Інвестиційні, але основні

Інвестиційні, але основні

 

На нашому балансі значиться об'єкт інвестиційної нерухомості. Він оцінюється за справедливою вартістю. Тому цей актив не піддається амортизації.

У податковій нам сказали, що якщо в бухобліку немає амортизації, то її не повинно бути і в податковому обліку.

Чи потрібно у зв'язку з цим відображати в податковій декларації доходи і витрати від щоквартальної переоцінки об'єкта інвестиційної нерухомості, подібно до того, як це відбувається в бухобліку?

 

Згідно з

п. 3.4 П(С)БО 7 «Основні засоби» ¹, цей стандарт не поширюється на інвестиційну нерухомість, «особливості обліку якої визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку».

¹ Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. № 92.

«Іншим» стандартом у цьому випадку, очевидно, є

П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість» ², який дозволяє оцінювати відповідну нерухомість за справедливою вартістю, не нараховуючи амортизації.

² Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 32 «Інвестиційна нерухомість», затверджене наказом Мінфіну від 02.07.2007 р. № 779.

Водночас

Інструкція про застосування Плану рахунків³ приписує вести облік інвестиційної нерухомості на рахунку 100, що є субрахунком рахунка 10 «Основні засоби».

3

 Інструкція про застосування Плану рахунків, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291.

Це дає нам підстави для висновку про те, що інвестиційна нерухомість у бухгалтерському розумінні є

основним засобом, облік якого в певних обставинах регулюється не загальним стандартом (П(С)БО 7), а спеціальним стандартом (П(С)БО 32).

Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI

(далі — ПКУ) не виділяє такої особливої категорії, як «інвестиційна нерухомість».

Звернемося до податкового визначення основних засобів. Воно міститься в

п.п. 14.1.138 ПКУ:

«

основні засоби — матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік)».

Очевидно, що практично будь-який об'єкт інвестиційної нерухомості вписується в цю дефініцію.

Зрозуміло також, що інвестиційна нерухомість з точки зору

ПКУ належить до третьої групи основних засобів з мінімальним строком корисного використання 15 років.

Якщо у зв'язку з оприбуткуванням об'єкта інвестиційної нерухомості підприємство несло витрати, то ніщо не може зашкодити підприємству амортизувати такі витрати згідно з

п. 144.1 ПКУ.

Звідси доходимо висновку: податківці, які заборонили амортизувати об'єкт інвестиційної нерухомості в податковому обліку, помилилися. Ви можете спокійно амортизувати балансову вартість такого основного засобу. Тільки не забудьте для цілей податкової амортизації виключити з балансової вартості інвестиційної нерухомості ті дооцінки, які було зроблено після 01.01.2010 р. На цьому наполягає

п. 6 підрозд. 4 Перехідних положень ПКУ.

І останнє. Через незбіг балансової вартості та методів оцінки інвестиційної нерухомості в податковому та бухгалтерському обліку головбух має бути готовий до звітного відображення податкових різниць.

 

Іван Чалий