Звільнення за угодою сторін

Причому трудовий договір може бути припинений у будь-який час після досягнення згоди із цього приводу між працівником і роботодавцем (див. п. 8 постанови № 9).

Для цього повинні виконуватися такі умови:

— згода має бути досягнута щодо звільнення саме на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП;

— сторони узгодили дату звільнення.

Звільнення за угодою сторін може бути підставою для розірвання будь-яких трудових договорів — як укладених на невизначений строк, так і строкових.

Для звільнення за угодою сторін характерна відсутність взаємних претензій і обов’язків. Зокрема, працівник не зобов’язаний попереджати роботодавця про звільнення за 2 тижні.

Річ у тому, що під час тимчасової непрацездатності або відпустки працівника не можна звільнити з ініціативи роботодавця (ч. 3 ст. 40 КЗпП). У свою чергу, підстава для звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП (угода сторін) не належить до розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Крім того, сторони вже домовилися про дату звільнення. Отже, якщо сторони не узгодили іншу дату, то звільнення буде цілком законним і в періоді перебування працівника на лікарняному або у відпустці.

Зверніть увагу: у разі звільнення за угодою сторін у працівника є право передумати і відмовитися від прийнятого раніше спільного рішення розірвати трудовий договір (див. постанову ВСУ від 26.10.2016 р. у справі № 404/3049/15-ц // reyestr.court.gov.ua/Review/62493965).

При цьому, розглядаючи позовні вимоги звільнених працівників за підставою «угода сторін», суди з’ясовують такі моменти (див., наприклад, постанову ВС від 27.03.2019 р. у справі № 524/3490/17-ц // reyestr.court.gov.ua/Review/80805727):

1) чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення цього трудового договору за взаємною згодою;

2) чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видання наказу про звільнення;

3) чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін про припинення договору за угодою сторін.

А якщо працівник відкликає заяву на звільнення за угодою сторін?

У постанові ВС від 21.11.2018 р. у справі № 820/243/16 (див. за посиланням: reyestr.court.gov.ua/Review/78002522) суд доходить висновку, що

Тому розірвання трудового договору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП відбутися не може.

Щоб надалі уникнути судової тяжби, факт досягнення взаємної згоди на розрив трудових відносин необхідно підтвердити. Із цією метою оформлення припинення трудового договору за угодою сторін здійснюють у письмовій формі. А зробити це можна шляхом:

1) подання працівником заяви про бажання розірвати трудовий договір за угодою сторін, із зазначенням бажаної для нього дати припинення трудових відносин;

2) укладання угоди про припинення трудового договору, підписаного обома сторонами. Наведемо приклад такого документа.

Після проведення всіх узгоджувальних процедур про звільнення за угодою сторін роботодавець видає наказ (розпорядження) про припинення трудового договору.

У наказі обов’язково зазначають підставу для припинення трудового договору: за угодою сторін з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП.

Але до видання наказу слід ще раз переконатися, що працівник не передумав. Адже він може відкликати свою згоду на припинення трудового договору за угодою сторін навіть в день звільнення.

Працівник має бути ознайомлений з текстом наказу під підпис.

На вимогу працівника роботодавець зобов’язаний видати йому копію наказу (ст. 47 КЗпП).

У день звільнення на підставі наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) зробіть остаточний розрахунок з працівником і видайте йому трудову книжку. У ній робиться запис: «Звільнений за угодою сторін, п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України».