07.10.2013
Дерева щастя, що плодоносять купюрами
Ярослава Дяченко ніколи не захоплювалася селективним садівництвом, але два роки тому, сама того не підозрюючи, вивела новий сорт дерев, зовсім не примхливих у догляді. Їх не потрібно поливати, удобрювати або пересаджувати. Створені з підручних матеріалів — стрічок, шматочків тканини, бісеру і різноманітного декору, посаджені на дерев’яні опори у звичайних квіткових горщиках, топіарії покликані служити прикрасою інтер’єру будь-якого кабінету або дитячої кімнати. А ще ці дерева унікальні тим, що подвоюють, а деколи і потроюють кожні вкладені в їх створення десять гривень. Саме така рентабельність цього хендмейд-бізнесу двадцятип’ятирічної підприємниці, що з кожним днем набирає оборотів. Але зайнявши «дерев’яну» нішу однією з перших у Кіровограді, умілиця не поспішає скористатися своєю перевагою, запевняючи, що всіх грошей не заробиш, однак у гонитві за ними розгубиш ідеї. А вони в цій справі куди дорожче за фурнітуру та комплектуючі.
Ярославо, що надихнуло тебе зайнятися «вирощуванням» текстильних дерев?
Я. Д. Я з дитинства творила різні вироби, вишивала, в’язала. Два роки тому в Інтернеті наткнулася на фотографії декоративного дерева. Ідея мені припала до душі, і я вирішила обов’язково спробувати зробити щось подібне, наприклад зі стрічок. Оскільки я погано уявляла, скільки на все це потрібно матеріалу, то взяла на око. Виявилося — не вгадала. Довелося докупати. Отже, грошей на перше дерево пішло тоді пристойно, але це якщо порівнювати за сьогоднішніми мірками. А у принципі, витрати цілком доступні навіть для найскромнішого бюджету. Фотографії готових дерев я виклала в соціальній мережі — хотіла показати друзям. Але результат перевершив мої очікування. Майже одразу я отримала пропозицію від друзів продати їм ці вироби. Довелося продати. Це й наштовхнуло мене на думку про те, що таким чином можна непогано заробити. Так усе й закрутилося. Коли продажі набрали оборотів, я загорілася ідеєю створити власний сайт, бренд, що впізнавався б, але не потягнула фінансово. Довелося відкласти ідею до кращих часів.
Наскільки прибутковим виявилося створення таких композицій?
Я. Д. Спочатку я більше витрачала, ніж заробляла. На найперше моє дерево пішло близько 90 грн. Дуже дорого коштують стрічки, з яких виготовляється так звана крона. Клієнту мої дерева обходяться дорожче — близько 150 грн., адже, крім фурнітури, вони платять за саму роботу, ексклюзивний дизайн. Зазвичай я працюю не на замовлення, а просто даю волю фантазії і потім продаю те, що вийшло. Але трапляється й так, що дизайн якогось окремого дерева ми обговорюємо із замовником.
Я так розумію, що рекламувати свій продукт ти великим бажанням не гориш? Люди самі тебе знаходять?
Я. Д. Якщо я вирішу займатися цим серйозно, то, безумовно, потрібно буде про себе заявити голосно і на всю країну. Але поки що мені вистачає вже існуючих клієнтів, чимало з яких стали постійними. Якщо стане більше — мені потрібний буде помічник, я одна не впораюся. Але створення дерев — творчий процес, тут немає жодних рамок або технічних умов. Кожен бачить кінцевий результат по-своєму. Замовникам подобається саме мій стиль роботи, і не факт, що їх влаштує робота людини, яку я б узяла собі в помічники. Отже, поки я не женуся за кількістю, а прагну завойовувати клієнтів якістю та ідеями. Скажу більше, на цьому етапі я навіть боюся реклами, оскільки розумію — з кількістю замовлень, що різко зросте, сама не впораюся.
Але ти ж можеш виховати собі помічника, навчити людину з нуля?
Я. Д. Якось мене запросили дати інтерв’ю на радіо і під час розмови порадили організувати власні майстер-класи. Я тоді надихнулася, але з часом зрозуміла, що все не так гладко. Знайти клієнтів на готовий виріб набагато простіше, ніж шукати цільову аудиторію. Потім потрібно підшукати відповідне місце. Загалом я зрозуміла, що за своєю суттю я все ж таки є творчою людиною, а не бізнес-леді. Я навіть у виставках не хочу брати участі, тому що в мене немає в наявності вільних дерев. Зробила — продала. А дозволити собі розкіш вкладати гроші в те, що потім півроку не буде затребуваним, я не можу, хоча і розумію, що це необхідно.
У такому разі можу припустити, що конкурентів у вас поки немає?
Я. Д. У Кіровограді я однією з перших почала займатися виготовленням топіаріїв, але сьогодні помічаю, що умільців стало значно більше. Проте знайти два однакові дерева практично нереально, отже, в людей є вибір, а в кожного продавця знайдеться свій покупець. Зараз, коли міжміська пересилка габаритних предметів — уже не проблема, я працюю із замовниками з інших міст, тому особливої конкуренції не відчуваю. Хто хоче, той завжди зможе заробити на цьому полі свій шматок хліба.