Насамперед розберемося з правилами оприбуткування готівки. Якщо підприємець використовує РРО, то оприбуткуванням вважається облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (Z-звітів). Так зазначено в Положенні № 637. Ще в ньому підкреслюється, що оприбуткування готівки — це проведення підприємствами та підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, Книзі обліку доходів і витрат, КОРО.
Таким чином, якщо підприємець застосовує РРО, то оприбутковуватиметься готівка через РРО і в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО, а крім того, загальносистемник повинен зробити запис у Книзі обліку доходів і витрат.
Своєчасно оприбуткованою готівкою вважається готівка, оприбуткована в день надходження. Так, у пункті 2.6 Положення № 637 зазначено, що «уся готівка, що надходить до каси, має своєчасно (у день отримання готівкових коштів) і в повній сумі оприбутковуватися».
Якщо підприємець порушить правила оприбуткування готівки, то йому можуть загрожувати значні штрафні санкції. Так, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) у касах готівки може загрожувати штраф у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми, який передбачений Указом № 436.
Оскільки штраф є значним, то підприємцю потрібно дуже уважно стежити за тим, щоб уся готівка, яка до нього надходить, своєчасно та в повній сумі оприбутковувалася.
Саме такої позиції щодо застосування санкцій дотримуються податківці, це підтверджують і висновки в листі ДПАУ від 05.05.2010 р. № 8795/7/23-7017/538.
У цьому листі, посилаючись на роз’яснення, надані в листі НБУ від 16.04.2010 р. № 11-110/2010-6116, вони зазначили таке. Якщо готівка проведена через РРО, однак кошти не проведені в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків (Z-звітів), то такий випадок може кваліфікуватися як неповне оприбуткування готівки.
Крім того, у листі НБУ від 09.03.2011 р. № 11-117/982-3354 також розглядаються штрафні питання. Стосовно підприємців у ньому зазначено таке:
«Згідно з абзацом двадцять четвертим пункту 1.2 Положення оприбуткування готівки підприємцями — це проведення ними обліку готівки у книзі обліку доходів і витрат.
Відсутність запису у книзі обліку доходів і витрат про отриману приватним підприємцем готівку є порушенням норм з обігу готівки і її неоприбуткуванням…»
Таким чином, НБУ в цьому листі підтверджує таку думку: якщо готівка не записана до Книги обліку доходів і витрат за підсумком робочого дня, то правила оприбуткування порушені.
Зверніть увагу
З роз’яснень податківців і НБУ можна дійти таких висновків. Якщо кошти проведені через РРО та в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, однак у день їх отримання не проведені у Книзі обліку доходів і витрат, то має місце несвоєчасне оприбуткування.
Якщо готівка проведена через РРО, у день її надходження зроблений відповідний запис у Книзі обліку доходів і витрат, однак кошти не проведені в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, такий випадок може кваліфікуватися як неповне оприбуткування готівки.
Таким чином, виходячи з таких аргументів порушення, за яке застосовується штраф у п’ятикратному розмірі, дійсно є.
Однак це ще не все. Із Z-звітом потрібно бути вкрай уважним. Крім цього штрафу, в разі невиконання щоденного роздрукування фіскального звітного чека або його незбереження в КОРО застосовуються фінансові санкції у розмірі 20 нмдг (340 грн.) (пункт 4 статті 17 Закону про РРО). При цьому перевіряючі порушенням вважають невиконання будь-якої з двох вимог, інакше кажучи, якщо Z-звіт був роздрукований, але до КОРО не підклеєний, — це також є підставою для штрафу.
Водночас якщо Z-звіт не роздрукований і не збережений, до суб’єкта господарювання застосовується один штраф, а не два — окремо за нероздрукування і окремо за незбереження (постанова ВГСУ від 03.08.2005 р. у справі № 11/210 або ухвала ВАСУ від 15.02.2013 р. у справі № К/9991/50909/12).
Тому якщо податківці наполягатимуть на іншому тлумаченні та обґрунтовуватимуть вчинення двох окремих порушень, за кожне з яких має бути застосований штраф у розмірі 340 грн., посперечатися з ними можна, використовуючи такі аргументи:
1. Як нероздрукування Z-звіту, так і його незбереження в КОРО призводять до порушення одного і того самого єдиного обов’язку, закріпленого в пункті 9 статті 3 Закону про РРО, — звіт має друкуватися щодня та зберігатися в КОРО.
2. Невиконання щоденного роздрукування Z-звіту автоматично означає, що він не збережений в КОРО, тобто нероздрукування та незбереження звіту є ланками одного порушення. Формулювання пункту 4 статті 17 Закону про РРО підкреслюєлише те, що тільки щоденне роздрукування Z-звіту є недостатнім для виконання обов’язку, передбаченого пунктом 9 статті 3 Закону про РРО. Водночасустановлення факту такого невиконання вже достатньо, щоб застосувати санкцію в розмірі 20 нмдг, оскільки не потребується встановлення факту незбереження Z-звіту в КОРО.
Якщо факт нероздрукування або незбереження Z-звіту в КОРО встановлений, то уникнути необхідності сплати штрафу за допомогою складання пояснювальної записки касира (продавця), притягнення його до дисциплінарної відповідальності вже не вдасться.
Документи консультації
Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.
Указ № 436 — Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівкових коштів» від 12.06.95 р. № 436/95.
Положення № 637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.