Сплатили податок на помилковий рахунок: як боротися з податківцями?

У чому проблема?

Чому штрафують? Ситуація, коли податківці штрафують у разі сплати податків на помилковий рахунок, існує дуже давно. Як то кажуть, за царя Тимка, як була земля тонка… Окремого штрафу за це немає.

Логіка така: неправильно сплачені кошти податківці не ідентифікують як податок/збір/інший обов’язковий платіж. Коли ж строки для сплати цих податків/зборів/платежів спливають, то з’являється податковий борг. Далі, залежно від ситуації, податківці оцінюють це як несвоєчасну сплату або несплату. Потім, під час перевірки, здійснюють донарахування та відповідним чином штрафують. Йдеться, наприклад, про ст. 124 та 125¹ ПКУ.

Коли виникає помилкова сплата? Особливі ситуації. Часто йдеться не тільки про зазначення неправильних рахунків у платіжці (відволіклися, написали неправильну цифру, скопіювали не те і таке інше). Бувають випадки, коли, наприклад, платник подав декларацію з податку на землю у міську податкову, а треба було у податкову району. Відповідно і сплатили податок на помилковий рахунок.

Зверніть увагу:

Уточненка не буде підставою для перерахування коштів на правильний рахунок.

Також проблеми з правильними рахунками часто виникають тоді, коли юрособа або ФОП змінюють свою податкову адресу. Нагадаємо: у цьому випадку існує особливий порядок сплати податків та ЄСВ. Більшість з цих платежів (наприклад, податок на прибуток) до кінця бюджетного року потрібно сплачувати до «старої» податкової, а деякі (зокрема, ЄСВ) — одразу у «нову» податкову. Щодо податків це правило встановлене у п. 10.2 Порядку № 1588*, а щодо ЄСВ — у п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI. Також слід урахувати, що щодо єдиного податку є нюанси. Загалом, детально про зміну місцезнаходження та порядок сплати податків у цьому випадку читайте у статтях «Юрособа змінює місцезнаходження під час війни: як це оформити?» та «Нове місце — нові клопоти, або Як ФОП працювати після переїзду» у «Податки & бухоблік», 2023, № 71.

* Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588.

Крім того, іноді платники перераховують податки на старі рахунки замість нових. Усе тому, що ви, ми впевнені, не раз стикалися зі зміною рахунків для зарахування податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

Що пропонують робити податківці?

Якщо вже так сталося і перерахування пішло «не туди», то фіскали пропонують два варіанти вирішення ситуації:

1) писати заяву про перерахування помилково сплачених коштів на правильний рахунок;

2) сплачувати податки на правильний рахунок, а потім писати заяву про повернення помилково сплачених коштів.

Одразу скажемо, що обидва варіанти не ідеальні з точки зору платника.

От дивіться: припустимо, що платник знайшов помилку тоді, коли до спливу строку для сплати податків лишилися лічені дні. Якщо він напише заяву про перерахування помилково сплачених коштів, то кошти одразу ж не надішлють на правильний рахунок. Бо встановлені строки розгляду цієї заяви*. Платник чекає — строки для сплати податків спливають. І кошти можуть перерахувати вже після останнього дня цього строку. Це, на думку податківців, означатиме несвоєчасну сплату податків. А отже, виникає податковий борг та, відповідно, санкції.

* Детально про подання заяви, а також строки її розгляду читайте у статті «Алгоритм повернення переплати з бюджету» // «Податки & бухоблік», 2024, № 15.

Другий варіант, зрозуміло, може врятувати від штрафів за несвоєчасну сплату. Але це не дуже вдала альтернатива, бо доведеться сплачувати двічі. Так, потім помилково сплачені кошти повернуться. Однак це буде згодом, а не одразу.

Коли ж помилка виявиться вже після спливу строку для сплати податків, то жоден з цих варіантів не допоможе уникнути відповідальності. Борг, з точки зору податківців, а значить, і штрафні санкції, з’являться у будь-якому випадку.

Тим не менш, підкреслимо, що це тільки точка зору податківців.

Що ж про цю ситуацію кажуть суди?

Позиція судів

Верховний Суд вже неодноразово вказував на те, що думка податківців помилкова! Тобто якщо платник сплатив податки не на той рахунок, то це не може вважатися їх несплатою. Однак платнику у разі виявлення помилки потрібно подавати заяву про перерахування помилково сплачених коштів на правильний рахунок. Про різноманітні ситуації, пов’язані з «неправильною» сплатою ПДФО, військового збору, податку на прибуток та ЄСВ ми писали, зокрема, у «Податки & бухоблік», 2020, № 57.

Так, у постанові ВС від 04.03.2021 у справі № 640/20899/18 судді, спираючись на попередню практику, наполягали на відсутності порушення. Ситуація стосувалася сплати податку на прибуток на помилковий рахунок.

Судді нагадали, що помилкове визначення номера рахунку та/або коду бюджетної класифікації у платіжці не є достатньою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов’язання. Аргумент: податки, збори та інші платежі зараховуються на єдиний казначейський рахунок (ч. 1 ст. 43, ч. 4, 5 ст. 45 БКУ).

Також вони зазначили, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов’язання до держбюджету в строк, встановлений законом, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Тому штрафувати за несплату податків не можна.

При цьому Верховний Суд у цій справі відхиляв доводи про те, що заява щодо перерахування коштів на правильний рахунок була подана значно пізніше, ніж відбулася помилкова сплата.

Подібні аргументи були наведені й у постанові ВС від 03.02.2021 у справі № 826/9800/16. У цій справі платник сплатив ЄСВ на старий рахунок замість актуального. Знову ж таки, коли він виявив помилку, то подав заяву про перерахування коштів на правильний рахунок. Зауважимо, що кошти, під час перерахування на старий рахунок, спокійнесенько було зараховано.

Щодо сплати ПДФО «не туди» так само були успішні для платника рішення (див., наприклад, постанови ВС від 17.11.2022 у справі № 640/18452/18, від 10.12.2019 у справі № 640/4301/19, від 18.12.2020 у справі № 822/5450/15 (щодо помилки у коді бюджетної класифікації).

Що ж робити та чи будуть цю ситуацію виправляти законодавці?

Що робити? По суті, у платника є такі варіанти:

1) послухати податківців. Тобто використати одну з їх пропозицій:

а) подати заяву про перерахування помилково сплачених коштів на правильний рахунок (у разі, якщо такі кошти «сядуть» на правильний рахунок після закінчення строку сплати податків, сплатити усі штрафні санкції, які нарахують податківці);

б) сплатити повторно податки на правильний рахунок + подати заяву про повернення коштів з неправильного рахунку (знову ж таки у разі, якщо помилку платник виявив після закінчення строку для сплати податків, — сплачувати штрафи);

2) опиратися на практику Верховного Суду. Тобто написати заяву про перерахування помилково сплачених коштів на правильний рахунок + оскаржити податкове повідомлення-рішення (ППР) з донарахуваннями та санкціями за несплату податків. Чим швидше платник подасть заяву про перерахування помилково сплачених коштів, тим краще. Але виходячи з практики Верховного Суду, розрив між датою помилкової сплати та датою подання заяви не має враховуватися. Та будьте з цими строками обережні. Судова практика — мінлива річ.

Обирати доведеться самим. Враховувати треба те, коли була виявлена помилка (тобто скільки часу лишається до спливу граничного строку для сплати податків), якою є сума та чи готовий платник витрачати час на оскарження.

Чи будуть виправляти проблему законодавці? У Верховній Раді наразі, очікуючи другого читання, висить законопроєкт від 30.08.2023 № 9662. Серед змін, зокрема, скасування відповідальності, пов’язаної зі сплатою грошових зобов’язань* на помилкові бюджетні рахунки. Це правило працюватиме, якщо платник подаватиме заяву про повернення помилково сплачених коштів. Загалом додати пряму норму, чим підтягти законодавство до вже давно існуючої судової практики, щоб у податківців не було спокуси когось укотре штрафонути.

* Нагадаємо: грошові зобов’язання — це не тільки податки, збори та інші обов’язкові, а ще й штрафні (фінансові) санкції (п.п. 14.1.39 ПКУ).

Тож чекаємо на прийняття законопроєкту.