Дохід чи не дохід. Перше, про що думає платник ЄП — постачальник товарів, коли йому надходить застава за тару або продавець повертає заставну суму покупцю — платнику ЄП, так це про те, чи включається вартість такої застави до його оподатковуваного доходу і граничної межі, яка дає право бути платником ЄП?
На наш погляд, отримані заставні кошти, як і кошти, що повертаються покупцю ЄП у вигляді застави за повернуту тару, до доходу єдиноподатника та до граничної межі, яка дає право бути платником ЄП, не включаються, а отже, й ЄП не оподатковуються.
У переліку сум, які не включаються до доходу платника ЄП, що наведений у п. 292.11 ПКУ, немає згадки про те, що до доходу не потрапляють суми як отриманої постачальником, так і поверненої покупцю застави.
Водночас про те, що вартість заставної тари не є доходом, вказують інші фактори.
Застава — не дохід. Для постачальника товарів заставна сума за тару не є доходом, бо таку суму він отримав на поворотній основі. Тобто він її має повернути у випадку, якщо покупець поверне йому раніше надану зворотну тару.
Ураховуючи це, вважаємо, що
сума застави за тару не відповідає визначенню доходу єдиноподатника, наведеному в п. 292.1 ПКУ
Річ у тім, що дохід платника ЄП — юрособи розраховується за правилами бухгалтерського обліку (п. 292.13 ПКУ). А за цими правилами дохід виникає тільки тоді, коли відбувається збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу.
При отриманні застави за тару зростання власного капіталу не відбувається, оскільки є велика ймовірність, що з часом такі кошти доведеться повернути покупцю (після повернення покупцем тари).
Для покупця товарів — платника ЄП повернена йому тара також доходом не повинна вважатися, оскільки він у цьому разі просто повертає свої кошти назад, а не отримує дохід від продажу товарів чи послуг.
Думка фіскалів. Про те, що отримана заставна сума не повинна бути доходом, стверджують і фіскали в категоріях 108.01.02 та 107.01.03 БЗ. У цих консультаціях, на жаль, розглядається ситуація не про отримання заставної вартості тари, а про отримання гарантійних внесків, які сплачуються для участі в аукціоні. Але суть відносин тут та ж сама. Особа, яка хоче взяти участь в аукціоні (у нашому випадку — хоче отримати товар у тарі), сплачує кошти, які їй повертають, якщо вона в ньому програє (у нашому випадку — покупець поверне отриману тару).
У цих консультаціях фіскали стверджують, що такі заставні суми не є доходом платника ЄП — отримувача таких сум, оскільки такі суми:
1) підлягають поверненню;
2) не є оплатою за товари (роботи, послуги).
У випадку отримання коштів у вигляді заставної вартості тари всі ці вимоги виконуються.
Неповернення тари. Хоча заставна сума за тару інколи може стати доходом платника ЄП. Ідеться про випадок, коли покупець з будь-яких причин не повертає постачальнику тару. Тоді постачальник отриману суму у вигляді застави має зарахувати в рахунок погашення заборгованості за неповернену зворотну тару. І саме в цей момент він має суму застави, що перетворюється на суму винагороди (дохід) за поставлену тару, включити до свого оподаткованого доходу. При цьому тут ми говоримо саме про отриману заставу за тару, наділену індивідуальними ознаками (тобто на яку право власності до покупця не переходить). Із тарою, наділеною родовими ознаками, спрощенець мати справи не може (детально про це «Зворотна тара наділена родовими ознаками» цього номера).
У покупця — платника ЄП, який не повертатиме тару, наділену індивідуальними ознаками, на відміну від постачальника дохід у вигляді вартості отриманої тари не виникатиме. Річ у тім, що в цьому випадку говорити про отримання доходу у вигляді подарунка в негрошовій формі не можна. За тару покупець заплатить заставними коштами.
