15.11.2010

Проблема вибору: на якій системі працювати з нового року

Стаття

Проблема вибору: на якій системі працювати з нового року

 

Уже незабаром ВРУ планує прийняти епохальний документ — Податковий кодекс України. На цей момент ми маємо лише його проект, прийнятий у першому читанні. При цьому за результатами другого читання до проекту Податкового кодексу будуть внесені істотні поправки. Однак що б там не було, а те, що звичні правила роботи на загальній і спрощеній системах буде кардинально переглянуто, стало зрозуміло вже давно. Тому є сенс уже сьогодні порахувати та визначити хоча б приблизно (орієнтуючись на останній проект Податкового кодексу), яку систему оподаткування вигідно обрати в нових умовах.

Отже, розбираємося та порівнюємо заздалегідь — хай краще «вибір буде за нами, ніж попереду нас»!

Віталіна МІРОШНИЧЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

Податковий кодекс

— проект Закону України «Податковий кодекс України» від 21.09.2010 р. № 7101-1 (прийнятий у першому читанні).

Закон № 535

— Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату» від 22.12.2006 р. № 535-V.

Закон № 2505

— Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 р. № 2505-IV.

Закон про ЄСВ

— Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (набуде чинності з 01.01.2011 р.).

Указ № 746

— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99.

ДСТУ 4303-2004

— ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять».

 

Хто зможе працювати на єдиному податку після змін

Як відомо,

Податковим кодексом планується зробити більш жорсткими умови роботи на єдиному податку. Тому для певної частини нинішніх єдиноподатників просто не залишиться вибору — їм доведеться в обов'язковому порядку перейти на загальну систему. Щоправда, як варіант, можна зареєструвати юридичну особу та працювати через неї, однак справа ця дуже клопітка та не завжди вигідна (детальніше див. на с. 20 цього номера).

Що стосується нинішніх торговців на ринку (які працюють на фікспатенті), то їм нічого не залишиться, як обирати між єдиним податком і загальною системою оподаткування, оскільки в

Податковому кодексі можливість роботи на фікспатенті не передбачена взагалі довідка 1. Такий самий вибір стоїть перед діючими єдиноподатниками та іншими підприємцями, в яких річний оборот невеликий.

У світлі таких подій насамперед визначимося, кому все ж таки можна буде працювати на єдиному податку (для наочності продемонструємо старі та нові вимоги до єдиноподатників, передбачені проектом

Податкового кодексу (можуть змінитися)).

 

Умови роботи на єдиному податку

Критерій

Сьогодні

Після прийняття Податкового кодексу

1

2

3

Максимально припустимий обсяг річної виручки

500 тис. грн.

300 тис. грн. на 01.01.2011 р., а потім щороку множиться на індекс споживчих цін довідка 2

Максимально припустимий залишок товарів на торговельному місці та/або на складі

Не обмежено

300 тис. грн. на 01.01.2011 р., а потім щороку множиться на індекс споживчих цін

Питома вага доходу, отриманого від одного й того самого покупця (замовника)

Будь-яка

Не більше 50 % загальної суми доходу

Максимально припустима кількість найманих працівників (уключаючи членів сім'ї)

10 осіб

2 особи довідка 3

Види діяльності, заборонені на спрощеній системі

1) торгівля лікеро-горілчаними напоями (оптова та роздрібна);
2) продаж ПММ (оптом і вроздріб);
3) торгівля тютюновими виробами (оптом і вроздріб);
4) спільна діяльність (стаття 7 Указу № 746);
5) діяльність у сфері грального бізнесу, у тому числі проведення лотерей;
6) виробництво, експорт, імпорт та оптовий продаж підакцизних товарів;
7) оптовий продаж підакцизних ПММ;
8) видобування та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;
9) оптова та роздрібна торгівля промисловими виробами з дорогоцінних металів (пункт 4 Прикінцевих положень Закону № 2505);
10) перепродаж предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату;
11) організація торгів (аукціонів) предметами мистецтва, колекціонування та антикваріату (пункт 2 Прикінцевих положень Закону № 535)

1) діяльність у сфері розваг (лотереї, більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри тощо);
2) виробництво та роздрібний продаж підакцизних товарів (крім діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);
3) виробництво та роздрібний продаж ПММ;
4) видобування, виробництво та інші види діяльності з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням, у тому числі органогенного утворення;
5) видобування та реалізація корисних копалин;
6) фінансова діяльність;
7) операції з нерухомим майном;
8) оптова торгівля та посередництво в торгівлі (нагадаємо: під оптом розуміється будь-який продаж товарів або послуг суб'єкту господарювання, навіть якщо продано лише один зразок — ДСТУ 4303-2004);
9) діяльність з наданням послуг у сфері телерадіомовлення;
10) діяльність у сфері наземного, водного, авіаційного транспорту, надання додаткових транспортних послуг і допоміжних операцій (крім діяльності таксі, діяльності автомобільних пасажирських перевезень і діяльності
автомобільного вантажного транспорту);
11) зовнішньоекономічна діяльність, крім експорту програмного забезпечення та послуг з віддаленої підтримки програм та обладнання, розробок поставки та оновлення програмного забезпечення, надання послуг у сфері інформатизації;
12) діяльність з надання послуг пошти та зв'язку;
13) діяльність з проведення розслідувань і забезпечення безпеки;
14) діяльність у сфері права;
15) діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту;
16) діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії;
17) діяльність з консультування з питань комерційної діяльності та управління;

18) діяльність з управління підприємствами, допоміжна діяльність у сфері державного управління;
19) рекламна діяльність;
20) технічні випробування та дослідження;
21) добір і забезпечення персоналом;
22) діяльність з перепродажу предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування
та антикваріату;
23) роздрібна торгівля виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, обробленим та необробленим дорогоцінним камінням;
24) роздрібна торгівля уживаними товарами, товарами секонд-хенд;
25) роздрібна торгівля через мережу Інтернет;
26) роздрібна торгівля через торговельні автомати

 

Отже, якщо всі зазначені умови (нові обмеження) підприємця влаштовують, він може обирати між загальною системою та єдиним податком. Якщо ж хоча б одну з умов потрібно порушити, доведеться працювати на загальній системі.

Тепер розглянемо,

які податки та збори зобов'язані сплачувати єдиноподатники, а які — підприємці на загальній системі .

 

Скільки доведеться сплачувати на єдиному податку

Слід зазначити, що працювати на єдиному податку за нових умов буде не так вигідно, як раніше, оскільки розробники

Податкового кодексу значно збільшили податкове навантаження на єдиноподатників.

 

Єдиний податок зовсім не один (сплата інших податків)

Із уведенням

Податкового кодексу єдиноподатники зобов'язані будуть сплачувати всі податки та збори, які сплачують підприємці на загальній системі. А звільнено їх лише від сплати:

1) податку з доходів (ПДФО) за себе.

Причому навіть тут є винятки. Так, якщо підприємець отримає дохід від діяльності, не зазначеної в його Свідоцтві про сплату єдиного податку, з такого доходу він зобов'язаний буде сплатити ПДФО в розмірі 15 % (без зменшення на суму витрат);

2) ПДВ

(утім, це мало кого обрадує, оскільки багатьом єдиноподатникам, навпаки, вигідно бути платниками ПДВ);

3) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності

(аналог нинішньої плати за торговий патент і патент на побутові послуги).

Позитивною зміною є передбачуване

скасування обов'язкової 50-відсоткової доплати єдиного податку за найманих працівників.

 

Ставки єдиного податку

Ставки єдиного податку суттєво зросли. Так, якщо сьогодні максимальна ставка єдиного податку становить 200,00 грн. на місяць, то з прийняттям

Податкового кодексу вона досягне 1500,00 грн. на місяць.

 

Ставки єдиного податку після прийняття

Податкового кодексу

Населений пункт, на території якого провадиться діяльність

Ставка єдиного податку

Населені пункти з чисельністю населення понад 150 тис. осіб

200 — 600 грн. на місяць

Населені пункти з чисельністю населення 150 тис. осіб і менше

20 — 200 грн. на місяць

Уся територія України або населений пункт, розташований не за місцем реєстрації підприємця

1500 грн. на місяць (цю ставку планують зменшити до 600,00 грн.)

Діяльність у сфері інформатизації (незалежно від місця діяльності)

1000 грн. на місяць (не виключено, що цю ставку теж переглянуть)

 

Нагадаємо, що єдиний податок сплачується щомісячно, незалежно від того, отримував підприємець протягом місяця дохід чи ні.

Крім сплати єдиного податку, підприємців-спрощенців зобов'язали сплачувати

ще й внески на пенсійне та соціальне страхування, які з 01.01.2011 р. об'єднано в єдиний соціальний внесок (ЄСВ). При цьому ЄСВ сплачувати потрібно буде в повному розмірі, оскільки з єдиним податком він не зараховуватиметься (так, як це відбувається сьогодні щодо пенсійних внесків).

Таким чином, податкове навантаження єдиноподатників збільшиться не лише за рахунок підвищення ставок єдиного податку, а й за рахунок обов'язкового державного страхування.

 

ЄСВ єдиноподатників

Підприємці, у тому числі й ті, які застосовують спрощену систему, зобов'язані сплачувати ЄСВ і за себе, і за своїх найманих працівників. Детально про те, як обчислити суми ЄСВ, ми розповідали у «ВД», 2010, № 17, с. 12 і № 18, с. 13.

Оскільки в межах цієї статті нас цікавить лише порівняння спрощеної системи оподаткування із загальною, достатньо нагадати лише мінімально необхідні платежі з ЄСВ на єдиному податку. Отже:

1) мінімальна сума ЄСВ за себе розраховується

:

— по-перше,

за мінімальною ставкою — 34,7 % (забезпечує страхування лише в Пенсійному фонді (ПФ) та Фонді «безробіття»);

— по-друге, від мінімально припустимої суми доходу, тобто

від мінімальної зарплати, установленої в цьому місяці.

Причому єдиноподатники зобов'язані сплачувати ЄСВ за себе щомісяця незалежно від того, отримано цього місяця дохід чи збиток;

2) ЄСВ за працівників

(маються на увазі нарахування ЄСВ, які підприємець сплачує за свій рахунок) завжди сплачується в одній і тій самій сумі, мінімізувати яку законним шляхом неможливо. Отже, ЄСВ, нарахований на зарплату працівників, дорівнює добутку ставки ЄСВ (36,76 % — 49,7 % залежно від класу професійного ризику визначеного Фондом «нещасного випадку») та суми нарахованої зарплати (але не більше 15 прожиткових мінімумів).

 

Скільки доведеться сплачувати на загальній системі

Відразу зауважимо, що для роботи на загальній системі оподаткування жодних обмежень поки що немає ні щодо виручки, ні щодо найманих працівників, ні щодо видів діяльності.

Як і раніше, підприємці зобов'язані сплачувати всі необхідні податки (збори), у тому числі ПДФО, проте тепер він розраховуватиметься за новими правилами.

 

Ставки ПДФО

Податковий кодекс

передбачає збільшення ставки ПДФО в разі отримання особою доходу, що перевищує 10 мінімальних зарплат. Відповідно до цього ПДФО розраховуватиметься по-новому. Детальніше про це див. таблицю.

 

Сума місячного чистого доходу

Ставка ПДФО

Сума місячного чистого доходу менше 10 мінімальних зарплат, установлених на 1 січня звітного року

15 % чистого доходу (як і раніше)

Сума місячного чистого доходу більше 10 мінімальних зарплат, установлених на 1 січня звітного року

15 % від суми, що дорівнює 10 мінімальним зарплатам, плюс 17 % від суми перевищення

 

Однак слід ураховувати, що ці правила застосовуються лише щодо доходу, отриманого від тих видів діяльності, які було зазначено підприємцем під час реєстрації. У тому разі, коли

він отримає дохід від інших видів діяльності, податківці вимагатимуть сплатити ПДФО не з чистого доходу, а з виручки .

Нагадаємо, що

чистий дохід — це різниця між виручкою та документально підтвердженими витратами підприємця на загальній системі. До речі, до складу витрат на загальній системі можна включати ЄСВ, сплачений як за себе, так і за найманих працівників (маються на увазі нарахування). А це великі суми, які дозволять зменшити базу оподаткування для ПДФО. Тому зараз розглянемо, як же розрахувати ЄСВ.

ЄСВ підприємців на загальній системі

Підприємці на загальній системі оподаткування зобов'язані сплачувати ЄСВ і за найманих працівників, і за себе.

ЄСВ за працівників розраховується так само, як і в єдиноподатників

— добуток ставки ЄСВ (36,76 % — 49,7 %) та суми нарахованої зарплати (але не більше 15 прожиткових мінімумів).

А ось

за себе загальносистемники сплачують ЄСВ за іншими правилами:

правило 1: якщо протягом місяця чистий дохід дорівнює нулю (або отримано збиток), ЄСВ за такий місяць не сплачується;

правило 2: у тому разі, коли протягом місяця чистий дохід усе ж отримано (хоча б 1 коп.), ЄСВ доведеться сплатити. Сума ЄСВ має становити 34,7 % (нагадаємо: це мінімальна ставка ЄСВ, яка покриває страхування лише у ПФ і Фонді «безробіття»; за бажання добровільно застрахуватися в інших фондах ставка буде вищою) від місячного чистого доходу, але:

не менше 34,7 % від мінімальної зарплати;

не більше 34,7 % від 15 прожиткових мінімумів (статті 1 і 7 Закону про ЄСВ; див. «ВД», 2010, № 17, с. 13).

Використовувати ці правила можна або прямо, застосовуючи їх до фактичного доходу, отриманого за підсумками кожного місяця, або застосовуючи їх до суми квартального доходу (тобто «скинувши» весь квартальний дохід на один із трьох місяців кварталу). Перевага останнього способу в тому, що він

може допомогти підприємцям зменшити суму ЄСВ за себе. Однак і він має недоліки:

1) він не працює, якщо в підприємця малий чистий дохід;

2) користуючись ним, підприємець недоотримує пенсійний стаж;

3) на сьогодні не зовсім зрозуміло, чи можна буде реалізувати його після прийняття

Податкового кодексу та затвердження звітності щодо ЄСВ, однак шанси на це є.

Отже, розберемося, як саме можна оптимізувати суму ЄСВ.

ЄСВ за себе при великих доходах (орієнтовно — 4700,00 грн. чистого доходу на місяць і більше)

Отримуючи високі доходи, підприємець після закінчення кварталу повинен визначити, чи перевищує його квартальний чистий дохід суму, що дорівнює 15 прожитковим мінімумам. Якщо перевищує, то є сенс діяти так: у звіті щодо ЄСВ зазначити у двох місяцях кварталу «0,00», а у третьому — квартальну суму чистого доходу. Таким чином,

за «нульові» місяці ЄСВ сплачувати не доведеться (див. правило 1), а у третьому місяці ЄСВ дорівнюватиме 34,7 % х 15 прожиткових мінімумів (правило 2). Відповідно перевищення чистого доходу над сумою у 15 прожиткових мінімумів не обкладатиметься ЄСВ.

Наведемо приклад.

 


ПРИКЛАД 1

Припустимо, підприємець (на загальній системі) у I кварталі 2011 року отримав чистий дохід (різниця між виручкою та витратами) у сумі 21000,00 грн. (по 7000,00 грн. щомісячно). Як економніше розрахувати ЄСВ?

Оскільки на сьогодні ще не відома сума прожиткового мінімуму на I квартал 2011 року, приймемо умовну суму — 940,00 грн. Тепер порівняємо отриманий підприємцем дохід з сумою, що дорівнює 15 прожитковим мінімумам: 21000,00 грн. і 14100,00 грн. (15 х 940,00 грн.).

Як бачимо, 21000,00 грн. явно перевищує 14100,00 грн., отже, можна заощадити на ЄСВ. Як розрахувати ЄСВ, покажемо в таблиці.

 

Місяць

Економний спосіб розрахунку ЄСВ

Стандартний спосіб розрахунку ЄСВ

Чистий дохід, грн.

ЄСВ, грн.

Чистий дохід, грн.

ЄСВ, грн.

Січень

0,00

0,00

7000,00

2429,00

Лютий

0,00

0,00

7000,00

2429,00

Березень

21000,00

4892,70 грн.
 (34,7 % х 14100,00)

7000,00

2429,00
(34,7 % х 7000,00)

Разом за квартал

21000,00

4892,70

21000,00

7287,00

Економія

7287,00 - 4892,70 = 2394,30 грн.

 


 

Отже, оптимізація ЄСВ дозволила підприємцю заощадити велику суму: 2394,30 грн.

Однак, застосовуючи такий метод оптимізації, слід пам'ятати і про ПДФО, зокрема про те, що, «

скинувши» весь квартальний дохід на один місяць, підприємець тим самим прирікає себе на сплату ПДФО за підвищеною ставкою — 17 %. Проте додаткова сума ПДФО не така вже й велика порівняно з економією на ЄСВ. Щоб не бути голослівними, проілюструємо це на прикладі.

 


ПРИКЛАД 2

Візьмемо ситуацію з прикладу 1 і порахуємо, яку суму ПДФО підприємець сплатив би, розраховуючи ЄСВ стандартним способом, а яку — розраховуючи економно.

При цьому, оскільки розмір мінімальної зарплати на 01.01.2011 р. поки що не відомий, візьмемо його умовно — 940,00 грн. Отже, критерій для розрахунку ПДФО у «10 мінімальних зарплат» становить 9400,00 грн.

 

Місяць

Економний спосіб розрахунку ЄСВ

Стандартний спосіб розрахунку ЄСВ

Чистий дохід, грн.

ПДФО, грн.

Чистий дохід, грн.

ПДФО, грн.

Січень

0,00

0,00

4571,00
(7000,00 - 2429,00)

685,65

Лютий

0,00

0,00

4571,00

685,65

Березень

16107,30
(21000,00 - 4892,70)

2550,24
(15 % х 9400,00 + 17 % х (16107,30 - 9400,00))

4571,00

685,65

Разом за квартал

16107,30

2550,24

13713,00

2056,95

Перевитрата ПДФО

2550,24 - 2056,95 = 493,29 грн.

 

Зверніть увагу:

розраховуючи ПДФО, ми віднімаємо від суми чистого доходу ЄСВ, оскільки ЄСВ уключається до витрат звітного періоду і тим самим зменшує базу обкладення ПДФО.

Отже,

чиста економія на ЄСВ (з урахуванням переплати з ПДФО) становить 1901,01 грн.,
що також немало.

 

До речі, сьогодні в декларації про доходи підприємці відображають чистий дохід загальною сумою за квартал. Однак,

імовірно, що після прийняття Податкового кодексу форма декларації зміниться і дохід у ній потрібно буде відображати вже не поквартально, а помісячно (адже без щомісячної деталізації неможливо правильно розрахувати ПДФО з урахуванням 17-відсоткової ставки).

Ураховуючи той факт, що працівники ПФ під час розрахунку пенсійних внесків завжди орієнтувалися на дані підприємницької декларації про доходи, найімовірніше, саме на неї вони звертатимуть увагу і під час перевірки правильності розрахунку ЄСВ.

При цьому, коли чистий дохід відображався в декларації

поквартально, проблем не виникало — працівники ПФ дозволяли розподіляти його в середині кварталу як заманеться.

А ось якщо дохід доведеться відображати

щомісячно, оптимізувати суму ЄСВ вдасться лише за умови, що податківці не заперечуватимуть проти «скидання» всього квартального доходу на один місяць. Утім, запропонований варіант оптимізації для податківців навіть вигідний, оскільки ПДФО їм надходитиме у великих обсягах (зокрема, від підвищеної 17-відсоткової ставки). Отже, заперечувати вони не повинні.

ЄСВ за себе при низьких доходах (орієнтовно — менше 4700,00 грн. чистого доходу на місяць)

Якщо підприємець протягом кварталу отримав малий чистий дохід, сума якого не перевищує розміру 15 прожиткових мінімумів, він не має «надлишку» доходів, який можна було б убезпечити від нарахування ЄСВ. Єдине, що він може зробити у плані оптимізації, —

спробувати уникнути необхідності доплачувати ЄСВ до мінімального розміру за ті місяці, в яких його чистий дохід не дотягував навіть до мінімальної зарплати.

Щоправда, це призведе до недоотримання пенсійного стажу. Однак якщо підприємець працює ще десь за трудовим договором, то пенсійним стажем йому перейматися не слід, оскільки він автоматично нараховується за місцем роботи.

Таким чином, розрахувавши суму квартального чистого доходу, підприємець насамперед повинен визначитися з тим, чи достатньо її для того, щоб сплатити за кожний місяць мінімальний розмір ЄСВ. Тому спочатку порівняємо квартальний чистий дохід (ЧДкв) із сумою 3 мінімальних зарплат.

Якщо

ЧДкв перевищує або дорівнює 3 мінімальним зарплатам, то в декларації про доходи в кожному місяці кварталу потрібно зазначити дохід не менше мінімальної зарплати та сплатити відповідну суму ЄСВ.

Інакше — коли

ЧДкв менше 3 мінімальних зарплат, — у декларації про доходи в одному з трьох місяців кварталу зазначаємо дохід, що дорівнює «0,00». А потім дивимося, чи вистачає квартального чистого доходу для того, щоб сплатити мінімальний розмір ЄСВ у двох місяцях, які залишилися.

Визначивши, що

ЧДкв перевищує 2 мінімальні зарплати, підприємець може в місяцях кварталу, які залишилися, зазначити дохід не менше мінімальної зарплати та сплатити за них відповідну суму ЄСВ.

А ось якщо виявиться, що

ЧДкв менше 2 мінімальних зарплат, доведеться в декларації про доходи у двох місяцях кварталу зазначити дохід, що дорівнює «0,00», а в третьому — квартальний чистий дохід.

Продемонструємо це на прикладі.

 


ПРИКЛАД 3

Підприємець (на загальній системі) протягом I кварталу 2011 року отримав чистий дохід у сумі 1800,00 грн. (500,00 грн., 600,00 грн. і 700,00 грн. відповідно в січні, лютому, березні). Як економніше розрахувати ЄСВ?

Оскільки на сьогодні ще не відомі суми прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати на I квартал 2011 року, установимо для них умовний розмір — 940,00 грн. Для мінімізації ЄСВ діятимемо так: спочатку порівняємо отриманий підприємцем дохід із сумою, що дорівнює 3-м мінімальним зарплатам: оскільки 1800,00 грн. менше, ніж 2820,00 грн. (3 х 940,00 грн.), в одному з місяців кварталу слід зазначити дохід — «0,00».

Тепер з'ясовуємо, чи перевищує квартальний дохід суму 2-х мінімальних зарплат. Виявляється, що ні, оскільки 1800,00 грн. менше, ніж 1880,00 грн. (2 х 940,00 грн.). Таким чином, нульовий дохід доведеться зазначити у двох місяцях кварталу.

 

Місяць

Економний спосіб розрахунку ЄСВ

Стандартний спосіб розрахунку ЄСВ

Чистий дохід, грн.

ЄСВ, грн.

Чистий дохід, грн.

ЄСВ, грн.

Січень

0,00

0,00

500,00

326,18
(34,7 % х 940,00)

Лютий

0,00

0,00

600,00

326,18

Березень

1800,00

624,60
(34,7 % х 1800,00)

700,00

326,18

Разом за квартал

1800,00

624,60

1800,00

978,54

Економія ЄСВ

978,54 грн. - 624,60 = 353,94 грн.

 

Зверніть увагу:

при стандартному розрахунку ЄСВ використовується правило 2, відповідно до якого місячна сума ЄСВ не може бути меншою мінімального розміру (34,7 % мінімальної зарплати).

 

Отже,

загальний алгоритм дій з мінімізації ЄСВ має такий вигляд, як наведено на с. 17.

Після того як ми розібралися з новими правилами роботи на загальній і спрощеній системах, є сенс розглянути на прикладі податкове навантаження обох систем оподаткування за рівних умов.

 

 

Приклад порівняння загальної та спрощеної систем

Спочатку розглянемо приклад роботи на різних системах оподаткування для тих підприємців, які мають високий рівень доходів.

 


ПРИКЛАД 4

Припустимо, що виручка підприємця за 2010 рік не перевищила 300 (500 довідка 2) тис. грн. У I кварталі 2011 року він планує отримати чистий дохід у сумі 21000,00 грн. (доходи за вирахуванням витрат). При цьому має намір використовувати працю одного найманого працівника та займатися роздрібною торгівлею одягом у місті з населенням понад 150 тис. осіб (за місцем реєстрації). На якій системі оподаткування йому вигідно працювати?

Оскільки діяльність підприємця вписується в межі єдиного податку, він може обирати між загальною системою та спрощеною.

Насамперед зазначимо, що

витрати на працівника будуть абсолютно однаковими на будь-якій системі оподаткування (ЄСВ сплачуватиметься в повному розмірі, а 50-відсоткову доплату єдиного податку скасують). Тому ми їх не розглядатимемо.

Отже, проводячи порівняння, достатньо лише визначити, як відрізнятимуться

щоквартальні платежі до бюджету за себе для підприємців на загальній і спрощеній системах (прожитковий мінімум і мінімальну зарплату умовно приймаємо в розмірі 940,00 грн.).

 

Спрощена система (єдиний податок)

Загальна система

Статті витрат, відмінні від загальної
системи

Сума,
грн.

Статті витрат, відмінні від єдиного податку

Сума,
грн.

1

2

3

4

Єдиний податок (ставка максимальна
в межах існуючих обмежень)

1800,00
(3 х 600,00)

ПДФО за себе (див. приклад 2)

2550,24

ЄСВ за себе (мінімальний розмір)

978,54
(3 х 34,7 % х 940,00)

ЄСВ за себе (з урахуванням оптимізації) — див. приклад 1

4892,70

 

 

Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності (максимальна сума — 0,4 мінімальної зарплати)

376,00

Разом

2778,54

 

7818,94

 


 

Тепер розглянемо приклад роботи на різних системах оподаткування для тих підприємців, які мають низький рівень доходів.

 


ПРИКЛАД 5

Припустимо, що виручка підприємця за 2010 рік не перевищила 300 тис. грн. У I кварталі 2011 року він планує отримати чистий дохід у сумі 1800,00 грн. При цьому має намір використовувати працю одного найманого працівника та займатися роздрібною торгівлею посудом (на ринку) у місті з населенням понад 150 тис. осіб (за місцем реєстрації). На якій системі оподаткування йому вигідно працювати?

Розглянемо, які

щоквартальні платежі до бюджету такого підприємця залежно від системи оподаткування (прожитковий мінімум і мінімальну зарплату умовно приймаємо в розмірі 940,00 грн.).

 

Спрощена система (єдиний податок)

Загальна система

Статті витрат, відмінні від загальної системи

Сума,
грн.

Статті витрат, відмінні від єдиного податку

Сума,
грн.

Єдиний податок (ставка максимальна в межах існуючих обмежень)

1800,00
(3 х 600,00)

ЄСВ за себе (з урахуванням оптимізації) — див. приклад 3

624,60

ЄСВ за себе (мінімальний розмір)

978,54
(3 х 34,7 % х 940,00)

ПДФО за себе

176,31
((1800,00 - 624,60) х 15 %)

 

 

Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності (не сплачується при роботі на ринку)

Разом

2778,54

 

800,91

 


 

На підставі прикладів 4 і 5 можна зробити

такий висновок:

— тим підприємцям, в яких чистий дохід великий, вигідно працювати на спрощеній системі оподаткування;

— тим же, хто отримує невеликі доходи, краще обрати загальну систему оподаткування

(тим більше, якщо є можливість «накрутити» витрати та таким чином мінімізувати чистий дохід (див. «ВД», 2009, № 4, с. 11)).

Однак це лише висновок з фіскальної точки зору. Якщо розглядати ситуацію з економічної точки зору, то

потрібно мати на увазі такі важливі чинники.

По-перше, відповідно до

Податкового кодексу єдиноподатники втратять право здійснювати оптову торгівлю. Таким чином, їм заборонять перепродавати товари іншим суб'єктам господарювання (підприємцям чи юридичним особам). І хоча єдиноподатники зможуть надавати їм послуги або продавати товари власного виробництва (див. довідкову інформацію на с. 24 цього номера), мало хто з юридичних осіб і підприємців на загальній системі погодиться їх купувати.

А річ у тім, що

в Податковому кодексі планується заборонити юридичним особам уключати до валових витрат вартість товарів (робіт, послуг), придбаних в єдиноподатників (крім послуг у сфері інформатизації). При цьому якщо врахувати той факт, що підприємці на загальній системі формують свої витрати за тими самими правилами, що й юридичні особи, то маємо таку картину: мало хто з юридичних осіб і підприємців на загальній системі купуватиме в єдиноподатників послуги або виготовлені ними товари, свідомо позбавляючись при цьому валових витрат. Це по-друге.

Таким чином, тим підприємцям, які звикли співпрацювати з покупцями — юридичними особами та покупцями-підприємцями, усе ж таки краще обрати загальну систему оподаткування.

 

Висновки

Нові правила роботи на спрощеній системі значно погіршили становище єдиноподатників. Так, крім підвищення ставок єдиного податку та запровадження ЄСВ за себе, законодавці ще й зробили жорсткішими критерії роботи на спрощеній системі. На додаток до всього підприємців-спрощенців практично позбавили покупців — юридичних осіб (заборонивши юридичним особам уключати до валових витрат вартість товарів і послуг, придбаних в єдиноподатників).

А це означає, що

загальна система оподаткування в деяких випадках стала вигіднішою, зокрема для тих підприємців, які отримують невеликі доходи (особливо якщо врахувати можливу оптимізацію розміру ЄСВ).

Довідкова інформація (довідка)

1 Сьогодні в період між прийняттям

Податкового кодексу в першому читанні та його розглядом у другому читанні пропонується ідея дозволити підприємцям попрацювати на фікспатенті ще й протягом I кварталу 2011 року. Тобто імовірно, що фікспатент скасують не з 1 січня, а з 1 квітня 2011 року.

2 Сьогодні у процесі підготовки

Податкового кодексу до другого читання пропонується внести до нього поправки, що дозволяють працювати на єдиному податку з виручкою до 600 тис. грн. Щоправда, при цьому доведеться обов'язково використовувати РРО (без нього на єдиному податку можна буде працювати лише тим підприємцям, в яких річна виручка не перевищує 300 тис. грн.).
До речі, вартість РРО підприємцям компенсують з бюджету так: сума єдиного податку зменшуватиметься на вартість РРО доти, доки повністю не покриє її.

3 У процесі підготовки

Податкового кодексу до другого читання його розробники планують дозволити єдиноподатникам мати 4-х найманих працівників, а не 2-х.

4 Підприємець при цьому позбавляється пенсійного стажу. Однак якщо він паралельно працює за трудовим договором, то йому пенсійний стаж іде за місцем роботи. Відповідно можна сміливо економити на ЄСВ.