Теми статей
Обрати теми

Облік товарних запасів ФОП: приклади

Нестеренко Максим, податковий експерт
У «Податки & бухоблік», 2021, № 91, с. 2 ми вже розповідали вам, що порядок обліку товарних запасів у ФОП оформився в конкретний нормативний документ*. І от, 26 листопада цей документ вже набрав чинності. Отже, товарний облік у ФОП офіційно стартував. Протягом останніх тижнів від вас надходили численні запитання щодо нового порядку. У цій статті ми зібрали їх докупи і даємо відповіді!

* Порядок, затверджений наказом Мінфіну від 03.09.2021 № 496.

Обліко-зобов’язані й обліко-вільні ФОП

Обов’язок ФОП вести облік товарних запасів прописано у п. 12 ст. 3 Закону про РРО. Як і всі інші вимоги цієї статті, вимога щодо товарного обліку стосується тих ФОП, які здійснюють розрахункові операції у розумінні ст. 2 Закону про РРО.

Тобто вести облік товарних запасів (при здійсненні розрахункових операцій) зобов’язані:

1) усі ФОП-загальносистемники;

2) усі ФОП — єдиноподатники групи 3 — ПДВшники (ставка ЄП 3 %);

3) ФОП — єдиноподатники груп 1, 2 і 3 — безПДВшники (ставка ЄП 5 %), які торгують ТСПТ згідно з Переліком, затвердженим постановою КМУ від 16.03.2017 № 231, ліками, медичними та ювелірними виробами.

Обійтися без товарного обліку можуть: (1) ФОП — єдиноподатники груп 1 і 2 та (2) ФОП — єдиноподатники групи 3 — безПДВшники (ставка 5 %) (абз. 3 п. 12 ст. 3 Закону про РРО).

Вони можуть здійснювати розрахункові операції і при цьому не вести товарний облік. Але за умови, що серед їхніх розрахункових операцій не буде таких, як продаж ТСПТ, ліків, медичних та ювелірних виробів. Навіть при торгівлі пивом та іншими підакцизними товарами ці ФОП не ведуть товарний облік.

Систематизуємо цю інформацію у таблиці.

Хто має вести товарний облік, а хто ні

Категорії ФОП

Обліко-зобов’язані ФОП

Обліко-вільні ФОП

Оплата за товар

За готівку або через банківську картку

Виключно через банківський безготівковий розрахунок

ФОП-загальносистемники

Усі, хто здійснює розрахункові операції

Лише ті, хто не здійснює розрахункових операцій

ФОП-єдиноподатники

(група 3, ставка 3 %)

ФОП-єдиноподатники

(групи 1, 2 і група 3, ставка 5 %)

Ті, хто (одночасно):

(1) здійснює розрахункові операції;

(2) торгує ТСПТ, ліками, медвиробами і ювеліркою

Ті, хто:

(1) або НЕ здійснює розрахункові операції;

(2) або здійснює розрахункові операції, але НЕ торгує ТСПТ, ліками, медвиробами і ювеліркою

Наведемо кілька прикладів за мотивами ваших запитань.

Приклад 1. ФОП групи 1 торгує ТСПТ. Чи потрібно йому вести облік товарних запасів, з урахуванням того, що він не застосовує РРО?

Так, потрібно. У п. 12 ст. 3 Закону про РРО немає зв’язку між обов’язком застосовувати РРО і обов’язком вести товарний облік. Дійсно, усіх ФОП групи 1 звільнено від РРО на підставі п. 6 ст. 9 Закону про РРО і п. 296.10 ПКУ. Але розрахункові операції у розумінні ст. 2 цього Закону ФОП групи 1 усе одно здійснює. Відтак, усі вимоги ст. 3 Закону про РРО, виконання яких не вимагає застосування РРО, на такого ФОП усе одно поширюються. Прикладом такої вимоги у ст. 3 Закону про РРО (крім, власне, п. 12) є п. 15, який конкретно стосується тих ФОП, які не застосовують РРО.

Приклад 2. ФОП групи 2 здійснює продаж товарів широкого асортименту, серед яких є незначна кількість ТСПТ. Облік яких товарних запасів потрібно вести — лише ТСПТ чи усіх товарних запасів такого ФОП?

Такому ФОП потрібно вести облік усіх своїх товзапасів. У п. 12 ст. 3 Закону про РРО говориться про обов’язок ФОП вести облік усіх товзапасів, які знаходяться в нього в місцях продажу. ФОП групи 2 буде звільнений від цього обов’язку, тільки якщо не провадить діяльність з продажу ТСПТ. Якщо ж ФОП таку діяльність провадить,

вимога щодо товарного обліку поширюється на ФОП як на суб’єкта, а не на його окремі операції

І не важливо, скільки цих операцій. Тобто, по суті, навіть один-єдиний продаж ТСПТ зобов’язує вести товарний облік усіх товзапасів.

Приклад 3. ФОП групи 3, платник ПДВ (ставка ЄП 3 %), здійснює продаж товарів лише за безготівковим розрахунком. Чи зобов’язаний він вести облік товарних запасів?

Тут усе залежить від того, як саме здійснюється оплата. Якщо під безготівковим розрахунком мається на увазі розрахунок карткою через POS-термінали, облік товарних запасів вести потрібно. Адже тоді ФОП здійснює розрахункові операції, а всі єдиноподатники-ПДВшники, які їх здійснюють, є обліко-зобов’язаними. Якщо ж ФОП отримує оплату тільки з банківського рахунку на банківський рахунок (чи на банківський рахунок через касу банку), він перебуває поза сферою дії Закону про РРО, і товарний облік може не вести.

А якщо частина товару продається за безготівковим розрахунком, а частина за готівку та/або через POS-термінали? На нашу думку, податківці в такому випадку будуть наполягати, що ФОП має відображати в товарному обліку придбання усіх товарних запасів. Бо ж не відомо, як саме вони будуть продані. А от вибуття в цьому випадку можна буде взагалі не показувати, якщо розрахункові операції проводяться через РРО.

Приклад 4. ФОП групи 3, не платник ПДВ (ставка ЄП 5 %), торгує ТСПТ, але з 01.01.2022 планує припинити їх продаж. Чи зможе він на цю дату припинити облік товзапасів?

Вище ми вже говорили, що п. 12 ст. 3 Закону про РРО вимагає вести облік товзапасів від тих єдиноподатників-безПДВшників, які провадять діяльність із продажу ТСПТ. Якщо в майбутньому ФОП залишається єдиноподатником-безПДВшником, але більше не буде провадити таку діяльність, він фактично підпадатиме під дію абзацу третього вищезгаданого пункту і стане обліко-вільним.

Втім, остаточну відповідь дасть лише практика. До того ж у Порядку № 496 не передбачено ніякої процедури закриття товарного обліку. Тож для того, аби припинити товарний облік, потрібно, як мінімум, вивести в нуль залишки ТСПТ. Також дуже бажано внести зміни до ЄП-реєстру і виключити з обраних видів діяльності ті, які свідчать про продаж ТСПТ. Для цього потрібно подати Заяву про зміну обраних видів діяльності (п.п. 4 п.п. 298.3.1 ПКУ). І в будь-якому випадку цих видів діяльності не повинно бути у ЄП-декларації за періоди, коли товарного обліку більше не буде.

Це, до речі, може бути лайфхак для ФОП із прикладу 2. ФОП, який має незначну кількість ТСПТ і не хоче вести облік товзапасів, може позбутися цих ТСПТ (хай навіть забрати собі додому) і якщо він більше не буде здійснювати їх продаж 3у рамках підприємницької діяльності — облік товзапасів можна не вести.

Приклад 5. ФОП групи 3, неплатник ПДВ (ставка ЄП 5 %), із 01.01.2022 має перейти на загальну систему у зв’язку з тим, що перевищив граничний обсяг доходу для групи 3. Починаючи з якої дати він зобов’язаний вести облік товзапасів?

Дійсно, ФОП групи 3, який перевищив ЄП-ліміт (п.п. 3 п. 291.4 ПКУ), має з початку наступного кварталу перейти на загальну систему (п.п. 3 п.п. 298.2.3 ПКУ). Якщо такий ФОП сплачував ЄП за ставкою 5 %, то перебуваючи в статусі єдиноподатника, він є обліко-вільним. Однак щойно цей ФОП стане загальносистемником, він перетворюється на обліко-зобов’язаного. Тож якщо ФОП групи 3 перевищив свій ЄП-ліміт у IV кварталі 2021 року, він починає вести товарний облік з 1-го числа наступного кварталу. Тобто починаючи з 01.01.2022.

На яку дату стартувати?

Саме це питання наразі хвилює усіх ФОП, які потрапляють у категорію обліково-зобов’язаних. Порядок № 496 не містить жодних перехідних норм, а, власне, наказ Мінфіну, яким його затверджено, набирає чинності через 10 днів після офіційного опублікування (див. п. 3 наказу Мінфіну від 03.09.2021 № 496). Таке опублікування відбулося 16.11.2021, відтак Порядок № 496 набирає чинності з 26.11.2021. Саме цю дату і слід розглядати як дату офіційного старту товарного обліку у ФОП. Інакше кажучи,

в усіх обліко-зобов’язаних ФОП перший запис у Формі обліку має бути датований 26.11.2021

Відтак, стартовий опис залишку товарів (п. 5 розд. ІІ Порядку № 496) усім обліко-зобов’язаним ФОП теж потрібно складати так, аби він відображав інформацію про залишки товзапасів станом на початок цього дня. Тобто товзапаси, які вибули безпосередньо протягом 26.11.2021, теж потрібно внести до стартового опису. Для цього рекомендуємо складати стартовий опис 25.11.2021 станом на кінець робочого дня.

Вартість товарів у стартовому описі ФОП визначає самостійно. Це може бути як ціна придбання, так і ціна продажу таких товарів. Товзапаси, які будуть купуватися за конкретними документами на придбання (фіскальний чек, закупівельний акт), потрібно відображати відповідно до сум, зазначених у цих документах. А вартість товарів, що вибули через продаж без застосування РРО, зазначається за ціною продажу (пп. 4, 5 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496).

Приклад 6. ФОП станом на кінець робочого дня 25.11.2021 має товарних запасів на суму 730000 грн (зафіксовано в описі). Вранці 26.11.2021 ФОП купив товарів ще на 3000 грн у ФОП Біби і повернув товару на 5000 грн за актом претензії ФОП Літову. Після обіду ФОП продав товарів на 25000 грн ТОВ «Нео» за безготівковим розрахунком без застосування РРО.

img 1

І ще. Якщо ФОП торгує товарами, але без фізичного їх надходження на склад чи в магазин (так званий дропшипінг), йому, на нашу думку, не потрібно вести товарний облік. Адже такі товари не знаходяться у цього ФОП у місці продажу, а надходять покупцю прямо від виробника чи постачальника. Тобто не від самого ФОП, а від іншої особи.

Придбання і продажі через РРО

ФОП, який продає товари через РРО/ПРРО, у Формі обліку вибуття таких товзапасів не показує. Адже продаж через РРО/ПРРО для цілей товарного обліку вибуттям взагалі не є (п.п. 5 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496). І це логічно. Дані про обсяги товарів, проданих через РРО/ПРРО, податківці й так бачать на своєму сервері, адже копії чеків РРО та Z-звітів обов’язково подаються податковій (п. 7 ст. 3 Закону про РРО). Тому поспішаємо заспокоїти тих ФОП, які подумали, що у Формі обліку їм доведеться окремим рядком відображати в формі обліку кожен чек РРО. Цього робити не потрібно.

Але, спитаєте ви, якщо чеки РРО у Формі обліку не відображаються, то чому ж вони згадуються серед первинних документів, які вносяться до Форми обліку (п. 2 розд. І Порядку № 496)? Річ у тім, що у Форму обліку вноситься як вибуття, так і надходження товзапасів. Тому якщо ФОП за чеком РРО купив свої товзапаси для продажу, то при їх надходженні «вхідний» чек РРО у Формі обліку відображається. Не відображаються тільки «вихідні» чеки РРО, які генерує сам ФОП при продажу.

Тобто чеки РРО на придбання у Форму обліку потрапляють, а чеки РРО на продаж — ні. Дехто із вас цікавиться: а як же в такому випадку буде дотримуватись баланс між надходженням і вибуттям? Припустимо, що ФОП продає свої товари тільки через РРО. Фактично це означає, що у Формі обліку в нього постійно буде тільки надходження товзапасів, а вибуття — не буде. Однак, схоже, що Форма обліку й не ставить за мету зводити баланс між надходженням і вибуттям. Головне, аби ФОП міг пояснити походження товарів, які продає.

Приклад 7. ФОП станом на кінець робочого дня 25.11.2021 має товарних запасів на суму 940000 грн (зафіксовано в описі). Протягом 26-29.11.2021 ФОП продав товарів через РРО на суму 135000 грн. 28.11.2021 ФОП купив у ТОВ «Верт» товарів на 10000 грн, а 29.11.2021 виявив псування товарів у місці продажу на 9000 грн.

img 2

Сировина у виробників продукції

ФОП-виробники із набуттям чинності Порядком № 496 опинилися у найбільш неоднозначній ситуації. З погляду класичного бухобліку у таких ФОП немає ніяких товарів, а є лише сировина і готова продукція. Однак п. 2 розд. І Порядку № 496 містить своє власне визначення товзапасів, яке охоплює фактично усі матеріальні активи ФОП, які утримуються ним для подальшого продажу. Тобто і готову продукцію теж. Чи потрібно ФОП-виробниками вести товарний облік, і якщо потрібно, то як саме?

Із п. 1 розд. ІІ Порядку № 496 чітко видно, що від ФОП вимагається вести облік товзапасів саме у розрізі конкретних місць продажу. Водночас у Порядку № 496 містяться також і натяки на те, що облік може вестися й у місцях зберігання товзапасів (див., наприклад, п. 2 розд. ІІ Порядку). На нашу думку, це стосується виключно ситуацій, коли місце зберігання збігається з місцем продажу. Тож якщо товар не одразу їде в конкретну торгову точку, а ще й проходить через склад, Порядок, на нашу думку, не вимагає показувати надходження на склад. Потрібно скласти документи на внутрішнє переміщення і за ними одразу показати надходження в конкретну торговельну точку.

А що робити виробнику, який придбав сировину і зберігає її для виробництва готової продукції? Відображати в товарному обліку чи ні? На нашу думку, тут є два варіанти, залежно від того, як саме організоване виробництво у ФОП.

Варіант 1. Місце зберігання сировини, місце виробництва і місце продажу — це різні місця. У такому випадку ФОП, на нашу думку, може не показувати в товарному обліку придбання сировини та її списання у виробництво. Такий ФОП може одразу показувати у Формі обліку надходження готової продукції. Причому не за фактом її оприбуткування на склад, а за фактом її надходження у місце продажу. При цьому у графах 3 — 5 ФОП зазначає реквізити власного первинного документа на внутрішнє переміщення готової продукції зі складу на торговельну точку, а у графі 6 зазначає себе.

Звертаємо вашу увагу! Якщо сировина і готова продукція зберігаються в одному місці, а продаж готової продукції відбувається в іншому, штрафувати за відсутність записів про придбання і списання сировини у Формі обліку податківці не мають права. Адже місце зберігання сировини у такому випадку не є місцем продажу.

Приклад 8. ФОП 22.11.2021 закупив сировину для виробництва на суму 69000 грн. Готову продукцію на суму 115000 грн оприбутковано на склад 24.11.2021, до місця продажу цього ФОП вона прибула 26.11.2021, де одразу ж була продана замовнику за 140000 грн.

img 3

Варіант 2. Місце зберігання сировини, місце виробництва і місце продажу збігаються. У такому випадку рекомендуємо ФОП все-таки відображати у Формі обліку придбання сировини та її списання у виробництво.

При цьому придбання сировини відображається стандартно. А от списання придбаної сировини у виробництво можна відображати як використання для власних потреб. Адже такого виду вибуття товзапасів, як списання у виробництво, у Порядку № 496 не передбачено (див. п.п. 5 п. 3 розд. ІІ Порядку). Після цього знову відображаємо надходження вже інших товзапасів — готової продукції.

Так, Порядком № 496 зазначені дії прямо не передбачені. Але якщо податківці раптом завітають до вас із перевіркою і виявлять сировину, не відображену у Формі обліку, вам буде складно довести, що це саме сировина, а не товари на продаж. І якщо місце продажу збігається з місцем зберігання сировини та виробництва, у податківців будуть формальні підстави застосувати штраф за ст. 20 Закону про РРО (ср. ). Тому що місце продажу є, ТМЦ на місці продажу є, а у Формі обліку їх немає.

Приклад 9. ФОП торгує своєю продукцією прямо зі складу. 26.11.2021 ФОП закупив сировину на суму 85000 грн у ФОП Васюкова. 29.11.2021 ця сировина була відправлена у виробництво, а 02.12.2021 оприбутковано на склад-магазин готову продукцію на суму 137000 грн.

img 4

ТМЦ для надання послуг

У такому випадку взагалі немає ніякої готової продукції. Є лише, наприклад, запчастини, які використовуються для ремонту автомобілів, чи лак для волосся, який використовується при наданні послуг перукаря.

Визначення товзапасів уключає в себе в тому числі товари, що утримуються ФОП для надання послуг. А місце продажу теж визначається як місце здійснення розрахункових операцій, у тому числі під час надання послуг (див. п. 2 розд. І Порядку № 496). Тобто якщо на СТО ФОП зберігає запчастини або в перукарні — лак, фактично ці товзапаси знаходяться у місці продажу. Ясна річ, якщо оплата за надані послуги здійснюється прямо в місці їх надання і така оплата є розрахунковою операцією.

Тож обережним ФОП радимо відображати у Формі обліку ті товзапаси, які він зберігає у місці продажу послуг. Надходження товзапасів відображається стандартно, а вибуття — як використання для власних потреб. Тобто принцип обліку аналогічний до сировини для матеріального виробництва. За винятком того, що у виробників послуг не буде оприбуткування готової продукції.

Приклад 10. ФОП надає перукарські послуги і використовує для їх надання лак для волосся. 26.11.2021 ФОП придбав флакон цього лаку вартістю 400 грн і використовував його до 11.01.2022 (включно).

img 5

А якщо послуги надаються не в місці продажу (розрахунків за них)? Наприклад, послуги з перевезення. Тоді бензин, запчастини та інші ТМЦ, які ФОП використовує, щоб ремонтувати і заправляти автомобілі для перевезень, фактично не знаходяться у місці продажу. Тому вважаємо, що ФОП — надавачам таких послуг можна обійтися без товарного обліку.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі