14.01.2010

Усуваємо недоліки після закінчення будівництва: податкові наслідки у підрядника

Стаття

Усуваємо недоліки після закінчення будівництва: податкові наслідки у підрядника

Катерина Чурилова, консультант

Вікторія Петрушина, економіст-аналітик

 

Якість будівництва — це не тільки і не стільки питання іміджу для підрядника. Усувати наслідки неналежним чином виконаних будівельних робіт — ще й фінансове питання. Поговоримо про правові засади та податкові наслідки будівельних гарантій у підрядника.

 

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Цивільний кодекс

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР.

Постанова № 668

— постанова КМУ «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» від 01.08.2005 р. № 668.

 

Правові засади будівельних гарантій

Слід зазначити, що тема гарантійних термінів у договорах будівельного підряду та інших договорах на будівництво, а також спори, пов’язані з гарантійними зобов’язаннями підрядника, вже розглядалася на сторінках

газети «Будівельна бухгалтерія» (див. «Гарантійні терміни в договорах підряду та в інших договорах на проведення будівництва» // «Будівельна бухгалтерія», 2009, № 1, с. 24 — 29; «Гарантійний строк за договором будівельного підряду», 2009, № 22, с. 37 — 40).

Тому в цій статті ми не зупинятимемося на нюансах нормативно-правового поля з цієї теми. А зазначимо тільки ключові моменти гарантійних відносин між підрядником і замовником, звернувшись до

Цивільного кодексу і постанови № 668.

 

Цивільний кодекс

 

Стаття 884

1. Підрядник гарантує досягнення об’єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об’єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об’єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

2. Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об’єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об’єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

3. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об’єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник.

4. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення.

5. Договором будівельного підряду може бути встановлено право замовника сплатити передбачену договором частину ціни робіт, визначеної у кошторисі, після закінчення гарантійного строку.

Стаття 627

1. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 631. Строк договору

1. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

2. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

3. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

4. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

 

Постанова № 668

5. Договір підряду укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору підряду є:

<...>

гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об’єкта будівництва), порядок усунення недоліків;

<...>

110. Порушення зобов’язань за договором підряду є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором підряду.

111. Застосування господарських санкцій до сторони, яка порушила зобов’язання за договором підряду, не звільняє її від виконання зобов’язань, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором підряду, чи управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язань.

112. У разі порушення зобов’язань за договором підряду можуть настати такі правові наслідки:

припинення виконання зобов’язань за договором підряду внаслідок односторонньої відмови від нього, якщо це встановлено договором підряду або законом, чи розірвання договору підряду;

зміна умов договору підряду;

сплата неустойки;

відшкодування збитків та моральної шкоди.

113. Якщо договором підряду за невиконання зобов’язань встановлено розмір неустойки, вона підлягає стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків.

Сторони зобов’язані докладати зусиль до вирішення конфліктних ситуацій шляхом переговорів, пошуку взаємоприйнятних рішень.

Для усунення розбіжностей, за якими не досягнуто згоди, сторони можуть залучати професійних експертів.

114. Сторона, що порушила майнові права або законні інтереси іншої сторони, зобов’язана поновити їх, не чекаючи пред’явлення їй претензії чи звернення до суду.

115. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій сторона, права або законні інтереси якої порушено, з метою вирішення спору має право звернутися до порушника з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено законодавчими актами. Обґрунтовані вимоги заявника порушник зобов’язаний задовольнити.

У разі коли сторона, що порушила майнові права або законні інтереси іншої сторони, протягом місяця не дасть відповіді на претензію або відмовиться повністю або частково її задовольнити, сторона, права або законні інтереси якої порушено, має право звернутися з відповідним позовом до суду.

116. Якщо роботи виконуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, відповідальність сторін за порушення зобов’язань за договором підряду та порядок урегулювання спорів визначаються з дотриманням вимог актів законодавства, що регулюють ці питання.

 

Які висновки ми можемо зробити з наведених цитат?

Стаття 884 Цивільного кодексу встановлює мінімальний термін будівельних гарантій — десятирічний. Саме протягом цього терміну замовник має право вимагати від підрядника усунення виявлених дефектів за рахунок підрядника. Збільшення цього терміну нехарактерне для сучасних договірних відносин у будівництві, хоча це передбачено Кодексом. Навпаки. Деякі юристи «від підрядників» посилаються на статтю 627 Цивільного кодексу, що дає право свободи вибору у визначенні умов договору. А гарантійний термін — це одна з істотних умов договору підряду (див. п. 5 постанови № 668).

З юридичної точки зору зрозуміло одне. Важливо все чітко та ясно прописати в договорі: гарантійні терміни та порядок застосування господарських санкцій сторонами одна до одної.

 

Податкові наслідки

Перш ніж перейти до питання валових витрат у підрядника, давайте розберемося з процедурою...

Отже, підрядник здав будівельний об’єкт замовникові за формами № КБ-3 № КБ-2в. Далі замовник починає експлуатувати цей об’єкт. Після чого протягом дії терміну будівельних гарантій з цим об’єктом щось відбувається. Добре, якщо наслідки не настільки сумні та людських жертв немає. Адже й таке трапляється.

Збирається комісія з фахівців. Цю процедуру чітко прописано в

постанові № 668 (див. інформаційний блок вище).

До комісії можуть входити представники замовника, підрядника, незалежні експерти. Комісія видає висновок з таких питань:

по-перше

, причина неполадок;

по-друге

, одвічне наше запитання «хто винен».

Хто може бути винен?

Винною стороною може виявитися одна зі сторін будівельного процесу, тобто:

— проектувальники;

— власне виконавці (підрядники);

— експлуатуючі організації тощо.

Коли можуть бути винні проектувальники? Наприклад, на стадії погодження проекту та видачі технічних умов. Зробили неправильний проектний розрахунок. От фундамент і просів. Хто винен, той і платить. Можуть навіть вам як підрядникам замовити, щоб ви усунули неполадки.

Але! Це ж вже буде зовсім інший договір, з іншою організацією (підприємством) та зі своїми наслідками. І тут у вас будуть валові доходи за цим новим договором.

Якщо винні ви як підрядники. У чому, як правило, провина підрядника? Порушили так звані

СНіП «Правила виробництва та приймання робіт» . Ці норми існують, описують технологію виробництва будівельних робіт за їх видами. І що тоді? За нормами ви повинні були заливати розчин марки М-150, а ви залили марки М-100. Комісія встановила, що саме це стало причиною обвалення будівельних конструкцій. Ваша провина — ви й зобов’язані усунути неполадки за свій рахунок. Це і в договорі прописано.

Тепер про валові витрати. На них погляд неоднозначний. Наведемо аргументи для обережних та сміливих платників податку на прибуток і залишимо вибір за вами.

Валові витрати при порушенні будівельних норм

Законом про податок на прибуток не передбачено. Тому частину свого прибутку ви змушені будете витратити на усунення неполадок, що виникли. Шкода? Розуміємо... А навіщо ж тоді порушувати технологію?

Для «сміливих» підрядників це можна повернути по-іншому.

Законом про податок на прибуток не передбачено заборону на віднесення гарантійних витрат за БМР до валових витрат. За договором підряду підрядник отримав дохід. Значить, будівництво об’єкта пов’язано з господарською діяльністю. У цьому договорі підряду було передбачено гарантійну умову. Отже, виконання гарантійних робіт пов’язано з виконанням договору, і значить, з доходом, отриманим за договором. Тому витрати на виконання гарантійних робіт теж пов’язані з госпдіяльністю. Крім того, у зазначеному прикладі необхідно з’ясовувати, який розчин було зазначено в актах виконаних робіт. Якщо розчин М-100, то замовник, підписавши такий акт, де-факто погодився з відступом від норми. Звідси висновок: валові витрати може бути визнано. Але цю позицію, швидше за все, доведеться відстоювати вже в суді. А аргументи ви тепер знаєте.

Якщо технічні висновки комісії ви не підписали і готові судитися, відстоюючи свою невинність, тоді,

поки немає рішення суду, що підтверджує вашу провину, — у податковому обліку жодних наслідків.

Отримаєте рішення суду не на вашу користь — виправите неполадки за свій рахунок (тобто зі свого прибутку). При цьому замовник має право відмовитися від ваших послуг, найнявши для виправлення будівельного браку іншу підрядну організацію. Тоді ви зобов’язані будете відшкодувати завдані збитки на підставі актів виконаних робіт (форми № КБ-3 № КБ-2в) у грошовому еквіваленті.

Зможете відстояти свою невинність — усунення неполадок винна особа оплачуватиме тому, хто ці неполадки усуватиме.

Ще проблеми можуть виникнути під час неправильної експлуатації. Наприклад, збільшили навантаження на будівельну конструкцію вище за норму, передбачену проектом. А в результаті відбулося порушення цілісності несучої будівельної конструкції. Тут знову немає вашої провини як підрядника. І тоді замовник або експлуатуюча організація (тобто винна сторона) може укласти з вами договір на виконання ремонтних робіт. І у вас виникнуть валові доходи, але за новим договором. І це вже буде, як-то кажуть, зовсім інша історія.

От, власне, й усі можливі податкові наслідки за будівельними гарантіями. Які висновки? Не порушуйте будівельні норми за виробництвом тих робіт, що виконуєте. Тоді й прибуток свій безглуздо витрачати не доведеться й до суду звертатися не слід.