Представники Держінспекції з праці в листі, що коментується, попереджають роботодавців про те, що оплата праці на рівні мінімальної заробітної плати допустима лише для простої некваліфікованої праці. Назви таких професій передбачені розділом 9 Класифікатора професій «Прості професії». Установлення мінімальної оплати праці працівникам інших професій, передбачених розділами 1 — 8
Класифікатора професій, є порушенням законодавства про працю, а саме статті 96 КЗпП.
Зі свого боку зауважимо, що у трудовому законодавстві дійсно є норми, з яких випливає, що платити працівникам потрібно більше мінзарплати.
Так, у статті 96 КЗпП і статті 6 Закону про оплату праці зазначено, що тарифна ставка робочого першого розряду повинна встановлюватися в розмірі, що перевищує мінзарплату. А у статті 11 цього ж Закону сказано, що мінімальні розміри ставок (окладів), тобто підвищені тарифні ставки, визначаються Генеральною угодою.
Водночас тарифні ставки та тарифні сітки (співвідношення ставок) встановлюються на великих підприємствах, а підприємці, як правило, нараховують працівникам місячні (посадові) оклади або зарплату виходячи з відпрацьованого часу або виробітку і «складну» тарифну систему не застосовують.
Крім того, норми Генеральної угоди (договору між асоціаціями роботодавців і профспілок на державному рівні) поширюються лише на суб’єктів, які брали участь або входили до структур, що уклали Генеральну угоду. Однак підприємці, як правило, не є членами профспілок галузей промисловості, представниками організацій роботодавців тощо.
З іншого боку, слід враховувати, що згідно зі статтею 95 КЗпП мінзарплатою оплачується проста, некваліфікована праця (нескладна робота, до якої можна допустити будь-кого). Тому працівникам, які мають будь-який розряд, кваліфікацію, буде справедливим встановлювати зарплату вище мінімального розміру.
Отже, ураховуючи норми статті 95 КЗпП, а також думку Держінспекції з праці, викладену в листі, що коментується, обережним підприємцям слід нараховувати заробітну плату в дещо більшому розмірі, ніж мінзарплата. А для того, щоб заощадити на зарплаті, краще перевести працівників у режим неповного робочого часу (про це див. «ВД», 2014, № 6, с. 23).
Детальніше про те, чим загрожує для підприємця виплата працівникам зарплати в розмірі не більше мінімальної, а також про можливу відповідальність та інше підводне каміння, пов’язане з цим питанням, ми розберемо в окремому матеріалі в наступному номері.