Ліквідація тари

Бухоблік

Тара, що стала непридатною внаслідок природного зносу, поломки (бою) чи псування, не відповідає критеріям визнання активу (п. 5 НП(С)БО 9 і п. 6 НП(С)БО 7), а отже, підлягає списанню (п. 33 НП(С)БО 7).

Списання здійснює продавець або покупець (той, хто фактично виявив не придатну для подальшого використання тару). При цьому така ситуація не повинна вплинути на виконання договірних відносин.

І зауважте:

Тара — необоротний актив. При списанні інвентарної тари спочатку списують суму накопиченого зносу (Дт 132 — Кт 115), а потім залишкову вартість об’єкта відносять на витрати звітного періоду, в якому сталося таке вибуття (Дт 976 — Кт 115).

До речі, нарахування амортизації на необоротний актив, який списується, припиняють з місяця, що настає за місяцем його виведення з експлуатації.

При використанні виробничого методу амортизації її нарахування припиняють з дати, що настає за датою вибуття (п. 29 НП(С)БО 7).

Матеріальні цінності, отримані при ліквідації інвентарної тари (наприклад, металобрухт), прибуткують з визнанням іншого доходу (Кт 746). Їх зараховують на рахунки обліку запасів за чистою вартістю реалізації (якщо вони призначені для реалізації) або в оцінці їх можливого використання.

Тара — запаси. Списання не придатної для використання тари, що значиться у складі запасів (на субрахунку 284 або 204), унаслідок її псування чи бою здійснюють аналогічно списанню зіпсованого товару. Вартість непридатної тари включають до витрат операційної діяльності (дебет субрахунку 947).

Якщо при ліквідації такої тари утворюються матцінності (наприклад, макулатура), їх з відображенням у складі інших операційних доходів (Кт 719) прибуткують:

— за чистою вартістю реалізації або

— в оцінці можливого використання.

А ось відходи, реалізація та/або використання яких не передбачаються, активом не визнають. Витрати на їх утилізацію включають до інших операційних витрат (Дт 949).

Податковий облік

ПДВ-облік. Що стосується тари, яка обліковується як оборотний актив, то, вважаємо, якщо списання відбувається в кількості, що не перевищує норми природного убутку (у разі їх наявності), нараховувати ПДВ не треба.

А за наднормативними втратами оборотної тари безпечніше нарахувати компенсуючі ПЗ з ПДВ, як на не використані в госпдіяльності. Базу оподаткування визначаємо виходячи з вартості придбання тари (п.п. «г» п. 198.5 ПКУ і п. 189.1 ПКУ). При цьому

Крім того, уникнути нарахування ПЗ за п. 198.5 ПКУ можна за допомогою калькуляції, включивши вартість тари, яка списується, до вартості готової продукції (товарів, послуг), операцій, що постачаються у межах оподатковуваних ПДВ операцій (лист ДПСУ від 01.06.2021 р. № 2175/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Якщо тара для цілей податкового обліку обліковується як об’єкт ОЗ (вартістю понад 20 тис. грн), то діє норма п. 189.9 ПКУ. Відповідно до неї, якщо ОЗ ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як їх постачання за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Уникнути такого нарахування можна

Причому оскільки механізм подання таких документів контролерам не визначений, платник їх може подати в загальновстановленому порядку за власною ініціативою або на вимогу фіскалів (див. 101.07 БЗ).

Що стосується тари, яка обліковується як необоротний актив із вартістю не вище 20 тис. грн, то формально п. 189.9 ПКУ на неї не поширюється. Оскільки ця норма ПКУ регулює ПДВ-облік при списанні лише ОЗ у розумінні ПКУ.

Разом із тим не виключено, що у разі «дострокового» списання малоцінки контролери підтягуватимуть негосподарність використання та наполягатимуть на необхідності нарахування ПЗ за п. 198.5 ПКУ. Базою оподаткування в такому разі буде балансова (залишкова) вартість тари, що склалася на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого вона була списана з балансу.

Якщо під час ліквідації непридатної тари отримано матеріальні цінності, то ПЗ з ПДВ на такі цінності не нараховують.

А ось при подальшій реалізації таких запасів платник податків зобов’язаний за загальним правилом нарахувати ПЗ.

Податок на прибуток. У малодохідників, які не коригують фінрезультат на добровільних засадах, податковоприбутковий облік традиційно повністю базується на бухгалтерському обліку.

У високодохідників і малодохідників-добровольців при вибутті тари хоч і рідко, але можуть виникати податкові різниці.

Так,

* Також у разі, коли реалізація тари підпадає під визначення контрольованих операцій, можуть виникнути різниці, встановлені п.п. 140.5.1 ПКУ.

А саме, бухфінрезультат:

— збільшують на суму бухгалтерської залишкової вартості об’єкта, що списується, та

— зменшують на суму його податкової залишкової вартості.

Отже, розглянемо все вищевикладене на умовному прикладі.

Приклад. Підприємство за результатами інвентаризації здійснює такі операції.

(1) На підставі наказу керівника списує металеву бочку, яка стала непридатною та не підлягає подальшому використанню (що підтверджує висновок експертної комісії).

Бочка значилася на балансі як необоротний актив із первісною вартістю — 21000 грн і зносом — 12000 грн.

У результаті ліквідації бочки був оприбуткований металобрухт за чистою вартістю реалізації, що дорівнює 200 грн, який був реалізований організації зі збору вторсировини.

(2) Списані зіпсовані паперові пакети** загальною вартістю 1000 грн.

** Щодо макулатури, отриманої з тари, яка надійшла разом із товаром, у контролерів є фіскальний підхід. Детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 105, с. 20 і № 1-2, с. 30.

Отримана макулатура оприбуткована на баланс як відходи за ціною можливої реалізації — 100 грн. Надалі макулатура здана на утилізацію.

Облік списання непридатної тари