150-тисячне готівкове обмеження: НБУ роз’яснює деталі

150-тисячне готівкове обмеження: НБУ роз’яснює деталі

Лист НБУ від 24.01.2014 р. № 11-116/3159

У пункті 2 листа, що коментується, НБУ вкотре спробував відповісти на запитання: які операції потрапляють під 150-тисячне готівкове обмеження при розрахунках між фізичними особами та підприємствами/підприємцями? Нагадаємо: готівкові обмеження між ними «працюють» при розрахунках за товари (роботи, послуги), у тому числі з використанням РРО/РК (див. розділ 109.13 ЗІР Міндоходів). Причому це обмеження працює в обидва боки.

Що ж вважати товаром (роботою, послугою)? В одній зі своїх попередніх консультацій чиновники повідомили, що в цьому контексті товар — це будь-який предмет господарського обігу, у тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов’язання та права. Це дозволило їм зробити висновок про те, що 150-тисячне готівкове обмеження стосується розрахунків за операціями, предметом яких є будь-які матеріальні/нематеріальні блага, що можуть бути оцінені у грошовій формі.

НБУ знову повторив свій висновок, однак, крім цього повідомив, що під готівкові обмеження підпадають, зокрема, розрахунки за договорами, пов’язаними з:

1) корпоративними правами;

2) наданням і поверненням позики. З думкою НБУ в цій частині ми не згодні. Річ у тім, що, по-перше, сама собою операція з надання/повернення позики не є роботою або послугою. По-друге, при наданні/поверненні позики відсутній факт розрахунків за матеріальні/нематеріальні блага. При цьому зовсім інша річ — проценти за позикою. НБУ про це не зазначив, однак такі суми повинні потрапити під обмеження, оскільки є платою за послугу. Також зауважте: позиція НБУ в цій частині дозволяє передбачити його підхід і щодо надання/повернення безповоротної/поворотної фіндопомоги;

3) виплатою неустойки. На перший погляд, цей висновок є неправомірним, адже неустойка не є товаром (роботою, послугою). Однак зауважте: є й інший бік. Неустойка не виникає сама собою. Це відбувається лише в тому випадку, якщо боржник порушує свої договірні зобов’язання (частина 1 статті 549 ЦКУ), у тому числі за грошовими розрахунками. Отже, якщо неустойка сплачується у зв’язку з порушенням порядку розрахунків за товари (роботи, послуги), на неї цілком логічно поширити й зазначені готівкові обмеження. Щоправда, попереджаємо: навряд чи НБУ обмежиться лише такими випадками. Найімовірніше, він наполягатиме на застосуванні й готівкових обмежень і до неустойки, що сплачується з інших підстав (зокрема, при порушенні товарних зобов’язань). До речі, все зазначене вище стосується також інфляційних і процентів, що справляються згідно з частиною 2 статті 625 ЦКУ (навіть незважаючи на те, що такі суми неустойкою не є).

Це всі операції, розглянуті в цьому роз’ясненні. Але, на жаль, не всі, що підпадають під готівкові обмеження (про це свідчить і формулювання пункту 2 листа, що коментується). При цьому можна лише гадати, що ще, на думку НБУ, повин­но потрапити до їх числа. Так, на практиці зустрічаються питання щодо:

1) заробітної плати. Вважаємо, що готівкові обмеження таких виплат не стосуються. Адже виплату заробітної плати ніяк не пов’язати з розрахунками за операцією, предметом якої є будь-які матеріальні/нематеріальні блага. Як мінімум тому, що робота в межах трудових відносин не є матеріальним/нематеріальним благом. Однак навіть якщо НБУ матиме іншу думку, нічого страшного не станеться. Чому? Та тому, що сума обмеження — 150 тис. грн./день з однією особою. Не кожен роботодавець може похвалитися такими виплатами своїм працівникам ☺;

2) виплати дивідендів. На нашу думку, такі виплати не підпадають під готівкові обмеження. Причини ті самі, про які йшлося вище в частині заробітної плати;

3) передання готівки в межах посередницьких договорів. Ми вважаємо, що і ці суми повинні випадати з-під обмеження. Однак, ураховуючи викладений вище підхід НБУ (особливо в частині позики), краще не ризикувати та перераховувати такі суми безготівковим розрахунком або ж передавати частинами протягом декількох днів (тим більше, що проти цього НБУ не заперечує — див. пункт 3 листа, що коментується);

4) орендних платежів. На цьому етапі при здійсненні орендних платежів готівкові обмеження краще враховувати (навіть незважаючи на те, що оренда не є ні роботою, ні послугою). Пояснювати чому, думаємо, не слід. Для цього достатньо ще раз звернутися до висновків листа, що коментується;

5) авансу на відрядження/підзвітних коштів. На видачу авансу не поширюються готівкові обмеження (див. розд. 109.13 ЗІР Міндоходів). Те саме, до речі, можна сказати й щодо підзвітних коштів. Ось тільки при їх витрачанні працівником готівкові обмеження вже доведеться врахувати. Однак зауважте: гранична сума готівкових розрахунків залежатиме від того, у кого він придбаває товари (роботи, послуги): у фізичної особи — непідприємця чи підприємства/підприємця.

Решта висновків листа не є такою мірою цікавими.

До зазначеного додамо, що детально про 150-тисячне готівкове обмеження ми розповідали у газеті «ВД», 2012, № 19, с. 6; № 21 с. 45.