14.01.2010

Будівельні норми узаконили

Стаття

Будівельні норми узаконили

Василь Качерай, головний бухгалтер ТзОВ «Фінансова компанія «ЕКО-ДІМ», poradnyk@gmail.com

 

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Закон про будівельні норми

— Закон України «Про будівельні норми» від 05.11.2009 р. № 1704-VI.

 

Верховна Рада України 5 листопада 2009 року прийняла

Закон про будівельні норми1. Звичайно, що й до цього часу будівельні норми існували та використовували. Але не було законодавчого врегулювання їх визначення, установлення та використання. Спробуємо проаналізувати, чого чекати від прийняття цього Закону.

1 Текст Закону наведено в газеті «Будівельна бухгалтерія», 2009, № 24, с. 4.

У

Законі про будівельні норми дано визначення низці понять, зокрема, будівельним нормам, нормуванню у будівництві, державним будівельним нормам, галузевим будівельним нормам.

Закон про будівельні норми

вводить таке поняття, як «фонд будівельних норм» — упорядковане зібрання контрольних примірників будівельних норм.

Загалом у

ст. 8 Закону про будівельні норми й розписано основи формування та функціонування фонду будівельних норм. Зокрема, позитивним моментом є те, що тексти будівельних норм, уключених до центрального фонду будівельних норм, розміщуватимуться на офіційному сайті Мінрегіонбуду. До цього часу інколи просто фантастично важко було відшукати певну державну будівельну норму (ДБН). Багато з них не було в загальнодоступних базах законодавства Верховної Ради України. І для того щоб мати постійний доступ до всіх будівельних норм, доводилося купувати спеціалізовану програму «ЗОДЧИЙ» та постійно оновлювати її. З формуванням фонду будівельних норм ця проблема мала б бути нівельованою. Відтепер усі ДБН будуть у вільному доступі.

У

Законі про будівельні норми законодавці описали також повноваження Мінрегіонбуду у сфері нормування у будівництві, зокрема, й щодо організації роботи зі створення та забезпечення функціонування центрального фонду будівельних норм.

Закон установлює виконавця розроблення державних будівельних норм — базова організація з науково-технічної діяльності у будівництві. Слід сказати, що зазначеної організації ще не існує, а Кабмін лише працює над розробленням положення про цю організацію.

Порядком розроблення, затвердження та реєстрації будівельних норм установлено, що ДБН не підлягають реєстрації в Мін’юсті та набувають чинності через 90 днів після їх опублікування в офіційному друкованому виданні Мінрегіонбуду, а при розробці та затвердженні галузевих будівельних норм — відповідного суб’єкта нормування.

Усі будівельні норми, включаючи галузеві, повинні бути актуалізовані та розміщені на веб-сайтах суб’єктів нормування у вигляді баз даних цих норм у вільному доступі.

Прикінцеві положення

Закону про будівельні норми містять низку змін до інших нормативно-правових актів України, які необхідно здійснити, щоб привести їх у відповідність до чинного закону. Це, зокрема, зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X, Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-III, Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.92 р. № 2780-XII та інші. У більшості випадків ідеться про узгодження та заміну понять у цих документах відповідно до прийнятого Закону про будівельні норми.

У найближчі три місяці з прийняттям

Закону про будівельні норми Кабмін зобов’язаний прийняти нормативно-правові акти, щодо забезпечення реалізації цього Закону, а в шестимісячний термін розробити концепцію розвитку Системи нормативного забезпечення будівництва в Україні в 2009 — 2015 роках, та розробити положення про базову організацію з науково-технічної діяльності в будівництві.

І цілий рік виділили Кабміну на розроблення програми перегляду державних будівельних норм і правил, прийнятих до набуття чинності

Законом про будівельні норми.

Також протягом року Кабмін повинен забезпечити формування Мінрегіонбудом центрального фонду будівельних норм.

Зважаючи на вищезазначене, найпозитивнішим фактором  прийняття Закону про будівельні норми є створення фонду будівельних норм, що забезпечить безперешкодний і безкоштовний доступ суб’єктів будівництва до законодавчої бази з будівництва, яка до цього в повному обсязі доступною була переважно на платній основі.