10.07.2009
Інвестиційна вартість:
чи можуть обмежуватися валові витрати?
Після здавання об’єкта в експлуатацію працівники податкової служби звинуватили забудовника в завищенні сум валових витрат, відображених у деклараціях з податку на прибуток.
Претензії інспекторів ґрунтувалися на тому, що інвестиційна вартість об’єкта, наведена у відповідній Довідці, яка входить до складу документації щодо прийняття об’єкта в експлуатацію, набагато нижча, ніж сума задекларованих витрат на будівництво об’єкта.
Зазначений об'єкт призначено для продажу.
Чи може сума інвестиційної вартості обмежувати суму валових витрат?
Національне законодавство дає визначення
інвестиційної вартості в Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженому наказом Держкомзему від 09.01.2003 р. № 2. У цьому документі інвестиційну вартість визначено як «вартість, визначена з урахуванням конкретних умов, вимог та мети інвестування в об'єкт оцінки».Однак, ураховуючи вузькопрофільний характер названого нормативу, формальне застосування його понятійного апарату в ситуаціях, не пов'язаних безпосередньо з оцінкою землі, може виявитися недоречним.
Слід мати на увазі, що категорія «інвестиційна вартість» у будівництві традиційно має дещо інше змістове навантаження.
У газеті «Будівельна бухгалтерія», 2009, № 3 (с. 45 — 46) ми аналізували питання щодо показника інвестиційної вартості, що наводиться в документах, якими оформляється прийняття об’єкта в експлуатацію.
Чинне законодавство дає підстави вважати, що під цим поняттям мається на увазі не фактична собівартість побудованого об’єкта і не його продажна ціна.
Регуляторні акти Мінбуду свідчать скоріше про те, що чиновники цього відомства (а саме з їх подачі у професійному лексиконі будівельників з'явилася категорія «інвестиційна вартість») під відповідним терміном мають на увазі
кошторисну вартість, яку було затверджено у складі проектно-кошторисної документації на будівництво об’єкта.Зазвичай від дати затвердження проекту до дати прийняття новобудови в експлуатацію минає значний час. Цим, як правило, зумовлюється поява вартісних відхилень. І немає нічого незвичайного в тому, що планові дані, відображені в кошторисі, у результаті не збігаються з фактичними даними, на яких базується податковий та бухгалтерський облік.
Саме тому сума валових витрат відрізнятиметься від кошторисного показника витрат.
Про те, що кошторисні дані не можуть бути обмежувачем валових витрат, писали фахівці Держкомпідприємництва в
листі від 17.02.09 р. №1378 // «Будівельна бухгалтерія», 2009, № 8, с. 4.Отже, чинне законодавство не дає працівникам державної податкової служби підстав обмежувати показником інвестиційної вартості визнання в податковому обліку валових витрат, понесених у зв'язку зі спорудженням об’єкта, призначеного для реалізації.
Єгор Трубніков