплачувати, оскільки ПФ таких вимог не висуває;2)
якщо сума ПДФО, яку вимагають сплатити податківців, істотна — оскаржити в адміністративному суді акти податкового органу, пов'язані з донарахуванням ПДФО. Для цього можна скористатися такими аргументами (детально про них див. у «ВД», 2008, № 21, с. 42):
Аргументи «за» те, щоб єдиноподатник не сплачував ПДФО
із суми перевищення виручкою критерію 500 тис. грн.
| Суть аргументу | Розшифровка аргументу |
| 1 | 2 |
| 1. У кварталі перевищення підприємець усе ще залишається єдиноподатником | У статті 5 Указу № 746 зазначено: «У разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу)». Отже, в тому кварталі, в якому сталося перевищення межі в 500 тис. грн., підприємець усе ще є єдиноподатником і має всі підстави застосовувати правила оподаткування, що діють для єдиноподатників. А на єдиноподатників не поширюються норми Декрету про прибутковий податок, у тому числі вимога сплачувати ПДФО (пункт 5 постанови № 507). Відповідно весь дохід, отриманий підприємцем у період роботи на єдиному податку (з урахуванням суми, отриманої понад 500 тис. грн.), оподатковується за правилами, визначеними в Указі № 746, тобто з нього сплачується тільки фіксована ставка єдиного податку |
| 2. Виручка, отримана на єдиному податку, не включається до оподаткованого доходу громадянина-фізособи | Якщо податківці наполягатимуть на тому, що сума перевищення включається не до підприємницького, а до цивільного доходу фізособи та обкладається ПДФО як дохід громадянина, спростувати їх аргументи можна дуже просто: — згідно з підпунктом 4.3.25 Закону про податок з доходів не включається до складу загального місячного або річного доходу особи (а отже, не обкладається ПДФО) дохід, отриманий нею від здійснення підприємницької діяльності, у разі обрання такою особою спрощеної системи оподаткування; — дохід, отриманий від підприємницької діяльності, оподатковується за правилами, встановленими спеціальним законодавством (підпункт 9.12.1 Закону про податок з доходів); — спеціальне законодавство з питань оподаткування єдиноподатників — це Указ № 746. У статті 2 цього Указу зазначено таке: доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, яка обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу фізособи, а обкладаються тільки єдиним податком (за фіксованою ставкою)
|
| 3. Указ № 746 не передбачає стягнення ПДФО в разі перевищення виручкою 500 тис. грн. | На сьогодні в Указі № 746 немає вимоги додатково оподатковувати виручку єдиноподатника, якщо вона перевищує 500 тис. грн., крім того, не визначено механізм оподаткування суми перевищення і не встановлено фінансову відповідальність за факт перевищення. Отже, в податківців немає підстав стягувати ПДФО із суми перевищення |
| 4. Виручка, що дорівнює 500 тис. грн., — тільки критерій | Сума 500 тис. грн. в Указі № 746 не має ніякого іншого значення, крім критерію, дотримання якого дозволяє працювати на спрощеній системі. До питання розрахунку суми податку цей показник відношення не має, оскільки ставка єдиного податку є фіксованою і не залежить від розміру виручки єдиноподатника (залежить тільки від виду діяльності). Крім того, Указ № 746 не містить норми, яка б прямо або побічно свідчила про те, що єдиним податком обкладається тільки виручка до 500 тис. грн., навпаки — стаття 5 Указу № 746 дозволяє підприємцям допрацювати на єдиному податку той квартал, у якому сталося перевищення
|
Як видно з таблиці, в цій ситуації закон — на боці підприємця, а вимоги податківців — помилкові. Про це неодноразово зазначав і Держкомпідприємництва у своїх
листах від 17.08.2007 р. № 6129 (див. «ВД», 2008, № 21, с. 44), від 22.09.2008 р. № 8032, від 19.03.2009 р. № 2904 та від 05.05.2009 р. № 5138.Слід згадати ще й про такий момент:
цілком можливо, що податківці під час перевірки необґрунтовано включать до виручки єдиноподатника суми, які відповідно до Указу № 746 виручкою не є довідка 2 (наприклад, поворотну фіндопомогу, суму страхового відшкодування тощо). У такому разі можна, звернувшись до суду, довести, що насправді виручка підприємця не перевищує 500 тис. грн., тому на загальну систему він переходити зовсім не зобов'язаний (і тим більше не зобов'язаний сплачувати ПДФО). Приклади таких ситуацій та аргументи для суду ми розглянемо у наступному номері.
Перевищення сталося в поточному або минулому році (2010 чи 2009 рік)
Що ми маємо в цьому випадку? З кварталу, наступного за тим кварталом, у якому сталося перевищення, підприємець автоматично опинився на загальній системі оподаткування (
стаття 5 Указу № 746). Але оскільки він про це не знав, то продовжував працювати як єдиноподатник.Тут уже зі штрафами все серйозніше. Але панікувати не варто, оскільки розмір санкцій залежить від різних чинників, зокрема, як довго підприємець працював на загальній системі, не знаючи про перевищення (адже одна справа — не знати про це протягом кварталу, інша справа — не знати протягом року), чи здійснював він готівкові розрахунки тощо.
Отже, давайте детально розберемося зі штрафами і подивимося, що можна зробити, якщо їх розмір стане «страхітливим».
Штраф за відсутність РРО
РРО-шного штрафу уникнуть тільки ті підприємці, які працюють виключно за безготівковим розрахунком. Але таких мало.
Як правило, продаж продукції (товарів, робіт або послуг) відбувається за готівку. А
на загальній системі оподаткування всю готівкову виручку необхідно проводити через зареєстрований у податковій РРО.Ну а оскільки до перевірки підприємець вважав, що працює на єдиному податку, логічно передбачити, що РРО у нього не було. Отже, податківці можуть покарати його
5-кратним штрафом від сум, не проведених через РРО (стаття 17 Закону про РРО). Це найсерйозніша (за сумою) санкція довідка 3.Хоча щось «відспорити» можна через
статтю 250 ГКУ, відповідно до якої штрафи згідно із Законом про РРО накладаються тільки за порушення, допущені протягом року перед перевіркою. Тобто можна відбитися від штрафу за непроведення через РРО готівки щодо тих розрахунків, які проведені без РРО від початку 2009 року (за рік до перевірки). Щоправда, податківці з цим погоджуватися не хочуть, але суди стають на бік підприємців (детальніше про це див. розділ «Перевищення сталося 2 роки тому (у 2008 році)»).
Штраф за відсутність патенту
Торговий патент потрібний у тому разі, коли підприємець
торгує за готівку або з використання кредитних карток (у тому числі у сфері громадського харчування), або надає побутові послуги (статті 3 і 31 Закону про патентування).Як відомо, єдиноподатники звільнені від необхідності придбавати торговий патент. А ось на загальній системі оподаткування патент потрібний. Якщо його немає, за це можуть покарати
штрафом у подвійному розмірі вартості патенту за весь термін роботи без нього (нагадаємо, що річна вартість торгового патенту встановлюється органами місцевого самоврядування, в обласних центрах вона варіюється від 60 до 320 грн. — статті 3 і 31 Закону про патентування).Ці штрафи накладаються за роботу без патенту протягом року до перевірки, за період, що був раніше, не накладаються (детальніше про це див. розділ «Перевищення сталося 2 роки тому (у 2008 році)»).
Штраф за несплату ПДВ
Звернемо увагу на такий момент: якщо підприємець, працюючи на єдиному податку, вже був платником ПДВ, то жодних штрафів щодо цього податку у зв'язку з перевищенням виручкою 500 тис. грн. у нього не буде.
Зараз ідеться тільки
про тих єдиноподатників, які під час роботи на спрощеній системі не були платниками ПДВ. Отже, вони після перевищення виручкою межі 500 тис. грн. (і переходу на загальну систему оподаткування, якого за фактом здійснено не було) обов'язково мали пройти ПДВ-реєстрацію.Податківці схиляються до думки, що такі підприємці мають бути платниками ПДВ (тобто повинні отримати на руки Свідоцтво платника ПДВ) вже з першого дня роботи на загальній системі оподаткування. Як ми вже згадували, для цього необхідно подати заяву про реєстрацію протягом 20 календарних днів з дня, в якому отримано виручку, що перевищує 500 тис. грн. (
пункт 12.1 Положення № 79).Проте повернемося до нашого єдиноподатника, який не був платником ПДВ. Оскільки він не підозрював про те, що його виручка перевищила 500 тис. грн., зрозуміло,
платником ПДВ він так і не реєструвався. Чим це загрожує?Виходячи з
пункту 9.4 Закону про ПДВ підприємцеві нарахують податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 20 % від вартості проданих товарів (послуг) у період роботи на загальній системі без права на податковий кредит щодо придбаних товарів (послуг).При цьому
штраф за сам факт неподання декларації з ПДВ (а її слід подавати щомісяця) в цьому випадку не накладається, з чим погоджується і ДПАУ (лист від 14.01.2009 р. № 513/7/16-1517-08).
Штраф за неподання декларації про доходи та за несплату ПДФО
Уперше подати декларацію про доходи підприємець має за підсумками того кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування (декларація подається раз на квартал). За її неподання податківці
можуть покарати підприємця тільки адмінштрафом за статтею 1641 КУпАП у розмірі 51 — 136 грн. (причому ми вважаємо, що за всі неподані декларації податківці з урахуванням статті 36 КУпАП мають право застосувати тільки один адмінштраф, а не штрафувати окремо за кожну декларацію).Штраф згідно із
Законом № 2181 (170 грн. за кожну неподану декларацію) не накладається, і це визнає навіть ДПАУ (лист від 20.11.2009 р. № 14244/5/17-0416). Детальніше див. «ВД», 2010, № 6, с. 3.Що стосується факту несплати ПДФО, то тут ситуація така:
1) податківці змусять підприємця сплатити суму ПДФО за весь період роботи на загальній системі оподаткування
. При цьому важливо пам’ятати таке:—
у тому разі, коли підприємець записував до Книги ф. № 10 документально підтверджені витрати, він має право сплачувати ПДФО у розмірі 15 % від різниці між виручкою та витратами, оскільки саме такі правила визначення ПДФО діють для підприємців на загальній системі оподаткування;— у тому разі, коли графа «Витрати» в Книзі ф. № 10 не велася або
відсутні документи, що підтверджують факт оплати грошових коштів, можна хоча б урахувати витрати за нормами, наведеними в додатку 6 до Інструкції № 12 (тобто ПДФО має дорівнювати 15 % від різниці між виручкою і витратами за нормами). Таке право мають підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування і не підтвердили свої витрати документально (стаття 13 Декрету про прибутковий податок). Єдине, про що не слід забувати, — не можна поєднувати обидва способи підрахунку витрат (тобто одні витрати підтвердити документально, а інші — врахувати за нормами).Якщо раптом податківці спробують розрахувати ПДФО як 15 % від виручки (без зменшення її на суму витрат), підприємець може оскаржити їх рішення до податкового органу вищого рівня або до суду.
Адже єдиноподатник, який перевищив межу 500 тис. грн., стає повноцінним підприємцем на загальній системі оподаткування (навіть якщо через помилки він про це не знає). Отже, на нього поширюються всі правила розрахунку ПДФО, встановлені для підприємців на загальній системі, у тому числі й право на витрати;2) штрафи за несплату ПДФО податківці накласти не зможуть.
Пояснюється це тим, що оскільки податківці самостійно розраховують для підприємців на загальній системі суму ПДФО, штрафи згідно із Законом № 2181 не накладаються, за винятком випадків несплати погодженого податкового зобов'язання (підпункт 17.1.5 Закону № 2181). Причому несплачені за період роботи на загальній системі суми ПДФО не є погодженими, оскільки податківці не надіслали підприємцю повідомлення про їх сплату, як того вимагає підпункт 5.2.1 Закону № 2181 (адже до перевірки вони теж не знали, що підприємець-єдиноподатник насправді вже повинен працювати на загальній системі).
Штраф за несплату податку на землю і неподання звітності за ним
Нагадаємо, що податок на землю сплачують далеко не всі підприємці, а лише ті з них, які використовують у підприємницькій діяльності
власну земельну ділянку (тобто є власниками землі або землекористувачами). Причому в період роботи на спрощеній системі цей податок сплачувати не потрібно.Зрозуміло, як тільки підприємець опиняється на загальній системі, звільнення від податку на землю припиняється, і його потрібно вносити до бюджету щомісяця. Оскільки в нашому випадку підприємець не знав про те, що працює на загальній системі, податок на землю він, зрозуміло, не сплачував і звіт щодо нього (
Податковий розрахунок земельного податку, далі — Розрахунок) не подавав.У такому разі з боку перевіряльників можна чекати такого:
1) з підприємця стягнуть несплачену суму податку на землю,
проте штрафи за його невчасну сплату не застосують. Пояснюється це тим, що несплачена сума податку на землю не є погодженим податковим зобов'язанням, оскільки Розрахунок не подавався;2) за неподання
Розрахунку накладуть два штрафи:—
170 грн. за кожен неподаний звіт (розрахунок подається раз на рік, тобто сума штрафу становить 170 грн. на рік) — підпункт 17.1.1 Закону № 2181;—
10 % від суми податку на землю, нарахованої перевіряльниками, — за кожний повний або неповний місяць затримки Розрахунку, але не більше 50 % від суми нарахованого податку на землю, і не менше 170 грн.
Штраф за несплату збору за воду і неподання звітності щодо нього
Збір за воду — ще один податок, який не сплачують єдиноподатники, але зобов'язані сплачувати підприємці на загальній системі. Проте далеко не кожен підприємець використовує воду для провадження своєї госпдіяльності (побутові та санітарно-гігієнічні потреби не враховуються).
Таким чином,
якщо вода не використовується, то навіть після переходу з єдиного податку на загальну систему не доведеться сплачувати водозбір і звітувати за ним. Відповідно жодні штрафи підприємцю не загрожують. А ось у тому разі, коли вода використовується для ведення госпдіяльності (наприклад, для виготовлення напоїв, миття машин на СТО, миття посуду в кафе тощо), необхідно раз на квартал подавати звіт із водозбору та сплачувати сам збір.За несплату збору і неподання щодо нього звіту
загрожує така ж відповідальність, як і описана раніше в розділі «Штраф за несплату податку на землю і неподання звітності щодо нього» (єдина особливість — розрахунок збору за воду подається 4 рази на рік, а отже, штраф за підпунктом 17.1.1 Закону № 2181 становитиме не 170, а 680 грн. за рік).
Штраф за неподання звітності до Пенсійного фонду (ПФ) і за несплату пенсійних внесків «за себе»
Розбираючись із цим штрафом, ми розглянемо два варіанти розвитку подій. Спочатку припустимо, що
перевищення сталося в поточному році (2010 рік). Тоді з ПФ справи стоять так:1) норму про
необхідність подання додатка 24 (який звичайно подавали до ПФ підприємці на загальній системі оподаткування раз на рік до 1 травня) скасовано з 01.01.2010 р. (виключено з Інструкції № 21-1). Самі працівники ПФ теж не вимагають цього звіту від торішніх єдиноподатників. Отже, ніяких санкцій не буде;2) жодних
штрафів за несплату пенсійних внесків працівники ПФ не накладуть (адже протягом року внески до ПФ підприємець сплачує авансом, а остаточний розрахунок відбувається тільки наприкінці року).Тепер розглянемо другий випадок:
перевищення сталося минулого року (2009 рік). Тут уже санкції з боку ПФ будуть: за неподання звітів та за несплату внесків.
Штрафи за неподання звітності до ПФ у період роботи на загальній системі
| Перевищення виручки сталося в I кварталі минулого року | Перевищення виручки сталося в II або III кварталі минулого року | Перевищення виручки сталося в IV кварталі минулого року |
| Працівники ПФ вимагатимуть від підприємця: — додаток 25 за 2009 рік; — додаток 24 на 2009 рік; — додаток 24 на 2010 рік*
| Працівники ПФ вимагатимуть від підприємця: — додаток 25 за 2009 рік; — додаток 24 на 2010 рік*
| Оскільки підприємець перейшов на загальну систему з 01.01.2010 р., жодних звітів за 2009 рік працівники ПФ від нього не вимагатимуть. Що стосується додатка 24 на 2010 рік, його можна не подавати*
|
| Штрафи за неподання звітів становлять 10 % від суми страхових внесків, які підлягали сплаті за відповідний період за кожний повний або неповний місяць затримки звіту, але не менше 170 грн. (стаття 106 Закону про пенсійне страхування). Щоправда, працівники ПФ часто стають на місце підприємців і застосовують мінімальний штраф — 170 грн. за кожний неподаний звіт | ||
| * Додаток 24 на 2010 рік подавати не обов'язково, оскільки з 01.01.2010 р. в нормативно-правових актах немає норми, яка б вимагала подавати цей звіт (див. «ВД», 2010, № 8, с. 2). Проте в ПФ продовжують його вимагати, але не від усіх підприємців, а тільки від тих, хто минулого року працював на загальній системі і мав чистий дохід. | ||
За
несплату у 2009 році пенсійних внесків, які підприємці на загальній системі зобов'язані сплачувати «за себе», працівники ПФ можуть покарати їх таким чином:— стягнути
заборгованість за несплаченим внеском (33,2 % від тієї самої суми, від якої податківці розрахували ПДФО). Але тут теж можна трохи скинути з рахунку суму внеску. Як відомо, внесок до ПФ сплачується у розмірі 33,2 % щомісячного доходу, але не більше 33,2 % від суми, що дорівнює 15 прожитковим мінімумам довідка 4. Цю обставину потрібно взяти до уваги, і заповнити додаток 25 за 2009 рік так, щоб до ПФ належало сплатити мінімум внесків (детальніше про це див. «ВД», 2010, № 3, с. 13);— накласти
штраф за несвоєчасну сплату внеску — 10 % від суми недоплати;— накласти
пеню — 0,1 % від недоплаченої суми внеску за кожен день прострочення платежу (оскільки остаточний розрахунок з ПФ за 2009 рік здійснюється не пізніше 01.04.2010 р., пеня розраховується починаючи з квітня 2010 року);— накласти
штраф за донарахування працівниками ПФ або самим підприємцем своєчасно ненарахованого внеску — 5 % недоплати за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми (пункт 9 статті 106 Закону про пенсійне страхування). Очевидно, що штраф, як і пеня, має нараховуватися починаючи з квітня 2010 року.До речі,
навіть самовиправлення не позбавляє від штрафу та пені.При цьому приховати від працівників ПФ факт переходу на загальну систему неможливо, адже він усе одно виявиться при перевірці. Крім того, підприємцю потрібно внести виправлення до звітності з персоніфікації «за себе» за 2009 рік.
Штраф за несплату внесків до фондів «непрацездатності» та «безробіття» і за неподання звітів до них
Ці штрафи стосуються лише тих підприємців, у яких
є офіційно оформлені наймані працівники, останнім їх боятися не варто.Як відомо, єдиноподатники не нараховують на зарплату своїх працівників соцвнески до Фонду «непрацездатності» та Фонду «безробіття» і не сплачують їх. А ось на загальній системі це робити необхідно. Крім того, потрібно раз на квартал подавати звіт про нараховані та сплачені внески до кожного Фонду.
За несплату внесків підприємця чекає таке
(санкції застосовуються окремо Фондом «непрацездатності» та окремо — Фондом «безробіття»):1) необхідність сплатити внески
за весь період роботи на загальній системі оподаткування;2) штраф
за несвоєчасну сплату внесків у розмірі заробітної плати, на яку не нараховувалися внески (якщо підприємець самостійно сплатить суму внесків до Фонду «непрацездатності» до перевірки з боку цього Фонду, то штраф становитиме 50 % від несплачених своєчасно сум);3) пеня у розмірі 120 % облікової ставки НБУ
на день погашення недоїмки, нарахована на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її термін (стаття 38 Закону про страхування на випадок безробіття, стаття 30 Закону про страхування на випадок непрацездатності).
Штраф за незаповнення в Книзі ф. № 10 усіх передбачених граф
Відповідно до
пункту 8 Порядку № 599 єдиноподатникам надано право заповнювати в Книзі ф. № 10 тільки чотири графи: «Період обліку», «Витрати на виробництво продукції», «Сума виручки (доходу)», «Чистий дохід». Не так заповнюється Книга ф. № 10 у разі роботи на загальній системі: в цьому випадку підприємці зобов'язані заповнювати в ній кожну з наявних граф. До речі, податківці на місцях затверджують різні форми Книг ф. № 10, додаючи до неї ще й додаткові колонки залежно від виду діяльності (детальніше про це див. «ВД», 2008, № 19, с. 33).Ще одна обставина, про яку слід пам'ятати: підприємці на загальній системі зобов'язані в Книзі ф. № 10 вести розгорнутий облік, тобто відображати в Книзі ф. № 10 кожну покупку і кожен продаж. Єдиноподатники, в основному, відображають як доходи, так і витрати загальною сумою за день (хоча зараз і від них ДПАУ вимагає деталізації).
Тому не виключено, що під час перевірки підприємця звинувачуватимуть у неправильному заповненні Книги ф. № 10, а саме: не за тією формою ведеться Книга ф. № 10 і не всі її графи заповнені, заповнені не детально (цілком логічно, що підприємець, який вважав, нібито працює на єдиному податку, заповнював Книгу ф. № 10 спрощено). Урешті-решт, податківці можуть спробувати застосувати два штрафи:
1) адмінштраф за неправильне ведення обліку доходів і витрат. Розмір такого штрафу становить
від 51 до 136 грн. (стаття 1641 КУпАП);2) штраф за
статтями 20 і 21 Закону про РРО за відсутність обліку товарів — у двократному розмірі вартості необлікованих товарів (якщо підприємець займається торгівлею). ДПАУ вважає, що відсутність у Книзі ф. № 10 запису про придбання товару свідчить про те, що товар необліковано (лист ДПАУ від 25.12.2009 р. № 28923/7/23-7017) про те, як боротися, див. «ВД», 2010, № 4, с. 9).
Перевищення сталося 2 роки тому (у 2008 році)
Тепер розглянемо ситуацію, в якій підприємець, працюючи на єдиному податку, не помітив, що його виручка перевищила 500 тис. грн. ще 2 роки тому.
Відразу зробимо застереження, що повторювати детальну розповідь про штрафи зараз уже не будемо (оскільки з ними розібралися в попередньому розділі), розповімо тільки про деякі особливості.
Припустимо, під час перевірки у 2010 році податківці виявили, що
у 2008 році виручка підприємця перевищила 500 тис. грн., а далі можливо два варіанти:а) підприємець припустився помилки й у 2009 році, унаслідок чого виручка 2009 року теж перевищує 500 тис. грн.;
б) виручка 2009 року менша від 500 тис. грн.
Розберемося детальніше.
Виручка 2008 року перевищує 500 тис. грн. і виручка 2009 року теж перевищує 500 тис. грн.
Такі обставини в першу чергу наводять на думку, що
податківці неправомірно включили до виручки підприємця певні суми коштів, які йому регулярно надходять, але не є виручкою єдиноподатника відповідно до Указу № 746 (наприклад, фінансова допомога, суми страхових виплат, власні кошти, внесені на рахунок, тощо). Якщо це дійсно так, то підприємцю потрібно звернутися до суду і довести, що його виручка не перевищила 500 тис. грн. і що він має повне право працювати на єдиному податку (аргументи для цього ми докладно розглянемо у наступному номері).Якщо ж податківці у своїх міркуваннях мають рацію, а єдиноподатник помилково не врахував деякі суми коштів, то він зобов'язаний був відразу ж після першого перевищення перейти на загальну систему оподаткування. Повернутися на єдиний податок йому не можна було ні у 2009 році (оскільки у 2008 році було перевищення), ні у 2010 році (оскільки у 2009 році теж було перевищення).
Тому від штрафів, описаних у попередньому розділі (причому за 2 роки роботи на загальній системі), нікуди не подітися.
Єдине, з чим можна і потрібно боротися, — це 5-кратний штраф за відсутність РРО у 2008 році (до речі, значна сума), а також штраф за відсутність патенту у 2008 році.Річ у тім, що штрафи, які накладаються згідно із
Законом про РРО, у тому числі 5-кратний штраф за непроведення через РРО готівки, а також штрафи згідно із Законом про патентування є адміністративно-господарськими санкціями (АГС). А в статті 250 ГКУ зазначено, що АГС можна застосувати тільки протягом року з дня вчинення правопорушення. Якщо ж рік закінчився, то штраф уже не застосовується.Отже, за готівкову виручку, яку не було проведено через РРО у 2008 році і навіть частково у 2009 році (за рік до початку перевірки), 5-кратний штраф не накладається. Не накладаються штрафи і за роботу без патенту в цей самий період.
Наведемо приклад.
ПРИКЛАД
Припустимо, податківці у 2010 році перевіряли єдиноподатника і склали акт перевірки (
дата складання акта — 22.04.2010 р.), в якому зазначили, що:— у III кварталі 2008 року сумарна виручка підприємця з початку року перевищила 500 тис. грн.;
— у II кварталі 2009 року теж було перевищення 500 тис. грн.
Що стосується штрафів за відсутність РРО, то перевіряльники мають право накладати їх тільки в разі, якщо з моменту вчинення правопорушення ще не закінчився рік. Отже,
5-кратний штраф має розраховуватися виключно щодо тієї суми готівкової виручки, яка надійшла підприємцю в період з 23.04.2009 р. по 22.04.2010 р.Готівкова виручка, не проведена через РРО, але що надійшла до 23.04.2009 р., — це правопорушення, з дня вчинення якого до дня його виявлення рік уже минув.
А тому штрафувати за нього підприємця не можна на підставі статті 250 ГКУ.Те саме стосується і торгового патенту.
За відсутність патенту в період з квітня 2009 року по квітень 2010 року штраф стягується. А ось за відсутність патенту в березні 2009 року і раніше штраф накладати не можна, оскільки з моменту вчинення правопорушення до моменту його виявлення вже минув рік.
Проте зауважимо, що податківці з наведеним аргументом не погоджуватимуться, можливо навіть, що для захисту своїх інтересів підприємцю доведеться звернутися до суду. У такому разі йому придасться
постанова ВСУ від 13.02.2007 р., у якій суд визнав, що штрафи згідно із Законом про РРО дійсно є АГС.
Виручка 2008 року перевищує 500 тис. грн., а виручка 2009 року менша від 500 тис. грн.
Цей випадок вельми цікавий. Адже незважаючи на те, що у 2009 році підприємець дійсно повинен був працювати на загальній системі, у 2010 році він є повноправним єдиноподатником. Чому? Тому, що:
1) виручка, яку він отримав у 2009 році, не перевищила 500 тис. грн.;
2) очевидно, що у 2009 році підприємець написав заяву про роботу на єдиному податку у 2010 році.
Отже, немає перешкод для того, щоб у 2010 році працювати на єдиному податку. Таким чином,
жодних санкцій за роботу на єдиному податку у 2010 році до підприємця не застосують.Проте може виникнути сумнів щодо того, чи можна перейти на єдиний податок, якщо підприємець не сплатив ПДФО за 2009 рік. Це пов'язано з
пунктом 2 Порядку № 599, у якому зазначено: «Підставою для видачі Свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності — фізичною особою письмової заяви <…>. Заява має бути подана не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви».Насправді про те, що підприємець працює на загальній системі у 2009 році, ніхто не знав: ні сам підприємець, ні податківці. Отже, за особовим рахунком підприємця заборгованості не значилося, і Свідоцтво єдиноподатника на 2010 рік було видане правомірно.
Тобто в
пункті 2 Порядку № 599 ідеться тільки про ті борги, про які відомо на момент видачі Свідоцтва єдиноподатника. А той факт, що протягом 2010 року податківці виявили якісь колишні недоплати, вже не має значення — Свідоцтво єдиноподатника на 2010 рік не втрачає чинності (нагадаємо, що єдиноподатників ніколи не переводять на загальну систему, якщо під час перевірки податківці виявляють у них заборгованість з податків за минулі періоди).
Перевищення сталося 3 роки тому (у 2007 році та раніше)
Тепер повернемося ще далі в минуле і припустимо, що
з того моменту, коли сталося перевищення виручкою межі 500 тис. грн. і до дня складання акта перевірки вже минуло 3 роки (а точніше, 1095 календарних днів). Багато хто знає про те, що протягом 3-х років спливає строк позовної давності. Але чи допоможе це в нашому випадку?Для того щоб відповісти на це запитання, процитуємо
пункт 15.1 Закону № 2181:«
15.1.1. За винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, — за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.15.1.2. Податкове зобов'язання може бути нараховане
або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли:а) податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано…
»Отже, ми бачимо, що строк позовної давності не застосовується, якщо підприємець не подає декларацію. На жаль,
у нашому випадку декларації подані не були, оскільки підприємець навіть не підозрював, що перебуває на загальній системі оподаткування. Тому податківці цілком можуть донарахувати підприємцю податки, які він зобов'язаний був сплачувати в період роботи на загальній системі оподаткування, навіть якщо з моменту перевищення вже минуло понад 3 роки.Зауважимо, що строк давності згідно із
Законом № 2181 (а в нашому випадку — його відсутність) стосується тільки тих податків, які підпадають під дію Закону № 2181, тобто сплачуються на підставі відповідної декларації, податкового розрахунку чи іншого податкового документа, наприклад: ПДВ, податок на землю, збір за воду, очевидно, сюди ж належить і ПДФО (оскільки хоча протягом року цей податок сплачується авансом, але остаточний його розрахунок за підсумками року відбувається на підставі річної декларації про доходи).Що стосується
внесків до ПФ, Фонду «безробіття» та до Фонду «непрацездатності», то щодо них строк позовної давності взагалі не застосовується (пункт 15 статті 106 Закону про пенсійне страхування, стаття 38 Закону про страхування на випадок безробіття, стаття 30 Закону про страхування на випадок непрацездатності).І тільки
щодо штрафів за відсутність РРО і патенту є полегшення: їх податківці мають право застосовувати лише за останній рік перед перевіркою (див. раніше розділ «Перевищення сталося 2 роки тому (у 2008 році)»).
Якщо підприємець не в змозі сплатити суму штрафів
Штрафи, пов'язані з перевищенням єдиноподатниками межі виручки в 500 тис. грн., без сумніву, — одні з найсерйозніших штрафів, з якими може зіткнутися підприємець. Адже сума санкцій іноді досягає мільйонів гривень (чого вартий один лише 5-кратний штраф за відсутність РРО!). Цілком можливо, що підприємцю просто не буде з чого такі санкції сплатити. Отже, доведеться банкрутувати. При цьому найнеприємнішим моментом є те, що
стягнення боргів і штрафних санкцій може бути звернене на особисте майно підприємця (це випливає з частини 1 статті 52 ЦКУ).Досить детально про те, як відбувається банкрутство фізосіб-підприємців, ми писали у «ВД», 2010, № 7, с. 45. Тепер же зазначимо тільки найважливіше.
Щоб зберегти хоча б особисте майно, необхідно (і краще це зробити ще на початку підприємницької діяльності)
перереєструвати (продати, подарувати тощо) все своє майно (нерухомість, автомобіль, землю тощо) на довірених осіб, які не мешкають разом з підприємцем: батька, матір, брата, сестру, повнолітніх дітей, знайомих або друзів. При цьому не можна перереєструвати майно на дружину або неповнолітніх дітей, які мешкають спільно з підприємцем, оскільки в такому разі воно все одно належатиме йому на праві спільної власності сім'ї (статті 73, 173 і 175 СКУ), і його можуть забрати для погашення боргів.При цьому
перереєстрацію слід зробити не пізніше ніж за рік до банкрутства, інакше зазначені операції із заінтересованими особами довідка 5 можуть бути визнані недійсними (на вимогу податківців чи інших кредиторів).
Висновки
Працювати на єдиному податку після того, як виручка перевищить 500 тис. грн., надзвичайно небезпечно: податкова перевірка в такому разі може нарахувати підприємцю податкові зобов'язання і штрафи в розмірах, що досягають мільйонів гривень!
Після перевищення підприємець автоматично переходить на загальну систему оподаткування, навіть якщо не знає про це, і продовжує працювати на єдиному податку. При цьому в разі
перевірки з нього стягнуть:—
5-кратну величину готівкової виручки, не проведеної через РРО протягом року, що передував перевірці (за відсутності РРО);—
подвійну вартість торгового патенту за період, що дорівнює року перед перевіркою (за відсутності патенту);— суму податкового зобов'язання з
ПДВ без права на податковий кредит;— суму
ПДФО (15 % від величини чистого доходу, розрахованого податківцями);— ПДФО з суми, на яку виручка, отримана у кварталі перевищення, більша від 500 тис. грн. (з необхідністю сплати ПДФО в цьому випадку можна і потрібно сперечатися);
— суму податку на землю та збору за воду (за наявності підстав їх сплачувати) і штраф за неподання звітів за ними;
— суму
внесків до ПФ «за себе» (33,2 % від тієї суми, з якої податківці розрахували ПДФО), пеня і штраф за несплату внеску, штраф за неподання звітності;— суму
внесків до Фонду «непрацездатності» та до Фонду «нещасного випадку», нарахованих на зарплату найманих працівників, а також штрафи за їх несплату (у розмірі зарплати, на яку ці внески не були своєчасно нараховані);— штраф за неправильне заповнення Книги ф. № 10 (якщо в ній не заповнювалися всі графи).
Суми зазначених санкцій і можливість їх застосування багато в чому залежать від того, як довго підприємець працював на єдиному податку, не підозрюючи, що вже перебуває на загальній системі оподаткування.
Довідкова інформація (довідка)
1 Можна спробувати написати до податкової заяву про помилково сплачені суми єдиного податку з проханням зарахувати їх у сплату інших податкових зобов'язань. Але, знов-таки, ймовірність того, що податківці таке прохання виконають, невелика.
2
Стаття 1 Указу № 746 дає таке визначення виручки єдиноподатника: «Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг)».3 Утаїти якимось чином від податківців суму готівкової виручки практично неможливо, адже загальну суму виручки підприємець зазначав у звіті єдиноподатника, а безготівкову виручку видно з виписок банку.
4 Законодавство встановлює
максимальний розмір чистого доходу, з якого сплачуються страхові внески («верхня межа»). Якщо протягом якогось місяця отримано дохід у сумі, більшій, ніж «верхня межа», різниця внесками не обкладається. Граничний розмір доходу для нарахування пенсійних внесків у 2009 році: для місяців із січня по жовтень — 10035 грн., для місяців із листопада по грудень — 11160 грн.5
Заінтересовані особи — чоловік/дружина, їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також юридичні особи, створені за участю підприємця (стаття 1 Закону № 2343). Виходить, якщо потрібно терміново рятувати майно перед банкрутством, краще переоформити його на довірених друзів, ніж на родичів.