15.09.2014

Якщо підприємець що-небудь виробляє, чи повинен він виконувати гарантійні зобов’язання?

Підприємець займається виробничою діяльністю. Чи повинен він виконувати гарантійні зобов’язання і якщо так, то які?

Відповіді на поставлені запитання знаходимо в Законі про захист прав споживачів та ГКУ. Так, виробник відповідає за якість і безпеку своєї продукції протягом гарантійного строку, установленого нормативно-правовими актами, нормативними документами або договором (пункт 1 статті 7 Закону про захист прав споживачів).

Вторить йому і ГКУ, зобов’язавши виробника за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товар (пункт 6 статті 269).

При цьому гарантійний строк — це строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов’язання здійснити безкоштовний ремонт або заміну відповідної продукції у зв’язку з введенням її в оборот (пункт 5 статті 1 Закону про захист прав споживачів).

Інакше кажучи, протягом гарантійного строку в підприємця-виробника* продукції перед покупцями виникають гарантійні зобов’язання.

* Гарантійні зобов’язання за домовленістю сторін може виконувати продавець, тобто третя особа в ланцюзі «виробник — продавець — покупець».

Зверніть увагу

Гарантійні зобов’язання у виробника виникають незалежно від того, є покупцем звичайний громадянин, підприємець або юрособа.

Зауважимо, що часто гарантійні строки виробники встановлюють самостійно. Гарантійний строк має бути зазначений у паспорті на товар або на його етикетці, або в будь-якому іншому документі, що додається до товару.

Водночас слід пам’ятати, що споживач має право висунути виробнику (продавцю) вимогу про безоплатне усунення недоліків товару після закінчення гарантійного строку (стаття 8 Закону про захист прав споживачів). Така вимога може бути висунута впродовж установленого строку служби, а якщо його не встановлено — упродовж 10 років, якщо в товарі були виявлені недоліки (істотні недоліки), що виникли з вини виробника.

У ситуації, коли гарантійні строки на товар виробником (продавцем) не встановлено, то покупець має право висунути йому відповідні вимоги, якщо недоліки були виявлені впродовж 2 років, а щодо об’єкта будівництва — не пізніше 10 років від дня передачі їх споживачу.

При цьому зазначимо два важливі моменти:

1) при виконанні гарантійного ремонту гарантійний строк збільшується на час перебування товару в ремонті (цей строк обчислюється з дня, коли споживач звернувся з вимогою про усунення недоліків) (частина 6 статті 7 Закону про захист прав споживачів, частина 6 статті 269 ГКУ);

2) при обміні товару його гарантійний строк обчислюється заново з дня обміну (частина 7 статті 7 Закону про захист прав споживачів, частина 6 статті 269 ГКУ).

Виконати гарантійні зобов’язання можна одним із таких способів:

— безоплатно усунути недоліки товару (гарантійний ремонт);

— відшкодувати витрати на усунення недоліків товару;

— знизити ціну пропорційно недоліку (дефекту);

— замінити товар на такий самий товар або аналогічний товар із числа тих, що є у виробника;

— розірвати договір і повернути сплачені за товар гроші.

Найчастіше підприємці практикують гарантійний ремонт або повернення грошей за неякісний товар.

Як такі операції відобразити в обліку підприємця, розповімо в таблиці на с. 32:

 

Табл. Підприємницький облік гарантійних зобов’язань

Вид усунення недоліків

У загальносистемника

У єдиноподатника ­—неплатника ПДВ

Безоплатне усунення недоліків товару (гарантійний ремонт)

Витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування визнаються витратами* того звітного періоду, в якому їх було здійснено (підпункт «є» підпункту 138.10.3, пункт 177.4 ПКУ). Причому незалежно від статусу споживача — фізична або юридична особа**

Витрати не обліковують

* Слід дотримуватися таких умов: такі витрати не компенсуються за рахунок покупця; їх розмір відповідає оприлюдненому; за встановленою формою ведеться книга обліку покупців, які отримали гарантійну заміну товарів або послуги з гарантійного ремонту (обслуговування).
** Завдячуємо цим УПК № 366. Раніше витрати на гарантійний ремонт товарів споживачам-юрособам обліковувати заборонялося. Але! Очевидно, залишається фіскальне правило, що включати до податкових можна тільки «гарантійні» витрати, понесені за товарами, зазначеними в Переліку груп технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні (див. додаток 1 до Порядку № 506). Хоча з цим можна сперечатися.

Повернення грошей за неякісний товар

Суму коштів, яку підприємець повертає за товари (роботи і послуги), відображають у графі 3 Книги ОДВ. Причому без знака «мінус».
Одночасно необхідно зменшити раніше відображені витрати. Такий запис відображається у графі 6 Книги ОДВ. Причому в цьому випадку — зі знаком «мінус». Вважаємо, що одночасно варто зробити запис у графі 5, куди необхідно внести реквізити акта повернення між покупцем і підприємцем-продавцем

У день повернення покупцю коштів заповнюємо спеціальну графу 3 Книги ОДВ

 

Документи консультації

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

Закон про захист прав споживачів Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.

Порядок № 506 — Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затверджений постановою КМУ від 11.04.2002 р. № 506.

УПК № 366 — Узагальнююча податкова консультація щодо витрат на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійної заміни товарів, затверджена наказом Міндоходів від 01.07.2014 р. № 366.