13.02.2009
Особливості передачі в оренду комунальної нерухомості
Постанова Вищого господарського суду України від 04.12.2008 р. № 2/142-08
Спочатку до суду звернулося управління майна комунальної власності міської ради з вимогою визнати договір оренди будівлі, в якому управління виступає орендодавцем, недійсним. Як підставу для цього вже традиційно було названо невідповідність договору до вимог законодавства, а саме
ст. 76 Закону про держбюджет на 2008 рік*, де передбачалося, що у 2008 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, і ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»**, що має, на думку управління, аналогічний зміст.* Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI.
** Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.92 р. № 2269-XII.
Вищий господарський суд не погодився з такими доводами, зауваживши наступне. По-перше, Конституційний Суд України дійшов висновку про неможливість унесення змін до законодавства
Законом про держбюджет на 2008 рік. По-друге, ст. 9 Закону про оренду державного та комунального майна передбачає необхідність визначення орендаря на конкурсних засадах тільки в разі надходження декількох заяв про оренду нерухомого майна, а в нашому випадку інші претенденти на оренду були відсутні.І найголовніше: на думку ВГСУ,
орендар не повинен відчути негативних наслідків порушення процедури передачі в оренду майна з боку орендодавця — органу публічної влади, який у цій справі і виступив позивачем. Вважаємо, висновок міг бути іншим, якби все ж таки були б інші претенденти на оренду комунальної нерухомості та позов про визнання договору оренди недійсним було б подано одним із таких претендентів. У цьому випадку порушення орендодавцем процедури передачі майна в оренду порушувало б їх законні інтереси, що могло стати підставою для визнання укладеного договору недійсним.