13.03.2009

Коментар до рекомендацій щодо складання додатків до договорів підряду

Стаття

Коментар до Рекомендацій щодо складання додатків
до договорів підряду

Борис Бідій, юридична фірма «Орлов, Михайленко та партнери»

 

Відповідно до

наказу Мінрегіонбуду від 13.01.2009 р. № 2 на сайті Мінрегіонбуду розміщено Рекомендації щодо складання додатків до договору підряду в капітальному будівництві (далі — Рекомендації), схвалені рішенням Науково-технічної ради Мінрегіонбуду від 25.12.2008 р. № 202*. Ці Рекомендації мають на меті допомогти учасникам будівництва в регулюванні взаємовідносин при укладенні та виконанні договорів підряду.

* Текст додатка до наказу Мінрегіонбуду від 13.01.2009 р. № 2 «Рекомендації щодо складання додатків до договору підряду в капітальному будівництві» опубліковано на с.____ цього номера «Будівельна бухгалтерія».

Слід зауважити, що зазначені в

Рекомендаціях два обов'язкові додатки — графік виконання робіт і план (графік) фінансування будівництва — є дуже важливою складовою частиною договору підряду. Саме від цих двох документів залежать успішний хід будівельних робіт, а також ретельність підрядника під час їх виконання. Якщо такий графік складено відповідно до використання сучасних західних понять про управління будівельним проектом, це стає дуже незручним для підрядника, який відчуває себе обмеженим жорсткими рамками та починає шукати шляхи зміни графіка виконання робіт (наприклад, виявленням додаткового обсягу робіт або внесенням змін до технології робіт). Таким чином, замовник веде постійне стримування подібного «саботажу» підрядника, а будівництво на практиці є процесом взаємодії двох антагоністів — замовника та підрядника. До речі, не зрозуміло, чому відповідальною особою за складання графіка робіт рекомендують призначати підрядника, бо саме підрядник не зацікавлений у чіткому робочому графіку, а зацікавлений якраз у протилежному — у нечіткому та довгому списку виконуваних робіт, що дозволяє йому «освоювати капітальні вкладення» (як це називалося ще не так давно за радянських часів).

Крім того, є ще одне важливе питання щодо того, як до графіка виконання робіт можуть уноситися зміни (уточнення), хто та в якому порядку уповноважений це робити. Безумовно, ці питання має бути врегульовано між сторонами договору підряду, однак наявність рекомендаційних матеріалів є додатковим аргументом для внесення однією зі сторін договору (як правило, замовником) цього питання до договору як його істотної умови.

Те саме можна сказати і про план (графік) фінансування будівництва. Насправді йдеться про два взаємопов'язані документи, що дають можливість фінансувати будівельні роботи, будувати без затримок, контролювати хід будівництва. Причому, як правило, при фінансуванні будівництва питання часто упираються в суми авансів, необхідні підряднику, щоб стати до роботи (купити необхідні матеріали). При цьому ця необхідна сума може змінюватися. Так, якщо на нульовому циклі можуть знадобитися суми авансів у розмірі 60 — 70 %, то вже на наступних етапах потреба в коштах на закупівлю матеріалів скорочується до 30 — 40 %. Усе це є, безумовно, предметом торгів між замовником та підрядником. Правильно складений, зважений графік фінансування забезпечує успішний хід робіт і водночас стимулює підрядника здавати роботи в обумовлені строки.

Що стосується інших додатків, то можуть виявитися актуальними рекомендації щодо плану передачі проектної документації. На практиці так і відбувається: робоча частина проектної документації виготовляється, коли будівництво вже розпочалося. Уже готове пальове поле, а робоча документація щодо ростверків — тільки на підході. Тому врегулювання цього питання допоможе управляти процесом будівництва та уникнути марнування часу.

На закінчення зауважимо, що власне Рекомендації, звичайно, не змінять ситуацію. Якщо ми подивимося, як складаються та виконуються контракти в міжнародній практиці, то можемо побачити, що інтереси замовника представляє, як правило, уповноважена особа — менеджер проекту. Саме він має реальну можливість впливати на ситуацію і, по суті, виконує роль остаточного арбітра при виникненні спірних ситуацій, у тому числі і при вирішенні питань, описаних вище. Нам цей інститут поки що мало знайомий. Але саме реальне управління проектом може допомогти зменшити ризики при його реалізації, а також отримати фінансування на його здійснення.