Облік придбання тари

Оскільки першу скрипку в обліку грає облік бухгалтерський, то з нього і розпочнемо. Окремо розглянемо облік одноразової та багатооборотної тари.

Бухоблік одноразової тари

Якщо разом із товаром на підприємство надходить одноразова тара, яка не підлягає поверненню (паперова, картонна, поліетиленова тощо), її включають до складу первісної вартості таких товарів та окремо на рахунках бухгалтерського обліку не відображають (абзац третій п. 6.1 Методрекомендацій № 2).

Але якщо одноразова тара в супровідних документах окремо виділяється та використовується, то таку тару обліковуємо на субрахунку 284 «Тара під товарами» або 204 «Тара й тарні матеріали» окремо від товарів, під якими вона перебуває (абзац п’ятий п. 6.1 Методрекомендацій № 2).

Бухоблік багатооборотної тари

Порядок обліку багатооборотної тари залежить передусім від того, є така тара зворотною чи ні (про що повинно бути чітко прописано в договорі з постачальником).

Незворотна тара. Багатооборотна незворотна тара обліковується окремо від товару, з яким вона надійшла (абзац п’ятий п. 6.1 Методрекомендацій № 2). При цьому залежно від строку використання тара може бути віднесена до складу:

(1) оборотних активів (запаси). Планований строк служби менше одного року;

(2) необоротних активів. Якщо строк використання тари більше одного року (операційного циклу, якщо він довший за рік).

(1) Тара — оборотний актив. У бухобліку таку тару відносять до запасів і відображають за первісною вартістю, що формується за правилами п. 9 НП(С)БО 9. Якщо вартість незворотної багатооборотної тари, що надійшла з товаром, у первинних документах окремо не виділена, її оприбутковують (абзац п’ятий п. 6.1 Методрекомендацій № 2):

— за чистою вартістю реалізації — якщо її планують реалізувати;

— в оцінці можливого використання — якщо тара використовуватиметься на самому підприємстві.

Нижче (див. табл. 1) покажемо субрахунки, які в бухобліку використовують для обліку тари згідно з п. 6.2 Методрекомендацій № 2.

Таблиця 1. Субрахунки для обліку наявності та руху багатооборотної тари

(2) Тара — необоротний актив. Таку тару обліковують у складі інших необоротних матеріальних активів (МНМА) (п.п. 5.2.5 НП(С)БО 7). Причому для цілей бухобліку не має значення, перевищує чи ні вартість такої тари вартісну межу, що встановлюється підприємством для визначення МНМА. Прикладами такої тари можуть бути металеві та дерев’яні бочки, цистерни, піддони, контейнери тощо.

Витрати на придбання такої тари спочатку акумулюють за дебетом субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів» і тільки після введення в експлуатацію списують у дебет субрахунку 115.

Зворотна тара. Тут важливу роль відіграє той факт, чи переходить право власності на таку тару і чи забезпечена вона заставними (гарантійними) коштами.

Таблиця 2. Облік наявності та руху зворотної тари

Якщо договором передбачена заставна сума за зворотну багатооборотну тару, то такі грошові кошти, передані в забезпечення тари, відображаються проводками: Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» — Кт 311 у розрізі контрагентів і договорів (абзац перший п. 6.5 Методрекомендацій № 2). Крім того, суму застави необхідно обліковувати на позабалансовому рахунку 05 «Гарантії та забезпечення надані».

Податок на прибуток

У податковоприбутковому обліку повністю орієнтуємося на правила бухобліку. При цьому жодних податкових різниць не застосовуємо щодо*:

* За винятком загальних податкових різниць, наведених у п. 140.5 ПКУ.

— одноразової тари. Адже вона зазвичай включається до первісної вартості товарів, під якими вона перебуває, окремо її облік не ведуть;

— тари, що не переходить у власність підприємства-покупця;

— тари, що надходить у власність, але кваліфікована як запаси (передбачуваний строк її використання менше одного року) і відображена на субрахунку 284 або рахунку 22;

— тари, що переходить у власність покупця, з передбачуваним строком використання більше одного року (операційного циклу, якщо він довший за рік). За умови, що вартість такої тари менше 20000 грн. Адже такі малоцінні активи для цілей податкового обліку не визнаються основними засобами, тобто жодних різниць за такими активами не виникає (п.п. 14.1.138 ПКУ).

Що стосується придбання у власність тари зі строком використання більше 1 року і вартістю понад 20000 грн, то така тара для цілей податкового обліку визнається об’єктом основних засобів групи 14 (з мінімальним строком амортизації 6 років). Тому високодохідники і малодохідники-добровольці ведуть окремий податковий облік такої тари та коригують бухгалтерський фінрезультат на амортизаційні різниці згідно зі ст. 138 ПКУ.

ПДВ-облік

ПДВ-облік надходження на підприємство тари під товарами також залежить від того, зворотна тара чи ні.

Незворотна тара (як одноразова, так і багатооборотна) обліковується як звичайне придбання товарів. Тобто відображаємо податковий кредит (ПК) на підставі ПН, зареєстрованої в ЄРПН.

Але зауважте: якщо отримана тара, за якою при надходженні був нарахований ПК, почне використовуватися в негосподарській діяльності або в не оподатковуваних ПДВ операціях, то підприємству доведеться нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання (ПЗ) згідно з п. 198.5 ПКУ.

А ось щодо одноразової тари, вартість якої входить до складу товару, окремо якихось ПДВ-маніпуляцій здійснювати не треба. Адже вхідний ПДВ потрапить до складу ПК на підставі ПН, складеної на товар, що перебуває в цій тарі.

Зворотна тара. Якщо право власності на зворотну тару до покупця не переходить, її передача не підпадає під визначення терміна «постачання» (п.п. 14.1.191 ПКУ). Отже, не виникає жодних ПДВ-наслідків.

Якщо право власності на зворотну тару переходить, то вартість такої тари, визначеної договором як зворотна (заставна)*, не включається до бази оподаткування цим податком. Тобто лише на зворотну заставну тару поширюються правила ненарахування постачальником ПЗ з ПДВ. Підстава — п. 189.2 ПКУ.

* На практиці не всі звертають увагу на уточнення щодо забезпечення тари заставою, поширюючи цю норму на будь-які види зворотної тари.

Жодних податкових наслідків не буде й при перерахуванні/поверненні заставної суми. Але якщо отримувач не повертає зворотну тару протягом 12 календарних місяців з моменту її надходження, йому треба включити вартість такої тари до бази оподаткування ПДВ (докладніше див. «Тара і ПДВ»).

Інша річ, якщо сторони надалі домовляються про те, що покупець, який не повернув тару постачальнику, придбаває її. При цьому оплата може бути здійснена за рахунок суми, переданої раніше в заставу.

Тоді операцію слід розглядати як продаж тари.

Відповідно покупець зможе включити ПДВ за такою податковою накладною до податкового кредиту.

Розглянемо придбання тари на умовних прикладах.

Приклад. Торговельне підприємство придбаває:

(1) мішки для зберігання товарів на складах на загальну суму 4800 грн (у тому числі ПДВ — 800 грн). Вартість доставки мішків становить 180 грн (у тому числі ПДВ — 30 грн);

(2) напої в склотарі на суму 12000 грн (у тому числі ПДВ — 2000 грн).

Вартість склотари включена до вартості товару та окремо в документах не виділена. Такі напої постачальник помістив в ящики, які згідно з договором постачання є заставною зворотною тарою.

Вартість ящиків виділена окремо та становить 800 грн. У такому ж розмірі встановлено заставну вартість ящиків. Право власності на ящики переходить до покупця.

Покупець повернув тару постачальнику у встановлений договором строк (1 місяць);

(3) товар у сумі 24000,00 грн (у тому числі ПДВ — 4000 грн) у металевих контейнерах, які згідно з договором визнаються незаставною зворотною тарою.

При цьому право власності на контейнери до покупця не переходить. Вартість зворотної тари (металевих контейнерів), зазначена в супровідних документах, становить 2000 грн.

Таблиця 3. Облік надходження тари