06.05.2013
СТО для колясок
Незвичайну ідею для розвитку власного діла киянці Марії Дементеєвій підказав випадок. Якось, намагаючись заробити в декреті, вона виконала замовлення випадкової клієнтки – на прохання дівчини повністю змінила зовнішній вигляд коляски її дитини, несподівано перетворивши дитячий транспорт, що втратив за роки щоденної експлуатації товарний вигляд, у витвір мистецтва. Для цього вона прибрала зношений старий текстиль, а на каркас надягла нове, зшите власноруч «вбрання». Не дивно, що ця коляска стала для Марії безкоштовною рекламою, і їй, щоб не втрачати клієнтів, які з’явилися, довелося братися за справу вже серйозно. До того ж виявилось, що скористатися подібними послугами бажаючих чимало, а ось тих, хто виконав би їх побажання, удень з вогнем не знайти. Так, несподівано для себе Марія не тільки відкрила своє діло, а й стала в ньому першопрохідцем. Як не дивно, але навіть через кілька років після старту конкурентів у своїй справі Марія поки що не зустрічала.
Маріє, з декрету ви вже не стали виходити на роботу, а відкрили власне діло. Важко було зробити цей вибір?
Тюнінг колясок не тільки власне діло, а й улюблене. Я прийшла до цього зовсім випадково. Після здобуття вищої освіти працювала менеджером у компанії, що займалася виробництвом хліба і листкових булочок. Потім працювала логістом, але швидко зрозуміла, що логістика – це не моє. У результаті я влаштувалася до свого рідного університету лаборантом на кафедрі, а незабаром пішла в перший декрет, з якого плавно перейшла у другий. Ось тоді все й почалося. На початку мені дуже хотілося перешити коляску, що дісталася молодшій дитині у спадок від старшої, але з піврічним малям на це все ніяк не вистачало часу. Усе, на що я тоді виявилася здатна, – це зшити собі муфту для рук. Вийшло дуже симпатично, і я подумала, що зможу шити їх і на продаж заради додаткового заробітку. Потихеньку стали з’являтися клієнти, а потім я отримала несподіване замовлення – дівчина просила мене пошити змінний текстиль для її коляски.
Для вас це було щось нове?
Звичайно. Але я прикинула, що в цьому немає нічого складного, і погодилася. Дівчина привезла свою коляску мені прямо додому. І ось стоїть вона тиждень у коридорі, а я все ніяк не наважуюся до неї підійти, тому що навіть не уявляю, з чого почати. І проходячи повз, я щоразу лаю себе за те, що даремно обнадіяла людину. Але коли строки добігали кінця, зрозуміла, що відступати вже нікуди, і взялася за справу. Незважаючи на те що це був мій перший досвід з пошиття основних деталей для коляски, результат замовницю порадував. Ну а я взагалі готова була стрибати від щастя – сама від себе не очікувала, що зможу це зробити. Потім, як і з муфтами, стали з’являтися клієнти, і несподівано для себе я виявила, що займаюся цим уже серйозно.
Ну а своїй другій дитині коляску після старшої все ж таки відновили?
У ній зараз катається мій племінник. Там узагалі історія смішна вийшла – його батьки вже купили нову в магазині, але коли зібралися на прогулянку, настигла я з ексклюзивним подарунком. Загалом, залишилася магазинна коляска необкатаною.
Яка сума знадобилася для старту?
Можна сказати, що обійшлося без вкладень. Хочу відзначити, що я починала в післякризовий рік, тож, самі розумієте, ризикувати навіть малими сумами було страшнувато. На той момент у нас із чоловіком були деякі заощадження, але все, на що ми витратилися, – це оренда приміщення та купівля промислової швацької машини. Матеріали, як і раніше, купуються під конкретного замовника, оскільки досвід показав – смаки клієнтів передбачити неможливо. Наприклад, минулої зими я не встигала купувати червону плащівку, а цього року на червоний колір узагалі ніхто не звертає уваги.
Маріє, а хто ваші замовники – ті, хто купив «убиту» коляску і хоче перетворити її на цукерочку, чи ті, хто може дозволити змінювати її зовнішній вигляд, щоб відповідати, скажімо, сезону?
Безумовно, є й такі клієнти, які просто люблять змінювати «гардероб». Але багатьом коляски дістаються в дарунок від друзів, родичів або ж залишаються від першої дитини повністю вигорілими. А в колясках найуразливіша частина – це текстиль. Ну ще й колеса, але цим я вже не займаюся.
Кількість замовлень змінюється залежно від сезону?
Є, звичайно, товари сезонні, наприклад муфти чи козирки від сонця. Вітрозахист теж ставлять частіше восени і взимку, а модернізацію замовляють і влітку, і взимку. Ну а повний штиль, напевно, як і скрізь, спостерігається в першій половині січня.
Маріє, на сьогоднішній день ви перша та єдина в Україні, хто реанімує дитячі коляски і дає їм друге життя. А як працюєте з дистанційними замовленнями?
Я вигадала свою систему вимірів на відстані, і вона мені вірно служить. Неточності якось пройшли повз мене. Звичайно, зустрічаються клієнти, які вимагають додаткових гарантій. У такому разі я даю посилання на свою сторінку на одному з батьківських сайтів, де всі мої замовники залишають реальні відгуки – кожному з них можна зателефонувати та запитати, наскільки вони залишилися задоволені результатом моєї праці. Мій рейтинг на цьому сайті найвищий з можливих.
Які ваші найулюбленіші роботи – у що доводилося перетворювати коляски?
Одна з моїх улюблених робіт – коляска Stokke, яку я готувала за бажанням клієнтки до Євро-2012. Ми в ній капюшон зробили у вигляді м’яча, деталі якого зшивалися між собою. А на спинці коляски був знаменитий логотип. Головною умовою цього замовлення була швидкість виконання, оскільки замовниця запланувала фотосесію з обновкою на футбольному полі. Довелося свої строки виконання скоротити втричі, дуже сильно хвилювалася, що не встигну, але впоралася з поставленим завданням.