Договірні штрафи за неповернення тари

Документування. Якщо в договорі прописано, що за неповернення чи несвоєчасне повернення тари на покупця накладається штраф (його розмір можна відшукати в п. 95 Правил № 15, див «Тара: якою вона буває?»), то у постачальника є всі необхідні умови, щоб покарати покупця-порушника.

У ній слід зазначити, за що накладається штраф і який його розмір. Якщо покупець погоджується з претензією, то можна братися до відображення її в обліку.

Також вважаємо, що у випадку неповернення тари постачальник має право вимагати відшкодування вартості неповерненої тари. Якщо тара заставна, то забрати собі отриману заставу.

Бухоблік. Після того як покупець погодив претензію, продавець у себе в обліку має визнати дохід з одночасним визнанням на суму штрафу дебіторської заборгованості. Для обліку доходу постачальник використовуватиме субрахунок 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки». На це прямо вказують Інструкція № 291 та Мінфін у листі від 11.07.2019 р. № 35210-06-63/17879.

Дебіторську заборгованість за визнаною претензією він відображатиме на субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями». Ураховуючи це, в момент погодження претензії продавець формує проводку: Дт 374 — Кт 715.

Покупець-порушник суму погодженої претензії буде відносити до складу витрат періоду, а саме інших операційних витрат (пп. 6 та 20 НП(С)БО 16). Тобто суму штрафу він має відобразити в обліку за датою визнання штрафу (претензії) проводкою: Дт 948 — Кт 63, 685.

Податок на прибуток. У постачальника все буде за правилами бухобліку. Жодних коригувань фінрезультату при отриманні штрафів не виникає. Тобто суму штрафів постачальник включить до доходу та збільшить фінрезультат і оподатковуваний прибуток.

У покупця-порушника, який є:

1) малодохідником — усе буде за правилами бухобліку. Річ у тім, що такий платник штрафних податкових різниць не застосовує;

2) високодохідником або малодохідником-добровольцем — усе залежатиме від того, на користь якого суб’єкта господарювання він визнаватиме штрафні санкції. Так, якщо він визнає штрафні санкції за неповернену тару на користь:

— звичайного платника податку на прибуток, то в нього все буде за правилами бухобліку, оскільки в цьому випадку податкові різниці не застосовуються;

— осіб, які не є платниками податку на прибуток (крім фізосіб, що сплачують ПДФО) або є платниками податку на прибуток — нульовиками (застосовують ставку 0 %), то слід застосувати податкову різницю за п.п. 140.5.11 ПКУ. А саме фінрезультат до оподаткування слід збільшити на суму витрат від визнаних штрафів (пені, неустойок), нарахованих за цивільно-правовими договорами.

ПДВ. Ані в покупця, ані у продавця визнання штрафу за неповернення тари на ПДВ-облік не вплине, бо до бази оподаткування ПДВ згідно з абз. 5 п. 188.1 ПКУ суми неустойки (штрафів та/або пені) не входять.

Отже, нараховувати ПДВ на суму штрафів не доведеться.

Водночас неповернення тари, визначеної індивідуальними ознаками, вимагає від постачальника нарахувати компенсуючі податкові зобов'язання згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ, оскільки вона вважатиметься такою, що використана не в господарській діяльності.

При неповерненні тари, визначеної родовими ознаками, нараховувати компенсаційні зобов’язання не слід, оскільки тара в момент передачі її покупцю була списана з балансу, тобто використана в господарській діяльності.

Єдиний податок. Тут цікавий тільки продавець. Тому що для покупця-спрощенця визнані штрафи будуть витратами, які на оподаткування не впливають.

У ПКУ немає жодних особливих правил, які б дозволяли не відносити такі суми до доходу спрощенця. При цьому скористатися положенням п. 292.15 ПКУ не вдасться. Адже штрафи та компенсація збитків — це різні речі.

Приклад. За несвоєчасне повернення зворотної тари постачальник виставив претензію покупцю на штраф у сумі 8000 грн. Покупець із претензією погодився.

Облік штрафів за несвоєчасне повернення тари

Сергій Децюра, податковий експерт