10.03.2011
Регулювання договору підряду: судова практика
(частина 3)
Сергій Кобзан, канд. техн. наук, директор агентства нерухомості ХІАН,
Оксана Петренко, адвокат
Сьогодні ми завершуємо тему регулювання договору підряду, розпочату в № 3, 4 нашої газети.
На практиці при вирішенні спорів виникають питання, що не врегульовані чинним законодавством. У цій частині статті наведено судові рішення з коментарями щодо вирішення питань придбання матеріалів, збільшення вартості робіт та матеріалів, а також відшкодування вартості недоліків та відступів від проекту, відшкодування шкоди тощо.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
ЦК
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.ГК
— Господарський кодекс України № 16.01.2003 р. № 436-IV.Закон про забудову територій —
Закон України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 р. № 1699-III.Загальні умови
— Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені постановою КМУ від 01.08.2005 р. № 668.Інструкція
— Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Мін’юсту від 08.10.1998 р. № 53/5.Наказ
№ 554 — наказ Мінрегіонбуду «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» від 04.12.2009 р. № 554.Постанова
— постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 р. № 9.
Чи можливо визнати договір неукладеним?
Згідно зі
ст. 627 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Для чинності правочину необхідно, щоб його умови не суперечили чинному законодавству, моральним засадам суспільства, щоб особи, які його вчиняють, мали необхідний обсяг дієздатності, щоб волевиявлення учасників було вільним і відповідним їх внутрішній волі, щоб правочин був вчинений у належній формі та був спрямованим на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.Статтею 638 ЦК
встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (див. частину 1 нашої статті).Згідно з
п. 8 Постанови підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв’язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (ст. 205 — 210, 640 ЦК тощо).Зокрема,
не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення:— відсутня згода за всіма істотними умовами договору;
— не отримано акцепт стороною, що направила оферту;
— не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо.
Згідно зі
ст. 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.Установивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.
Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені
главою 83 книги п’ятої ЦК.На практиці розглядається багато позовів з предметом та вимогою про визнання договору будівельного підряду неукладеним, що не відповідає можливим способам захисту прав та інтересів осіб (як юридичних, так і фізичних), передбачених законом.
Так, наприклад, Одеський апеляційний господарський суд
постановою від 21.10.2010 р. у справі № 6/50/10 установив наступні обставини та відповідні їм правовідносини:
Постанова Одеського апеляційного господарського суду
від 21.10.2010 р. у справі № 6/50/10
Закрите акціонерне товариство Будівельна фірма «Ж-Н» звернулося з позовом до Приватної виробничо-комерційної фірми «Ніко» про визнання недійсним договору підряду № 02 від 28.01.2007 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказаний договір було укладено за відсутності істотної умови договору підряду — проектної документації, що суперечить положенням частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, у зв’язку з чим вказаний договір слід визнати недійсним на підставі частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.08.2010 р. в позові відмовлено з тих мотивів, що недосягнення згоди щодо істотних умов договору відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України може свідчити про факт неукладення угоди, а не про її недійсність.
<...> Підтвердженням того, що підрядні роботи виконані відповідачем за наявності проектної документації, є довідка Управління експлуатації газового господарства м. Миколаєва про те, що будівництво систем газопостачання виконано згідно з проектною документацією в повному обсязі.
Крім того, сторонами було погоджено кошторисну документацію, що вбачається з Договірної ціни на будівництво газопостачання дев’ятиповерхових житлових будинків по пр. Героїв Сталінграду в м. Миколаєві та локальних кошторисів, які відповідно до пункту 10.5 договору підряду є невід’ємною його частиною.
Таким чином, підрядні роботи виконано Приватною виробничо-комерційною фірмою «Ніко» на підставі проектно-кошторисної документації, а тому посилання позивача на її відсутність є необгрунтованими.
Згідно із частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 — 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Позивач, обгрунтовуючи свої вимоги, посилається на частину першу цієї статті, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, у зв’язку з чим відсутність проектної документації до спірного договору підряду суперечить загальним нормам цивільного законодавства, що є підставою для визнання правочину недійсним відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України. Також позивач зазначив, що відсутність такої документації до укладеного між сторонами договору свідчить відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України про його неукладеність.
Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, підрядні роботи виконувались за наявності проектно-кошторисної документації, а тому договір підряду № 02 від 28.01.2007 р. є укладеним, його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, у зв’язку з чим судова колегія не вбачає підстав для визнання вказаного договору недійсним.
Одночасне посилання позивача на неукладеність договору підряду та визнання його недійсним суперечить вищевикладеним нормам чинного законодавства, оскільки неможливо визнати недійсним правочин, який не укладено (п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними») <...>.
Порядок вирішення деяких спорів
щодо придбання матеріалів
Відносини, пов’язані з розрахунками за договором підряду, визначаються
ст. 843, 854 ЦК, ст. 321 ГК, пп. 21 — 27 Загальних умов. Однак на практиці існують спори, пов’язані з розрахунками, які не врегульовані законодавством України та мають свої особливості.Як правило, замовник бере на себе обов’язок щодо отримання у встановленому законом порядку проектної, дозвільної та технічної документації та передання її підряднику.
У випадку, якщо замовником не буде передано наведену документацію підряднику, то в останнього не виникає ані обов’язку, ані права починати будівельні роботи, а у Замовника не виникає зобов’язання приймати та сплачувати будівельні роботи, виконані підрядником. Підстави здійснювати закупівлю будівельних матеріалів у підрядника також не виникає.
Тобто
у випадку, якщо замовником не було отримано необхідну документацію, а підрядник за рахунок авансу придбав будівельні матеріали, то вартість придбаних підрядником матеріалів підлягає поверненню замовнику.Так, наприклад, колегія судів
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.09.2009 р. (справа № 2-29/9726-2008) дійшла до наступних висновків щодо розрахунків та прав і обов’язків сторін:
Постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.09.2009 р.
(справа № 2-29/9726-2008)
<...> Доказів того, що відповідач за зустрічним позовом отримав у встановленому законом порядку проектну, дозвільну та технічну документацію та передав останню підряднику — приватному підприємству «Колоннада», матеріали справи не містять.
Таким чином, у приватного підприємства «Колоннада», як правильно зазначив місцевий господарський суд, не виникло ані обов’язку, ані права починати будівельні роботи, а у товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Кримзалізобетон» не виникло зобов’язання приймати та сплачувати будівельні роботи, виконані підрядником.
Ураховуючи те, що у приватного підприємства «Колоннада» обов’язок виконувати будівельні роботи не виник, господарський суд Автономної Республіки Крим дійшов правильного висновку про те, що підстави здійснювати закупівлю будівельних матеріалів у приватного підприємства «Колоннада» також не виникли.
Таким чином, вимога приватного підприємства «Колоннада» про стягнення з відповідача за зустрічним позовом вартості придбаних матеріалів, які не використані в роботах у сумі 2807,40 грн., задоволенню не підлягає.
Також не підлягає задоволенню вимога приватного підприємства «Колоннада» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Кримзалізобетон» збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 1040302,00 грн.
Ураховуючи те, що приватне підприємство «Колоннада» не мало права розпочинати роботи до отримання проектно-технічної та дозвільної документації на проведення будівельних робіт та, відповідно, витрачати кошти, сплачені товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Кримзалізобетон», сума передплати, сплачена товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Кримзалізобетон», підлягає поверненню.
Таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції, сума, що підлягає стягненню з приватного підприємства «Колоннада», дорівнює 875000,00 грн. як така, що була фактично сплачена товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Кримзалізобетон» як передплата.
Спори щодо збільшення вартості робіт та матеріалів та відшкодування вартості недоліків та відступів від проекту
При виконанні будівельних робіт виникають спірні питання щодо коригування (найчастіше збільшення) вартості робіт та матеріалів. Питання несення витрат у разі перевищення кошторису вирішується на підставі договору підряду та чинного законодавства.
При розгляді справи у суді щодо наявності недоліків та відступів від проекту, які були допущені підрядником при будівництві об’єкта, та вартості їх усунення, судом призначається судова будівельно-технічна експертиза.
Прикладом вирішення спору щодо збільшення вартості робіт та матеріалів та відшкодування вартості недоліків та відступів від проекту є
Постанова від 14.09.2010 р. (справа № 47/69-09), у якій Харківський апеляційний господарський суд установив наступні обставини та відповідні їм правовідносини:
Постанова Харківського апеляційного господарського суду
від 14.09.2010 р. (справа № 47/69-09)
<...> Згідно з частиною 3 статті 844 Цивільного кодексу України у разі перевищення твердого кошторису усі пов’язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
Як вірно було встановлено господарським судом, договір не передбачає умов, за яких позивач може в односторонньому порядку змінювати вартість робіт за договором.
Як вбачається з актів прийому—передачі виконаних робіт форми КБ-2 за червень 2008 року та за вересень 2008 року, підрядником було виконано робіт на загальну суму 526908 грн. та 279151,20 грн. відповідно.
Як вбачається з відомості ресурсів за червень 2008 року, позивачем безпідставно було використано та включено до відомості матеріалів та виставлено до сплати відповідачу суму у розмірі 256513 грн.
Крім того, до відомості ресурсів за серпень 2008 року позивачем безпідставно включено матеріалів та виставлено до сплати відповідачу суму у розмірі 211515 грн.
Приймаючи до уваги, що умовами договору не передбачений обов’язок відповідача відшкодовувати вартість матеріалів, яка перевищує вартість, зазначену у кошторисі на загальну суму 468028 грн., господарський суд, з огляду на положення статті 844 Цивільного кодексу України, правомірно дійшов висновку, що ця сума покладається на позивача та не підлягає сплаті відповідачем.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем як оплату робіт було перераховано на поточний рахунок позивача суму в розмірі 653400 грн.
Загальна вартість робіт, які були виконані позивачем без врахування вартості матеріалів, складає 338197,20 грн. Таким чином, відповідач безпідставно перерахував на поточний рахунок позивача суму грошових коштів у розмірі 315202,80 грн.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем було належним чином оплачені виконані роботи і в зв’язку з цим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача 196336,46 грн. правомірно не задоволена судом.
Щодо вимоги відповідача про стягнення з позивача 315202,80 грн. безпідставно отриманих коштів суд першої інстанції визнав обґрунтованою та такою, що підлягаю задоволенню, і колегія суддів апеляційної інстанції з цим погоджується.
Згідно з пунктом 4.4 договору позивач зобов’язаний виконати у встановлений строк роботи відповідно до проектно-кошторисної документації.
Стаття 857 Цивільного кодексу України передбачає, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду.
Листом № 17 від 06 квітня 2009 року відповідач звернувся до позивача з вимогою про усунення недоліків будівництва, а також з вимогою внести зміни до акта за вересень 2008 року в частині обсягів виконаних робіт.
Проте зазначені вимоги залишились без виконання позивачем. Недоліки робіт так і не були усунені.
Крім того, факт неналежного виконання позивачем своїх обов’язків за договором та відступу від проекту підтверджується висновком експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.
Відповідно до статті 849 Цивільного кодексу України якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги — відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Стаття 852 Цивільного кодексу України передбачає, що за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Згідно із статтею 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об’єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
За невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Відповідно до висновку експерта, відповідач поніс витрати в сумі 357796 грн. у зв’язку з необхідністю усунення недоліків та відступів від проекту, які були допущені позивачем при будівництві об’єкта, розташованого за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Підлісна.
Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Частина 2 цієї статті передбачає, що збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Стаття 225 Господарського кодексу України встановлює, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого або пошкодженого майна, визначені відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати (вартість додаткових робіт, додаткових матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога відповідача, яка визначена у зустрічному позові про стягнення збитків у сумі 357796 грн. є обґрунтованою та правомірно задоволена судом.
За яких умов здійснюється відшкодування збитків?
Відшкодування збитків можливо лише
за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи:— протиправна поведінка;
— наявність збитків, причинно-наслідковий зв’язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків;
— наявність вини.
Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Так, 03.08.2010 р. Київський міжобласний апеляційний господарський суд ухвалив у справі № 02/821 постанову, якою встановив наступні обставини та зробив висновки:
Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 03.08.2010 р. у справі № 02/821
Судовою колегією була встановлена наявність вини відповідача у вигляді улаштування одношарової основи товщиною 3 см та 6 см, замість 12 см, оскільки останній не надав жодного доказу її відсутності. Різниця між сплаченими позивачем грошовими коштами та фактично виконаними відповідачем роботами є безпосереднім завданням позивачу збитків саме на суму різниці оплачених і виконаних робіт. Протиправна поведінка відповідача полягає в порушенні державних будівельних норм та технічних умов, установлених у договорі будівельного підряду № 3 від 18.12.2009 р.
А відтак, порушення будівельних норм у вигляді улаштування одношарової основи товщиною 3 см та 6 см, що призвели до настання фактичних збитків і є причинно-наслідковим зв’язком між протиправною поведінкою та спричиненням збитків.
Порядок установлення вартості виконаних підрядних робіт
Господарський суд Київської області 21.08.2010 р. ухвалив постанову у справі № 02-03/237/7/17/061-10, у якій указав, що «<...>
посилання позивача на те, що вартість виконаних підрядних робіт становить 83 829,61 грн. підтверджується податковою накладною не приймається судом до уваги, оскільки згідно з п.п. 7.2.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом, який складається продавцем (особою, яка надає послуги), тобто податкова накладна — це односторонній акт».Тобто
доказом виконання підрядних робіт є тільки акт виконаних робіт, що складений у присутності представників обох сторін або надісланий на адресу іншої сторони для підписання. Інші документи надані сторонами у справі, такі як податкові накладні тощо, не можуть бути доказами належного виконання робіт, що приймається сторонами.У випадку відмови іншою стороною підписати складаний акт виконаних робіт, що свідчить про заперечення та наявність претензій, така сторона повинна заявляти клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, оскільки відповідно до чинного законодавства кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.
Відповідно до
п. 117 Інструкції головними завданнями будівельно-технічної експертизи є:117.1. Визначення ринкової вартості нерухомого майна (різного роду будівель та споруд).
117.2. Установлення факту відповідності (невідповідності) збудованої або реконструйованої будівлі проекту і вимогам державних будівельних норм (ДБН).
117.3. Визначення вартості різного роду будівельних робіт (спорудження будівель, їх переобладнання, ремонт, благоустрій території та ін.).
117.4. Установлення відповідності проектно-кошторисної документації вимогам ДБН та інших державних стандартів з питань будівництва.
117.5. Установлення правильності складання державної звітності про виконання будівельних робіт.
117.6. Розробка варіантів поділу будинків і надвірних будівель відповідно до ідеальних часток кожного зі співвласників з підготуванням у необхідних випадках пропозицій щодо переобладнання об’єктів, залишення їх частин у спільній власності, а також визначенням грошової компенсації власнику, частка якого в натурі після поділу стала меншою за ідеальну.
117.7. Розробка варіантів порядку користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі, що належать громадянам на правах спільної власності.
117.8. Визначення технічного стану будівель, споруд, інженерного обладнання (відсоток зношення, придатність до експлуатації, необхідність ремонту, наявність дефектів, причини, які їх викликали, та ін.).
117.9. Оцінка земельних ділянок.
На вирішення судової будівельно-технічної експертизи можуть бути поставлені питання стосовно нової аба реконструйованої будівлі:
— яка ринкова вартість об’єкта нерухомості;
— чи відповідає будівля (зазначаються, яка, її місцезнаходження) проекту і вимогам державних будівельних норм (ДБН). Якщо не відповідає, то які є відступи від вимог ДБН;
— який розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику нерухомого майна, внаслідок залиття, пожежі тощо?
— чи були виконані на об’єкті роботи, про які йдеться в звітній документації (зазначається, які саме роботи);
— у якому обсязі виконані будівельні роботи на даному об’єкті та яка вартість?
— чи забезпечувала несуча спроможність даної конструкції безпечну експлуатацію будівлі;
— чи відповідає стан об’єкта технічним нормам, чи не перебуває він в аварійному стані;
— яка технічна причина аварії на даному об’єкті (зазначається характер аварії, де і коли вона відбувалась);
— яка ринкова вартість земельної ділянки.
В ухвалі суду про призначення будівельно-технічної експертизи необхідно стисло викласти суть вимог позивача і заперечень відповідача. Разом з ухвалою суд повинен надати документацію, з якої експерт мав би змогу отримати вихідні дані для вирішення поставлених запитань.
Якщо поставлено запитання про відповідність збудованої або реконструйованої будівлі проекту і вимогам ДБН, експертові надаються проект будівництва об’єкта та його кошторис, а також акт комісії про його прийняття в експлуатацію (
п. 121 Інструкції).
Розірвання договору будівельного підряду на підставі неприйняття замовником робіт
У випадку, якщо підрядник виконав свої зобов’язання за договором, а замовник відмовляється приймати об’єкт чи уникає підрядника, то підрядник має право звернутися до суду з позовом про розірвання договору підряду чи про стягнення боргу.
Так, Київський міжобласний апеляційний господарський суд 28.04.2010 р. ухвалив у справі № 8/008-09 постанову, якою встановив наступні обставини та зробив висновки:
Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.04.2010 р.
у справі № 8/008-09
Керуючись п.п. 14.4 п. 14 Договору, ПП «Р» звернулось до ПП «Київбуд» з листом (вих. № ), в якому повідомило про рішення розірвати договір підряду, оскільки станом на 15.09.2008 р. Замовником не підписано жодної будівельної форми КБ-2, КБ-3, що були надані позивачу на підпис у встановлені договором строки, також відповідач указав про порушення позивачем умов договору щодо обов’язку надати проектно-кошторисну документацію без якої неможливо дотримуватись строків виконання будівельних робіт на об’єкті.
Під час вирішення цього спору в суді першої інстанції відповідач надав докази виконання ним підрядних робіт на об’єкті позивача на суму 1 965 669, 00 грн. (акти приймання виконаних робіт № 1 — 5). Названі акти приймання виконаних підрядних робіт були направлені відповідачем на адресу позивача рекомендованими листами.
Господарським судом достеменно встановлено, що за виконані відповідачем підрядні роботи, в обсязі вказаному в актах приймання виконаних підрядних робіт, позивач розрахувався частково на суму 1 345 000, 00 грн., тобто борг становить 620 669, 00 грн. (1 965 669, 00 грн. - 1 345 000, 00 грн. = 620 669, 00 грн.).
Судові спори щодо пропорційного зменшення ціни договору виявленим недолікам за результатами перевірки КРУ
На практиці мають місце спори, коли замовник — державне підприємство, що отримує послуги за рахунок бюджетних коштів, зобов’язане надати позов до суду на підрядника навіть після сплину деякого часу після підписання актів виконаних робіт, де зазначено, що претензій немає у сторін. Такий позов буде поданий у випадку проведення контрольно-ревізійним управлінням перевірки про цільове витрачання коштів державного бюджету та за наявності акта перевірки контрольно-ревізійного управління, у якому виявлено незаконне витрачання коштів державного бюджету.
Як правило, замовник — державне підприємство направляє претензію підряднику з вимогою повернути на рахунок суму грошових коштів, після відмови підрядника перерахувати кошти — замовник звертається до суду.
Якщо актом перевірки КРУ встановлено нецільове використання бюджетних коштів, це,
по-перше, кримінальна відповідальність уповноважених осіб, по-друге, доказ того, що замовник недоотримав послуги на вказану підрядником суму.Іноді таку ситуацію розуміють, як зміну ціни у договорі.
Так, Вищий господарський суд України 20.01.2010 р. ухвалив у справі № 33/467 постанову, якою встановив наступні обставини та зробив такі висновки:
Постанова Вищого господарського суду України
від 20.01.2010 р. у справі № 33/467
Господарськими судами відмовлено у задоволенні позовних вимог з підстав неможливості зміни ціни у договорі, оскільки законодавством не передбачена зміна умов договору в односторонньому порядку.
Проте Вищий господарський суд України не погоджується з такими висновками, оскільки позовні вимоги ґрунтувались не на зміні ціни договору, а на пропорційно зменшеній ціні роботи виявленим недолікам, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 852 Цивільного кодексу України встановлено: якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
За приписами ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти — вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.
Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.
Відповідно до ст. 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, господарські суди невірно застосували норми цивільного законодавства та помилково дійшли висновку, що позивач не підтвердив наявність обставин, які надають йому право вимагати стягнення з відповідача суми 78 605, 20 грн., оскільки актом контрольного обміру підтверджене завищення обсягів виконаних робіт та вартості матеріалів, що є підставою вважати роботу за договором підряду виконану неналежним чином з істотними недоліками.
Господарськими судами не досліджено, чи усунені відповідачем виявлені недоліки та чи виконана додаткова угода до договору № 48 від 12.09.2007 у строки передбачені даною угодою.
Висновок апеляційного господарського суду про те, що позовні вимоги не ґрунтуються на обставинах невиконання відповідачем обов’язку проведення робіт згідно з додатковою угодою від 07.03.2008 є передчасним та спростовується матеріалами справи.
Господарськими судами також залишено поза увагою, те що позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідачем безпідставно отримані кошти за роботи, які ним фактично не виконані, а відтак, і наявність права позивача на пропорційне зменшення ціни роботи, а також безпідставно не прийнято до уваги акт Контрольно ревізійного відділу в м. Ірпінь.
Крім того, якщо наявні у справі докази є суперечливими, то їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи, оскільки головними завданнями будівельно-технічної експертизи саме є визначення вартості будівель та споруд промислового і цивільного призначення; встановлення факту відповідності (невідповідності) збудованої або реконструйованої будівлі проекту і вимогам будівельних норм та правил (БНІП); визначення вартості різного роду будівельних робіт та ін.
Таким чином, господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з’ясування судами всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору.
Зважаючи на те, що відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, то рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд господарському суду.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
На практиці виникає багато запитань у зв’язку з виникненням, існуванням та припиненням правовідносин у договорі будівельного підряду, які вирішуються у суді на засадах всебічності, законності, змагальності сторін, оцінки доказів як окремо кожного, так і у сукупності.