25.03.2010
Експлуатація об’єкта, який не здано в експлуатацію
Трапляються випадки, коли організація вводить в експлуатацію та починає фактично використовувати об’єкти, будівництво яких ще не завершено.
Чи правомірно це? Які особливості обліку в такому разі?
Згідно зі статтею 301 Закону України «Про планування та забудову територій» «експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об’єктів будівництва забороняється».
Таким чином, дії, описані в запитанні, є неправомірними.
Однак головбухам українських компаній доволі часто доводиться стикатися із ситуаціями, коли реальні господарські операції мають сумнівний правовий характер.
Потрібно визнати, що судова практика в таких випадках деколи підносить сюрпризи бухгалтерам.
Деякі судові рішення забороняють визнавати витрати за такими операціями. У таких випадках фахівці рекомендують апелювати до принципу превалювання економічної сутності над юридичною формою, закріпленого в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» // «Будівельна бухгалтерія», 2010, № 1, с. 7.
Якщо йдеться про об’єкт основних засобів, то його амортизація починається з місяця, наступного за місяцем, в якому він
став придатним для корисного використання(п. 29 П(С)БО 7).Згідно з
п. 17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою КМУ від 08.10.2008 р. № 92, «датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта є дата видачі зареєстрованого інспекцією сертифіката відповідності».Стаття 301 Закону України «Про планування та забудову територій»
дає таке визначення сертифіката:«
Сертифікат відповідності — документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам».Формально кажучи, сертифікат є документом, що започатковує амортизацію.
Але ця теза не враховує чинник часу.
Оскільки до отримання сертифіката минає певний час, протягом якого здійснюються суто канцелярські процедури, пов’язані з так званим прийняттям об’єкта в експлуатацію, неважко припустити, що в цьому часовому проміжку об’єкт
фактично є готовим, тобто в натурі придатним до експлуатації.Отже, логічно було б стверджувати, що в деяких випадках з моменту
фактичного закінчення будівництва до завершення всіх «паперових» формальностей об’єкт реально може експлуатуватися.І якщо головбух отримує документальні підтвердження такої експлуатації у вигляді належним чином оформлених
первинних документів, то йому не можна докорити в тому, що він відображає відповідні витрати в обліку.З податковим обліком таких витрат справа складніша, оскільки принцип превалювання сутності над формою
для цілей оподаткування не застосовується.Тому немає нічого дивного, що податківці в подібних ситуаціях схиляються до
виключення з валових витрат, амортизації та податкового кредиту витрат, понесених у зв’язку з незаконною експлуатацією об’єкта.
Дмитро Чечель