29.05.2009

Як правильно вказати позовну вимогу?

Коментар від 26.02.2009 р. № 37/365, 37/223, 6/301

Як правильно вказати позовну вимогу?

 

Постанови ВГСУ від 26.02.2009 р. № 37/365, від 05.03.2009 р. № 37/223, від 26.02.2009 р. № 6/301

 

Суди переважно виходять з того, що вибір позовної вимоги слід робити, виходячи зі способів захисту порушеного права, названих у

ст. 16 Цивільного кодексу 2та ст. 20 Господарського кодексу 3. Відповідно це можуть бути такі формулювання:

2 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

3 Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

1)

визнати право (наприклад, на використання майна, установлення сервітуту тощо);

2)

визнати правочин (договір) недійсним;

3)

припинити дії, що порушують право (зобов’язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку тощо);

4)

відновити положення, що існувало до порушення (звільнити ділянку від самовільно збудованої будівлі);

5)

примусово виконати обов’язок у натурі (виплатити заборгованість за договором, передати результати робіт тощо);

6)

установити, змінити або припинити правовідносини (розірвати договір в односторонньому порядку або внести до нього зміни, або, наприклад, зобов’язати інше підприємство укласти договір);

7)

відшкодувати збитки;

8)

відшкодувати немайнову шкоду (юрособи цей спосіб захисту можуть застосувати тільки у випадку, якщо шкоду завдано поза межами договірних відносин — див., наприклад, рішення господарського суду м. Києва від 01.04.2008 р. у справі № 20/86);

9)

застосувати штрафні санкції (стягнути штраф або пеню, передбачені договором чи законом).

Водночас ВГСУ, наприклад, не вважає належним предметом позову вимогу визнати договір неукладеним або зобов’язати відповідача до підписання акта приймання-передачі товару за договором поставки. Як зазначено в одній із постанов,

предметом позову може бути майново-правова або немайнова вимога позивача до відповідача, і не можуть бути обставини, що є доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів (постанови ВГСУ від 26.02.2009 р. № 37/365, від 05.03.2009 р. № 37/223), або, наприклад, визнання громадського обговорення будівництва таким, що не відбулося, оскільки такий спосіб захисту не призведе до відновлення порушених прав позивача (постанова ВГСУ від 26.02.2009 р. № 6/301).

Варта уваги також

постанова ВГСУ від 22.01.2009 р. № 05-5-34/3592 як досить ліберальна щодо вимог до порядку подання позовної заяви. Так, у ній, зокрема, зазначено: суд не повинен відмовляти у прийнятті позову до розгляду на тій лише підставі, що в нього виникли сумніви в частині наявності у посадової особи права на підписання позову. У цьому випадку суд може звернутися до суб’єкта господарювання з вимогою надати докази, що засвідчують посадове становище такої особи та обсяг її повноважень. Крім того, не може бути визнано правомірними вимоги суду про додавання до позову статуту підприємства та довідки з Єдиного державного реєстру юросіб та фізосіб-підприємців. Цікаво також, що в цій постанові ВГСУ спростував уже усталену думку про те, що належним доказом направлення копії позову контрагенту має бути лист з описом вкладення, указавши, що як такий доказ досить подати чек поштового відділення, в якому зазначено адресу та найменування одержувача. Відсутність опису не може бути підставою для відмови у прийнятті позову (постанова ВГСУ від 22.01.2009 р. № 05-5-34/3592).

 

Роман Кабальський, юрист