Теми статей
Обрати теми

Внутрішній сумісник & лікарняний: що враховувати?

Остапчук Олександр, експерт з питань оплати праці
У нашій установі з 13.01.2020 р. оформлена працівниця бухгалтером за основним місцем роботи на 0,75 ставки і за внутрішнім сумісництвом на 0,25 ставки оператором комп’ютерного набору. З 1 по 5 червня 2020 року вона хворіла. Загальний страховий стаж працівниці становить 4 роки та 3 місяці. За період з 15.07.2019 р. по 12.01.2020 р. жінка не працювала. Що у цьому випадку потрібно врахувати при призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності? Як правильно розрахувати суму лікарняних?

Зауважимо, що відповідно до ч. 1 ст 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) працівники — внутрішні сумісники мають право на оплату перших 5 днів хвороби за рахунок коштів роботодавця, і право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності з коштів ФСС як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Але певні особливості в призначенні їм лікарняних все ж є.

Підстави для призначення «непрацездатної» допомоги

Право на призначення лікарняних внутрішній сумісник має підтвердити документально. І для цього він повинен надати роботодавцю:

за основним місцем роботи:

1) оригінал лікарняного листка, виданий у порядку, встановленому Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455;

2) копії відповідних посвідчень або інших документів, що підтверджують право працівника на пільгу «в розмірі допомоги — 100 %», установлену п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону № 1105 (наприклад, копія посвідчення чорнобильця 1 — 3 категорій, копія посвідчення ветерана війни, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII та інші);

за внутрішнім сумісництвом:

1) копію лікарняного листка, засвідчену підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи;

2) довідку про середню заробітну плату за основним місцем роботи;

3) довідку про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом (якщо працівник працює за сумісництвом ще десь, крім вашої установи (п. 30 Порядку № 1266)).

Крім того, для правильного обчислення страхового стажу вам знадобляться:

• відомості з трудової книжки працівника (до 01.01.2011 р.);

• форми ОК-5, ОК-7 (див. лист Мінсоцполітики від 27.04.2018 р № 613/0/51-18/218), звіти з ЄСВ або додаток 9 (довідка «Дані про трудовий та страховий стаж» (додаток 9 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління ПФУ від 18.06.2014 р. № 10-1, у редакції постанови правління ПФУ від 27.03.2018 р. № 8-1).

Якщо дані про стаж ви берете із форм ОК-5, ОК-7 або додатка 9, то в них вже відображена інформація про дні стажу за кожен місяць року вже з урахуванням сплаченого ЄСВ. Якщо інформацію про стаж працівника ви черпаєте зі своїх ЄСВ-звітів, то таку залежність стажу від сплаченого ЄСВ вам доведеться скласти самостійно (помісячно).

Коли всі зазначені документи подано до комісії (уповноваженого) із соціального страхування, створеного в установі, вона має право призначати оплату днів тимчасової працездатності. Причому в протоколі відомості про призначення такої оплати зазначають окремо за основним місцем роботи і окремо за внутрішнім сумісництвом.

Ну що, з підставами визначилися, перейдемо до розрахунку.

Розрахунок лікарняних внутрішнім сумісникам

Головним орієнтиром у питаннях розрахунку середнього заробітку для оплати лікарняних є Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266).

На підставі його норм роблять розрахунок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності і допомоги по тимчасовій непрацездатності. Відповідно до п. 30 цього Порядку лікарняні працівникам — внутрішнім сумісникам потрібно розраховувати окремо за основним місцем роботи і окремо за внутрішнім сумісництвом.

ВАЖЛИВО!

Обчислення середньої зарплати, розрахунок та нарахування лікарняних здійснюємо окремо за основним місцем роботи працівника і за сумісництвом.

Розрахунковий період. Розрахунковий період у разі внутрішнього сумісництва визначається також за кожним місцем роботи окремо. При цьому правила визначення розрахункового періоду, як за основним місцем роботи, так і за внутрішнім сумісництвом, одні й ті ж. Але сам розрахунковий період може бути різний.

Правила визначення розрахункового періоду наведемо в табл. 1.

Правила визначення розрахункового періоду

Таблиця 1

Стаж роботи в цій установі, організації, закладі

Правила визначення розрахункового періоду (пункт Порядку № 1266)

Більше 12 календарних місяців

12 повних календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа) у цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку (п. 25)

Менше 12 календарних місяців

Фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 26)

Менше одного календарного місяця

Фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку (п. 27)

Майте на увазі, що з розрахункового періоду виключаються дні:

• тимчасової непрацездатності;

• неоплаченого лікарняного з відміткою про алкогольне, наркотичне сп’яніння, порушення режиму;

• «дитячої» довідки;

• протягом яких документи працівника були на розгляді у МСЕК, включаючи день установлення інвалідності (див. лист Мінсоцполітики від 6 вересня 2016 р. № 293/18/99-16);

• протягом яких працівник був відсутній на роботі у зв’язку з участю у виборах на платній основі (див. лист Мінсоцполітики від 11.06.2019 р. № 311/0/247-19);

• відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;

• відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 (6) років;

• відпустки без збереження заробітної плати, у тому числі за період карантину.

Виплати в розрахунковому періоді. У розрахунку середньоденної зарплати для оплати періоду непрацездатності бере участь нарахована в розрахунковому періоді заробітна плата, на яку був нарахований ЄСВ (пп. 3 і 32 Порядку № 1266). При визначенні виплат, які візьмуть участь у розрахунку лікарняних, Порядок № 1266 рекомендує керуватися відомостями, відображеними у звітах з ЄСВ (у таблицях 6).

При цьому врахуйте: оскільки розрахунок лікарняних проводиться окремо за основним місцем роботи і окремо за внутрішнім сумісництвом, виплати, нараховані за внутрішнім сумісництвом, беруть участь виключно в розрахунку лікарняних за внутрішнім сумісництвом, а за основним місцем роботи — відповідно тільки в розрахунку лікарняних за основним місцем роботи.

УВАГА!

При розрахунку виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю необхідно враховувати обмеження, встановлені ч. 4 ст. 19, ч. 3 ст. 24 Закону № 1105 та п. 29, абз. 3 п. 30 Порядку № 1266.

«Максимальне» обмеження (ч. 3 ст. 24 Закону № 1105 і абз. 3 п. 30 Порядку № 1266) ми розглядати не будемо, адже випадки його застосування у бюджетних установах зустрічаються досить рідко. Тому перейдемо одразу до розгляду більш популярного — «спеціального» обмеження, встановленого ч. 4 ст. 19 Закону № 1105 та п. 29 Порядку № 1266 (ср. ).

Згідно із зазначеними нормами, якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, страховий стаж працівника становив менше 6 місяців, допомогу по тимчасовій непрацездатності розраховують виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачений ЄСВ, але не більше розміру допомоги, обчисленої з МЗП, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.

За наявності 6 місяців стажу за останні 12 календарних місяців за основним місцем роботи підтверджувати його за внутрішнім сумісництвом не потрібно.

Працівникам, яким дохід за місяць нараховано в розмірі менше, ніж МЗП (4723 грн), і за якими роботодавцем здійснено доплату до мінімального страхового внеску, такий місяць буде зараховано до страхового стажу як повний (див. лист ПФУ від 17.03.2017 р. № 8134/04-11).

Тобто якщо ваш працівник працював у вас за основним місцем роботи на умовах неповного робочого часу та отримував зарплату менш, ніж розмір МЗП, то завдяки сплаті ЄСВ з МЗП ви такі місяці зараховуєте працівнику до його страхового стажу як повні.

Якщо ж необхідність у підтвердженні страхового стажу протягом 6 місяців за останні 12 календарних місяців перед хворобою все ж є, тоді працівнику потрібно буде надати довідку ОК-7 (ОК-5) або ж (працівнику/роботодавцю) отримати дані з порталу ПФУ (portal.pfu.gov.ua) за додатком 9. При цьому, якщо в працівника не накопичилося 6 місяців стажу за останній рік перед (днем) настанням хвороби, суму лікарняних розраховують з урахуванням спеціального обмеження.

Спеціальне обмеження за лікарняними внутрішньому суміснику застосовується окремо за основним місцем роботи і окремо за внутрішнім сумісництвом. Для наочності розберемо умови його застосування на числовому прикладі.

Приклад. Працівниця з 13 січня 2020 року оформлена за основним місцем роботи на 0,75 ставки бухгалтером і з цієї ж дати за внутрішнім сумісництвом на 0,25 ставки оператором комп’ютерного набору. З 1 по 5 червня 2020 року вона хворіла (5 к. дн.). Страховий стаж працівниці протягом останніх 12 місяців становить менше 6 місяців. На момент настання хвороби загальний страховий стаж працівниці становив 4 роки та 3 місяці.

У зазначеному випадку розрахунковим періодом (див. табл. 1) і за основним місцем роботи, і за сумісництвом буде лютий — травень 2020 року. Дані для розрахунку лікарняних наведемо у табл. 2.

Таблиця 2

Місяць розрахункового періоду

За основним місцем роботи

За внутрішнім сумісництвом

кількість к. дн.

нарахована зарплата, грн

кількість к. дн.

нарахована зарплата, грн

Лютий-2020

29

3877,88

29

1180,75

Березень-2020

31

3877,88

31

1180,75

Квітень-2020

30

3877,88

30

1180,75

Травень-2020

31

3877,88

31

1180,75

Разом

121

15511,52

121

4723,00

1. Визначимо фактичну середньоденну зарплату:

• за основним місцем роботи:

15511,52 грн : 121 к. дн. = 128,19 грн;

• на роботі за сумісництвом:

4723 грн : 121 к. дн. = 39,03 грн.

2. Розрахуємо денну виплату (Дсер):

• за основним місцем роботи:

128,19 грн х 60 % = 76,91 грн;

• на роботі за сумісництвом:

39,03 грн х 60 % = 23,42 грн,

де 60 % — відсоток середньої зарплати залежно від страхового стажу (ст. 24 Закону № 1105).

3. Знайдемо середньоденну зарплату виходячи з розміру МЗП, установленої на момент настання страхового випадку (МЗПсер):

4723 грн : 30,44 = 155,16 грн.

4. Порівняємо денну виплату (Дсер) з мінімальною середньоденною зарплатою (МЗПсер):

• якщо Дсер > МЗПсер — розрахунок лікарняних здійснюють виходячи з МЗПсер;

• якщо Дсер < МЗПсер — розрахунок лікарняних здійснюють виходячи з Дсер.

У цьому випадку і 76,91 грн, і 23,42 грн менше 155,16 грн, отже, розрахунок лікарняних здійснюємо виходячи з денних виплат.

5. Сума оплати періоду хвороби становитиме:

• за основним місцем роботи:

76,91 грн х 5 к. дн. = 384,55 грн;

• на роботі за сумісництвом:

23,42 грн х 5 к. дн. = 117,10 грн,

де 5 — кількість календарних днів хвороби (з 1 по 5 червня 2020 року).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі