РРО-звітність та платіжні термінали в єдиноподатників: нові роз’яснення Міндоходів

РРО-звітність та платіжні термінали в єдиноподатників: нові роз’яснення Міндоходів

Лист Міндоходів від 26.02.2014 р. № 3737/6/99-99-18-03-01-15

У своєму листі Міндоходів розглянуло дві актуальні ситуації, пов’язані із застосуванням РРО. Давайте розбиратися по черзі.

1. Сучасний РРО та звіт за формою № ЗВР-1.­ ­Сьогодні всі користувачі РРО працюють із сучасними апаратами, які передають звітно-контрольну інформацію до органів Міндоходів дротовими або бездротовими каналами зв’язку. Формальна законодавча вимога «про бездротове РРО-спілкування» запрацювала з 01.01.2013 р. (пункт 7 статті 3 Закону про РРО), однак штрафувати за неподання звітності почали лише з 01.01.2014 р. (пункт 9 статті 17 Закону про РРО).

Деякі обережні госпсуб’єкти вже після персоналізації РРО (підключення його до Системи зберігання та збору даних Міндоходів) продовжують подавати паперовий звіт за формою № ЗВР-1. Зокрема, за періоди, коли відключалася електроенергія або виходив з ладу РРО.

Міндоходів зазначає: після персоналізації РРО подавати звіт за формою № ЗВР-1 вже не потрібно. Інакше інформація про розрахункові операції може почати подвоюватися. А це може призвести до того, що необхідно буде доводити, що ви не занижували податки, адже податківці матимуть дані про більший обсяг реалізації.

Що ж робити тим, хто перестрахувався та все ж таки подав паперову звітність? Подайте до «свого» органу Міндоходів письмове пояснення (у довільній формі) про те, які суми не потрібно враховувати двічі.

Для довідки. Перелік форм та умов провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, при яких можна проводити розрахункові операції без РРО з використанням розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336. Госпсуб’єкти, які користуються цим переліком, як і раніше, подають звіт за формою № ЗВР-1. Тому він досі діє.

2. Єдиноподатники та платіжні термінали: установлювати чи ні. Цей спірний момент вже давно врегульований у листах Міндоходів від 29.04.2013 р. № 2397/5/99-99-18-05-16 і Мін­економрозвитку від 07.05.2013 р. № 3502-06/16081-12: госпсуб’єкти, які не застосовують РРО, не повинні встановлювати й платіжні термінали (далі — ПТ) (детальніше про застосування платіжних терміналів ми писали у «ВД», 2013, № 21, с. 30 та 37). Увага: підприємців на єдиному податку звільнили від РРО за пунктом 296.10  ПКУ і пунктом 6 статті 9 Закону про РРО.

Водночас частина 4 статті 13 Закону про РРО дозволяє таким звільненим особам використовувати власні РРО без переведення їх у фіскальний режим роботи. Цим користується більшість підприємців, адже з РРО простіше вести облік готівкових доходів.

Увага! У листі, що коментується, Міндоходів виклало досить фіскальну думку, яка полягає в такому: якщо єдиноподатник усе ж таки використовує РРО (нехай навіть у нефіскальному режимі), потрібно встановити ПТ. Формальна логіка така: єдиноподатники-добровольці також «…відповідно до законодавства використовують реєстратори розрахункових операцій» (згідно зі статтею 13 Закону про РРО), а отже, вони повинні встановити і ПТ (пункт 1 постанови КМУ від 29.09.2010 р. № 878).

Поталанило лише деяким підприємцям, зокрема тим, які провадять діяльність у магазинах з торговельною площею до 20 кв. м, а також у населених пунктах з чисельністю населення менше 25 тис. осіб. Їх звільняє від обов’язку встановлювати ПТ пункт 2 постанови КМУ від 29.09.2010 р. № 878.

Що загрожує єдиноподатнику, який працює з нефіскальним РРО і без ПТ? Відсутність ПТ означає, що ви обмежуєте можливість розраховуватися за придбані товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів. Покарати за таке порушення можуть податківці за статтею 163¹⁵ КУпАП штрафом у розмірі 1700 — 3400 грн., а за повторне порушення протягом року — 8500 — 17000 грн. Під час перевірок Держспоживінспекції її співробітники можуть оштрафувати на суму 8500 грн. (підпункт 12 пункту 1 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-ХІІ), а також на 17 — 170 грн. (85 — 429 грн. за повторне порушення протягом року) згідно зі статтею 155 КУпАП.

Зверніть увагу: підприємець-єдиноподатник може використовувати лише ПТ і не застосовувати при цьому РРО.