Відступлення права вимоги — один із способів заміни кредитора в зобов’язанні. Наприклад, ви можете відступити право вимагати оплату за поставлений вами товар. Більше того, на сьогодні це зручний спосіб розрахуватися з контрагентом, якщо грошових коштів бракує. Наприклад, ви передаєте новому кредитору право вимагати борг з вашого боржника та в рахунок компенсації від нового кредитора закриваєте вашу заборгованість перед ним за іншим договором.
Актуальне запитання: чи доступний такий заліковий інструмент платникам єдиного податку?
Міндоходів не проти того, щоб єдиноподатники відступали право вимоги, оскільки чинне законодавство таких обмежень не встановлює. Аналогічні дозвільні консультації ви знайдете в «ЗІР» Міндоходів у категоріях 107.04 (для підприємців-єдиноподатників) і 108.04 (для єдиноподатників — юридичних осіб).
Важливо! Податківці акцентують увагу на тому, що розрахунки з кредиторами єдиноподатники можуть здійснювати лише у грошовій формі (пункт 291.6 ПКУ). Отже, щоб працювати в «дозволених податківцями» межах, первинний кредитор (платник єдиного податку) повинен отримати плату у грошовій формі за відступленим правом вимоги, причому бажано в сумі відступленого зобов’язання боржника. Також, дотримуючись давньої логіки податківців, єдиноподатнику — первинному кредитору слід визнати доходи в сумі відвантажених боржнику товарів (виконаних робіт, наданих послуг), а не в сумі отриманої від нового кредитора компенсації (зараз про це зазначено лише в консультації з категорії 107.04 для підприємців, однак навряд чи думка податківців щодо юридичних осіб відрізняється).
Що стосується заліку компенсації за відступлення в рахунок погашення заборгованості платника ЄП перед новим кредитором, то воно напевно буде розцінено як негрошова форма розрахунків, заборонена для єдиноподатників.