25.09.2009

Кабмін затвердив порядок та правила обов'язкового страхування майнових ризиків за договором про участь у ФФБ

Постанова від 22.07.2009 р. № 805

Кабмін затвердив порядок
та правила обов'язкового
страхування майнових ризиків за договором про участь у ФФБ

 

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2009 р. № 805

 

Порядок та правила

обов'язкового страхування майнових ризиків за договором про участь у фонді фінансування будівництва відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»

 

1. Цей Порядок та правила визначають механізм проведення обов’язкового страхування майнових ризиків за договором про участь у фонді фінансування будівництва відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (далі — обов’язкове страхування майнових ризиків) з метою захисту інтересів довірителів під час будівництва житла, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів, залучених від фізичних і юридичних осіб в управління.

2. Терміни, що вживаються в цих Порядку та правилах, мають таке значення:

вигодонабувач — особа, яка у разі настання страхового випадку отримує страхове відшкодування згідно з договором обов’язкового страхування майнових ризиків (далі — договір обов’язкового страхування);

страховик — фінансова установа, якій видано в установленому порядку ліцензію на проведення обов’язкового страхування майнових ризиків за договором про участь у фонді фінансування будівництва відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»;

страхувальник — довіритель, який відповідно до договору про участь у фонді фінансування будівництва (далі — договір про участь у фонді) передав кошти в управління управителю.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в законах України «Про страхування» та «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

3. Суб’єктами обов’язкового страхування майнових ризиків є вигодонабувачі, страхувальники та страховики.

4. Предметом договору обов’язкового страхування майнових ризиків є майнові інтереси страхувальника, пов’язані з виконанням умов договору про участь у фонді.

Майновими ризиками, що підлягають обов’язковому страхуванню, за договором про участь у фонді є:

несвоєчасне введення в експлуатацію об’єкта будівництва та/або об’єкта інвестування;

невідповідність технічних характеристик об’єкта будівництва та/або об’єкта інвестування, обладнання, яке встановлюється на об’єкті інвестування для подальшої передачі у власність довірителя, умовам договору управителя із забудовником або проектної декларації, вимогам державних стандартів, норм і правил;

невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання робіт на об’єкті будівництва та/або об’єкті інвестування, передбачених договором про участь у фонді;

відсутність технічної документації (паспортів, сертифікатів, гарантійних документів) на обладнання, яке встановлюється на об’єкті інвестування і в подальшому передається у власність довірителя;

ненадання управителем довірителю інформації, передбаченої Правилами фонду чи договором про участь у фонді, що призвело до завдання шкоди довірителю або спричинило виникнення додаткових зобов’язань довірителя перед управителем.

5. Страховим випадком є настання події (подій) за одним, кількома або всіма майновими ризиками, передбаченими абзацами третім — сьомим пункту 4 цих Порядку та правил, внаслідок якої страховик повинен здійснити виплату страхового відшкодування.

6. Страхувальник укладає договір обов’язкового страхування за формою згідно з додатком одночасно з договором про участь у фонді.

7. Під час укладання договору обов’язкового страхування страховик має право отримувати від страхувальника, управителя та забудовника інформацію та документи, необхідні для проведення оцінки страхового ризику.

8. У разі настання страхового випадку страхувальник зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дати надходження інформації про настання страхового випадку в будь-який можливий спосіб повідомити страховикові про такий випадок.

9.

Страхова сума за договором обов’язкового страхування визначається в розмірі суми договору про участь у фонді на дату його укладення.

10.

Максимальний страховий тариф не повинен перевищувати одного відсотка страхової суми, визначеної договором обов’язкового страхування. Розмір страхового платежу, який підлягає внесенню згідно з договором обов’язкового страхування, визначається шляхом множення страхової суми на страховий тариф. Страховий платіж вноситься одноразово.

11. Для отримання страхового відшкодування страхувальник повинен подати страховикові такі документи:

1) заяви про:

настання страхового випадку;

виплату страхового відшкодування;

2) копії:

договору обов’язкового страхування;

договору про участь у фонді;

платіжного документа, що підтверджує перерахування коштів управителю за договором про участь у фонді;

3) документ, який підтверджує настання страхового випадку.

12. Рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у його виплаті страховик повинен прийняти протягом 15 календарних днів з дати надходження документів, зазначених у пункті 11 цих Порядку та правил.

Страховик здійснює виплату відшкодування потягом 10 днів з дати прийняття рішення про його виплату.

Про відмову у виплаті страхового відшкодування страховик письмово повідомляє у триденний строк з дати прийняття такого рішення страхувальникові та вигодонабувачеві з обґрунтуванням причини.

13. У разі настання страхового випадку за одним, кількома або всіма майновими ризиками, передбаченими абзацами третім — сьомим пункту 4 цих Порядку та правил, розмір страхового відшкодування не може перевищувати страхової суми.

14. Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі:

1) вчинення страхувальником та/або вигодонабувачем навмисних дій, що призвели до настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов’язані з виконанням громадянського чи службового обов’язку, необхідною обороною (без перевищення її меж) або захистом майна, життя, здоров’я, честі, гідності та ділової репутації. Дії страхувальника та/або вигодонабувача, на користь якого укладено договір обов’язкового страхування, кваліфікуються відповідно до законодавства;

2) вчинення страхувальником та/або вигодонабувачем умисного злочину, що призвело до настання страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо недостовірних відомостей про предмет страхування або про факт настання страхового випадку;

4) відшкодування страхувальникові в повному обсязі збитків за майновим страхуванням особою, винною у їх заподіянні;

5) несвоєчасного повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважної причини або перешкоджання страховикові у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Договором обов’язкового страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування за умови, що вони не суперечать закону або цим Порядку та правилам.

15. Відмова страховика у виплаті страхового відшкодування може бути оскаржена страхувальником у судовому порядку.

<...>1

1

Типовий договір обов’язкового страхування майнових ризиків за договором про участь у ФФБ, що наведено у додатку до Порядку та правил, у цьому номері газети не публікується. —
Прим. ред.

 

КОМЕНТАР

див на с. 33–35 цього номера газети.