24.06.2010

Підприємець-єдиноподатник — будівельник

Стаття

Підприємець-єдиноподатник — будівельник

Наталя Григор’єва, консультант

 

Фізична особа — підприємець на єдиному податку, з найманими особами та будівельною ліцензією, виконує ремонтні та будівельні роботи для бюджетних організацій і приватних осіб. Які вимоги до первинної документації висуваються до такого ФОП? Який облік зобов’язаний вести підприємець-будівельник?

 

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

КУпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-X.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР.

Закон № 1058

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV.

Закон про бухоблік

— Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV.

Порядок № 1269

— Порядок ведення книги обліку доходів і витрат, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1269.

Порядок № 599

— Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.10.1999 р. № 599.

Положення № 88

— Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.1995 р. № 88.

Указ № 436

— Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. № 436/95.

Положення № 637

— Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

 

Питання про ведення докладного обліку підприємцем-єдиноподатником усе більше хвилює контролюючі органи. Водночас база оподаткування не залежить від результатів такого обліку, адже сума єдиного податку залишиться такою самою незалежно від витратної частини. Ці фактори породжують наполегливе бажання ДПАУ «відрегулювати» питання ведення суворого обліку на підставі первинних документів у бік обов’язковості та «штрафонебезпечності». Так, серія її листів (

листи ДПАУ від 25.12.2009 р. № 28923/7/237017/1485, від 03.03.2009 р. № 4364/7/23-7017/159) дає підстави вважати, що надалі при перевірках податківці серйозно каратимуть підприємців за відсутність або неналежне оформлення первинних документів. Підприємець-будівельник у цьому випадку не є винятком.

Спробуємо розібратися, які ж первинні документи бажано зберігати і збирати підприємцю-єдиноподатнику, щоб мати можливість відстояти свій облік при перевірці.

При цьому визначимося, які саме документи ми розуміємо під «первинними документами». Для цього звернемося до головних бухоблікових нормативів. Вони хоча й є обов’язковими тільки для підприємств, але суть облікового документообігу пояснюють для всіх суб’єктів господарської діяльності.

 


Закон про бухоблік

Стаття 1. Визначення термінів

— первинний документ — документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;

<…>

Стаття 9. Первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку

1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

<…>


 

Первинні документи

— це сполучна ланка між подіями, що мають грошове визначення, і тим результатом, який показує облік господарської діяльності підприємства. Найчастіше це документи, що оформляються при здійсненні господарської операції, наприклад, договори, акти закупівлі, рахунки, платіжки, квитанції, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, накладні, довіреності, документи на оприбуткування чи списання товарів та матеріалів, сертифікати тощо.

При розгляді цієї теми нас не цікавитимуть різні дозволи, ліцензії, патенти, документи на користування приміщенням та інша організаційна документація «будівельного» підприємця.

 

Облік доходів

Документи, що підтверджують дохід.

При обліку доходів у підприємця-єдиноподатника діє правило «за грошима». Власне, тут у ролі первинних документів виступають банківські виписки та копії документів, що підтверджують приймання готівки від замовника. У змісті та формі документів про приймання готівки необхідно враховувати нюанси, що описуються в Законі про РРО.

 


Закон про РРО

<…>

Стаття 3. Суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані:

<…>

15) надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

 

Стаття 9. Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:

<…>

6) при продажу товарів (наданні послуг) суб’єктами підприємницької діяльності — фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб’єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб’єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику;

<…>


 

Також у своєму

листі від 30.12.2005 р. № 13365/6/23-8019 ДПАУ вважає правомірним використання цією категорією підприємців товарного чека для оформлення розрахункових операцій. Податківці визнають, що не існує суворої форми такого документа. Тому при розробленні форми та змісту чека слід виходити з того, що товарний чек належить до розрахункових документів і має містити назву «Товарний чек» і реквізити, притаманні касовому чеку, крім зазначення в ньому фіскального номера та напису «Фіскальний чек». Такі «фіскальні» реквізити властиві тільки чекам з РРО.

Крім того, для надання товарному чеку статусу «повноцінного» первинного документа слід його доповнити такими іншими обов’язковими реквізитами, передбаченими

ст. 9 Закону про бух облік, як:

— порядковий номер товарного чека;

— дата і місце складання;

— найменування господарської одиниці продавця;

— адреса господарської одиниці продавця;

— ідентифікаційний номер;

— індивідуальний податковий номер платника ПДВ;

— зміст і обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції: найменування товару (робіт, послуг), одиниця виміру (шт., кг тощо); вартість одиниці товару, загальна вартість проданого товару;

— розмір ставки ПДВ у відсотках, загальна сума ПДВ щодо всіх зазначених у чеку товарах (для платників ПДВ);

— форма оплати і сума коштів, отриманих в оплату за цим товарним чеком (у нашому випадку — оплата готівкою), можливо, у вигляді штампа «Оплачено»;

— посадова особа, відповідальна за здійснення господарської операції, та її особистий підпис (товарний чек може складатися як самим підприємцем, так і уповноваженим на це найманим працівником підприємця);

— печатка ФОП (якщо вона є);

— статус платника: ФОП — платник єдиного податку або фіксованого податку, із зазначенням реквізитів свідоцтва про сплату єдиного податку або фіксованого патенту.

Такий товарний чек навряд чи викличе нарікання як з боку покупця, так і з боку перевіряючих.

Як згадано у преамбулі до статті, підприємець працює з підприємствами бюджетної сфери. І це накладає на нього зобов’язання щодо оформлення таких спеціальних первинних будівельних форм, як

Кб-2в і № Кб-3. Нагадаємо, що з кінця 2009 року ці форми зазнали зміни.

 


Лист Мінрегіонбуду від 08.12.2009 р. № 12/19-2-9/11-5008

«Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві»

<…>

З метою приведення цих типових форм до вимог законодавства наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва від 4 грудня 2009 року № 554 (додається) (див. окремо в базі) затверджені типові форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати», які слід застосовувати при проведенні взаєморозрахунків за виконані будівельні роботи між замовниками та виконавцями робіт у будівництві з моменту прийняття наказу про їх затвердження.

<…>


 

В іншому

листі Мінрегіонбуд також підтвердив, що у відносинах між «звичайними» замовниками (не бюджетниками) і підрядниками допускаються відмінні від № Кб-2в форми документів.

 


Лист Мінрегіонбуду від 09.03.2010 р. № 12/19-2-9-21-2368

1

«Про застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві»

 

1 Коментар до цього листа див. у газеті «Будівельна бухгалтерія», 2010, № 8, с. 6. Також із цього приводу див. коментар до листа Мінрегіонбуду від 16.03.2010 р. № 12/19-3-9-14-295 у газеті «Будівельна бухгалтерія», 2010, № 9, с. 6.

 

<…>

Міністерство регіонального розвитку та будівництва розглянуло лист товариства щодо застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві і повідомляє. Типові форми первинних облікових документів у будівництві «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (типова форма № КБ-2в) та «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (типова форма № КБ-3), затверджені наказом Мінрегіонбуду від 4 грудня 2009 року № 554, приведені у відповідність до вимог чинного законодавства. Зазначені типові форми підлягають обов’язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності. Відповідно до підпункту «е» пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 р. № 731 (із змінами), не підлягають державній реєстрації форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші. По об’єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду.

<…>


 

Заповнення облікових регістрів.

Тепер розглянемо питання безпосередньо обліку доходів. Для обліку господарської діяльності фізична особа — підприємець зобов’язана використовувати Книгу ф. № 10. При цьому слід ураховувати, що стосовно Книги № ф. 10 у законодавстві не існує чітких правил. Просто так історично склалося, що облік підприємці ведуть у цій Книзі. Але при цьому Порядок № 1269, на який зазвичай посилаються податківці при перевірках та який згадано в п. 6 ст. 9 Закону про РРО, розроблено для зовсім іншої Книги обліку доходів і витрат, форму якої досі не затверджено, тому вважати його діючим поки що не можна. Але! Як мовиться, маємо те, що маємо. Порядком № 599 підприємцю на єдиному податку приписано заповнювати у Книзі ф. № 10 графи «Період обліку», «Витрати на виробництво продукції», «Сума виручки (доходу)», «Чистий дохід».

 


Порядок № 599

<…>

8. Для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно з додатком 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 № 12 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 р. за № 64. При цьому обов’язковому заповненню підлягають лише графи «Період обліку», «Витрати на виробництво продукції», «Сума виручки (доходу)», «Чистий дохід».

<…>


 

При цьому якщо дотримуватися всіх сучасних вимог податківців, викладених у спірному

листі ДПАУ від 25.12.2009 р. № 28923/7/23-7017/1485, то необхідно фіксувати кожен факт отримання виручки. Причому те, що на такий факт продажу покупець не вимагав у вас підтверджуючого чека, бентежити вас не повинен.

 


Лист ДПАУ від 26.10.2004 р. № 20714/7/17-3117

<…>

У графі «Сума виручки (доходу)» відображається фактично отримана сума виручки (як за наявності первинних документів, так і за їх відсутності). Згідно зі ст. 1 Указу виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана СПД на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

<…>


 

Інакше кажучи, податківці вимагають записувати до Книги всі надходження грошових коштів безпосередньо після отримання доходу. Водночас отримання виручки від будівельних послуг частіше трьох разів на день — явище рідке, і тому не викличе труднощів фіксувати всі надходження.

Відразу виникає запитання: що може загрожувати підприємцю, якщо він не вноситиме до Книги ф. № 10 кожен продаж за умови, що підсумкові суми продажів щодня заноситимуться до Книги ф. № 10? У цьому випадку підприємцю може загрожувати хіба що адмінштраф за

ст. 1641 КУпАП за неналежне ведення обліку доходів і витрат (від 51 до 136 грн.).

Не виключено, що податківці при перевірці намагатимуться накладати штрафи згідно з

п. 1 Указу № 436 за несвоєчасне оприбуткування готівки (у п’ятикратному розмірі своєчасно не оприбуткованих коштів). Однак у цьому випадку застосування цього штрафу ми вважаємо необґрунтованим, оскільки згідно з Положенням № 637 своєчасно оприбуткованою готівкою вважається готівка, оприбуткована в день надходження. Підприємець, який заповнює готівкову виручку в Книзі ф. № 10 підсумком за день, цю вимогу виконує.

 

Облік витрат і первинні документи

Як уже згадувалося, податкові зобов’язання єдиноподатника не залежать від сум понесених витрат. І, у принципі, донедавна податківці особливо не вникали в методологію обліку витрат підприємця, якщо такі витрати взагалі хоча б якось обліковувалися.

Для єдиноподатників не встановлено жодних особливих правил відображення витрат. За умовчанням вважалося, що їм потрібно користуватися саме тими правилами, що застосовуються підприємцями на загальній системі, тобто відображати витрати у Книзі ф. № 10 при виконанні трьох умов:

— наявність первинного документа, що підтверджує факт сплати грошових коштів;

— витрати відповідають переліку, наведеному у

статті 5 Закону про податок на прибуток, і пов’язані з господарською діяльністю підприємця;

— отриманий дохід пов’язаний з такими витратами.

Отже, у графі «Витрати на виробництво продукції» підприємець має відображати документально підтверджені та оплачені витрати, що стосуються отримання доходу цього звітного періоду. Власне, у ситуації, коли всі використані в будівельному виробництві ресурси офіційно оплачено і документи на них отримано, то, навпаки, суми отриманого доходу сміливо можна включати до калькуляційної суми витрат.

Значно складніше буде відстежити і виключити із суми витрат матеріали, не оплачені постачальнику або куплені на базарі без підтверджуючих документів. На практиці реалізувати принцип підрахунку чистого доходу так, щоб обліковані витрати чітко відповідали отриманому доходу, досить важко, особливо при значних обсягах операцій протягом дня. Тому лояльні перевіряючі закривають очі на те, що підприємець при підрахунку суми чистого доходу враховує всі витрати, оплачені у звітному періоді, без прив’язки до конкретного доходу.

Отже, як обчислювати чистий дохід — це вже на совісті підприємця. Можна автоматизувати облік, використовуючи комп’ютерну програму (вона допоможе автоматично відібрати серед усіх поточних витрат лише пов’язані з доходом звітного періоду), а можна вести облік витрат у паперовому варіанті. Принаймні, для єдиноподатника це не так уже й важливо (показник чистого доходу, як і сума витрат, на спрощеній системі — величина довідкова).

Ще один важливий аспект обліку витрат — це наявність первинних документів. Наявність прибуткових накладних на будівельні матеріали є обов’язковою умовою, особливо при роботі з бюджетними організаціями. Крім цього, необхідні також договори купівлі-продажу, акти закупівлі, рахунки, платіжні доручення, чеки, за наявності — товарно-транспортні накладні та інші документи.

Також при здійсненні закупівлі матеріалів слід ураховувати нюанси щодо утримання ПДФО. Якщо підприємець у процесі госпдіяльності виплачує дохід громадянину — фізичній особі, він, без сумніву, утримає з нього ПДФО.

Якщо ж дохід виплачується юридичній особі, і так зрозуміло, що ПДФО утримувати не потрібно.

А от при виплаті доходу фізичній особі — підприємцю слід бути уважним. Тривалий час податківці вважали, що не утримувати ПДФО з підприємця можна лише в тому випадку, якщо він надасть покупцю (замовнику) копію свідоцтва про держреєстрацію СПД, копію свідоцтва про сплату єдиного податку, а також платіжні документи про сплату єдиного податку чи авансових платежів податку з доходів фізичних осіб. Усі ці документи приписано пред’являти на вимогу працівників податкової служби під час проведення перевірки (

листи ДПАУ від 13.03.2006 р. № 2241/6/17-0716, від 10.08.2007 р. № 3990/С/07115). Разом з цим останнім часом з’явилася лояльніша думка ДПАУ:

 


Лист ДПАУ від 23.11.2009 р. № 12004/6/170716

<…>

Для того щоб податковий агент не утримував податок з доходів, що виплачується суб’єкту підприємницької діяльності, останній має надати копію свідоцтва про державну реєстрацію його як підприємця.

<…>


 

Хоча не виключено, що на місцях можуть, як і раніше, вимагати наявності копій всіх зазначених документів.

 

Розрахунково-платіжна відомість на виплату зарплати

Розрахунково-платіжна та/або платіжна відомість — це документи, форму яких установлено для обов’язкового використання в бухгалтерському обліку підприємства. У свою чергу, фізичні особи — підприємці вести бухоблік не зобов’язані, тому вони мають повне право не складати розрахунково-платіжну відомість.

Однак

підтвердити документально факт виплати зарплати (тобто витрати підприємця для заповнення Книги ф. № 10) потрібно. Для цього немає сенсу вигадувати якийсь спеціальний документ, а зручно скористатися вже існуючою формою розрахунково-платіжної відомості.

Крім того, наявності розрахунково-платіжної відомості вимагає

п. 2 ст. 17 Закону № 1058, відповідно до якого підприємець зобов’язаний вести і зберігати документи щодо виплати найманим працівникам заробітної плати.

Водночас підприємець може спростити цю форму на власний розсуд. Однак у будь-якому разі вона має містити основні реквізити зарплатної відомості: дані підприємця, назву документа (розрахунково-платіжна або платіжна відомість), дату складання, графи з розрахованими та нарахованими до виплати сумами зарплати, соцвнесків, податку з доходів, графи для підпису працівників тощо.

У цій статті ми розглянули тему обліку у підприємців-будівельників на єдиному податку. Ще недавно всім здавалося, що єдиноподатники надійно захищені від посягань контролерів досить ліберальними вимогами законодавства. Але у 2009 році у світ почали виходити несподівано неприємні тлумачення цих вимог (

листи ДПАУ від 25.12.2009 р. № 28923/7/23-7017/1485 і від 03.03.2009 р. № 4364/7/23-7017/159). Нехай це тільки листи і роз’яснення, але загальна тенденція зрозуміла. Підприємцям, безумовно, слід посилити контроль за власним документообігом та обліковими процедурами.