Скасування Господарського кодексу та інші зміни: чого очікувати?

Говоритимемо про закон*, прийнятий на базі законопроєкту від 09.09.2021 № 6013. Далі називатимемо його — Закон про скасування ГКУ. Повторимо: на момент написання статті він усе ще перебуває на підписі в Президента. А коли це станеться — поки невідомо. Тож слідкуємо за ситуацією.

* Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» від 09.01.2025 № 4196-ІХ.

Отже, виділимо найбільш, на наш погляд, цікаві та важливі зміни. Зауважимо: здебільшого Закон про скасування ГКУ набуде чинності не одразу, а через 6 місяців після його опублікування. Зокрема, саме через 6 місяців втратить чинність ГКУ. Але поговоримо про все по порядку.

Кажемо приватним та дочірнім підприємствам «бувай!»

У чому суть? Поступово ми попрощаємося з приватними та дочірніми підприємствами. По-перше, працюватиме заборона на реєстрацію нових приватних та дочірніх підприємств.

По-друге, діяльність приватних та дочірніх підприємств регулюватиметься Законом про ТОВ*. Проте в перехідний період — лише в частині, яка не врегульована їх статутами. Далі,

Звісно, якщо ПП та дочірні підприємства не вирішать до цього закритися. По суті, такі юрособи стануть ТОВ, хоч і називатимуться підприємствами.

Тож тим, у кого є ПП та дочірні підприємства, радимо вже зараз ознайомлюватися з особливостями роботи ТОВ. У нас досить багато матеріалів на цю тему. Можна розпочати з нюансів виплати дивідендів (див. «Податки & бухоблік», 2024, № 17) та операцій зі статутним капіталом (наприклад, щодо продажу частки у статутному капіталі див. «Податки & бухоблік», 2023, № 90).

* Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII.

До речі, та сама історія з регулюванням діяльності Законом про ТОВ та забороною на реєстрацію чекає також на іноземні підприємства, підприємства об’єднання громадян та підприємства споживчої кооперації.

Коли запрацюють зміни? Заборона на реєстрацію, а також розширення дії Закону про ТОВ набуває чинності через 6 місяців з дня, наступного за днем опублікування Закону про скасування ГКУ (п. 1 ст. 17 Закону про скасування ГКУ).

Перехідний період для дії положень статутів, що суперечать Закону про ТОВ, — 3 роки з дня введення в дію Закону про скасування ГКУ (тобто 6 місяців з дня опублікування + 3 роки) (ст. 1 Закону про скасування ГКУ).

Скасування ГКУ: директор без зарплати, проблеми з визначеннями

Директор без зарплати / засновник управляє юрособою. Схема, яку немало юросіб використовувало і використовує зараз. Її виправдовували, зокрема, за допомогою ч. 4, 5 ст. 63, ч. 2 ст. 65 та ч. 4 ст. 128 ГКУ.

Так, щодо ТОВ та ТДВ своя історія, але тим не менш.

Нагадуємо, що згадану схему використовують не тільки ті, у кого єдиний учасник. Детально про неї читайте в «Податки & бухоблік», 2024, № 51 (ср. ).

Після скасування ГКУ виникають запитання: чи не зміниться підхід тих же фіскалів до цієї схеми?.. Хоча в новій нормі ЦКУ ми бачимо все ж таки плюси. Зокрема, нарешті прямо буде закріплено, що подібний спосіб управління юрособою може передбачатися установчими документами.

Терміни «суб’єкт господарювання», «підприємницька діяльність». Визначення саме цих термінів передбачається у ГКУ. У ЦКУ про це анічичирк.

Як вони використовувалися? Наприклад, у процесі захисту від закидів у здійсненні підприємницької діяльності без держреєстрації (ст. 164 КУпАП). Хоча до Господарського процесуального кодексу (далі — ГПКУ) введуть поняття «господарська діяльність», «комерційна господарська діяльність» та «некомерційна господарська діяльність».

Можливо, звісно, адмінсуд і не зважатиме на цей нюанс, використовуючи ГПКУ у цьому випадку замість свого рідного КАСУ. Проте суто формально це буде не зовсім правильно, оскільки в новій нормі зазначено чітко — «для цілей ГПКУ».

Так само визначення «суб’єкт господарювання» та «підприємницька діяльність» використовували серед своїх аргументів ті, хто боровся за реальність, наприклад, збиткових продажів (див. «Податки & бухоблік», 2022, № 66). Зі скасуванням ГКУ протистояти податківцям може бути складніше.

Сподіваємося, що судова практика ці пробіли закриватиме. Або ж законодавець усе ж самостійно вирішить це питання. Іронія в тому, що терміни «суб’єкт господарювання» та «підприємницька діяльність» продовжують згадуватися в нормативці. Перший навіть у самій ст. 17 Закону про скасування ГКУ.

Структурні та відокремлені підрозділи. Ідею розмежування структурних підрозділів та філій / представництв юрособи ми, зокрема, будували якраз на положеннях ГКУ (ст. 64 ГКУ) (див., наприклад, статтю у «Податки & бухоблік», 2021, № 52).

Чому це важливо? Бо саме так було зрозуміло, наприклад, чи ставати за місцезнаходженням того ж складу на неосновний облік. Також можна було протистояти роз’ясненням фіскалів щодо сплати податків за працівників, які працюють на подібних складах, за місцезнаходженням таких об’єктів (щодо цього див. «Податки & бухоблік», 2024, № 3*). Можна було визначитися також із тим, що ж таке торгова точка.

* Тільки не забувайте, що цьогоріч періодичність подання Об’єднаного звіту змінено. Деталі у статті «Об’єднаний звіт з ПДФО та ЄСВ: є нова форма!» // «Податки & бухоблік», 2025, № 11.

Звісно,

Проте розмежувати структурні та відокремлені підрозділи буде важче. Залишатиметься, по суті, лише один аргумент: відсутність (у випадку структурних підрозділів) реєстрації в ЄДР. Тобто опиратися можна буде лише на ч. 17 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV.

Коли запрацюють зміни? Через 6 місяців з дня, наступного за днем опублікування Закону про скасування ГКУ (дата скасування ГКУ).

Скасування ГКУ: нюанси щодо відповідальності

Претензії (досудове врегулювання спорів). Можливо, не всі з вас користувалися цим способом урегулювання суперечок зі своїми контрагентами. Проте це корисний інструмент, з яким можна було «гратися», наприклад, вибудовуючи свою позицію в суді. Знову ж таки, основу правового регулювання цієї теми складає ГКУ (див. ст. 222 ГКУ).

Звісно, претензіями цілком можна буде користуватися й після скасування ГКУ. Проте варто врахувати, що такі нюанси, як те, що має бути в цьому документі, який строк надання відповіді боржником, спосіб надсилання претензії та інше, краще передбачати в договорі.

Також не забувайте, що в деякій нормативці особливості використання цього документа нікуди не діваються. Принаймні поки що. Наприклад, щодо перевезень вантажів залізницею див. Правила заявлення та розгляду претензій, затверджені наказом Мінтрансу від 28.05.2002.

Відповідальність та вина. Наразі гл. 24 розд. V ГКУ охоплює як стандартні неустойку та відшкодування збитків, так і оперативно-господарські та адміністративно-господарські санкції.

Нагадаємо: оперативно-господарські санкції — це, наприклад, відстрочення відвантаження продукції або ж недоплата певної частини вартості товару в разі порушення тих чи інших зобов’язань. Останнім, зокрема, користуються для стимулювання платників ПДВ до дій щодо розблокування податкових накладних (ПН) поряд із прив’язкою сплати частини вартості товарів після реєстрації ПН (див. деталі у «Податки & бухоблік», 2024, № 30). Такими

А ось щодо адміністративно-господарських санкцій* після скасування ГКУ є питання. Бо згадка про них у ГКУ дозволяє, наприклад, пробувати захищатися від «неподаткових» штрафів.

* Простіше кажучи, це та відповідальність, до якої притягають ФОП та юросіб держоргани та органи місцевого самоврядування (податкова, Держпродспоживслужба, Держпраці тощо).

Як? Через відсутність вини у вчиненні порушення тоді, коли про вину спеціальна нормативка не згадує. Бо ж виходить, що до адміністративно-господарських санкцій можна застосовувати загальні положення про вину зі ст. 218 ГКУ. Наприклад, у ситуації, коли підприємець не використовує POS-термінал і йому загрожує відповідальність за Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 № 1023-XII (детально див. у статті «Термінал тимчасово не працює: чи буде штраф?» // Податки & бухоблік, 2025, № 14). Так, це не завжди спрацьовувало, бо не завжди суди посилаються на ГКУ в подібних ситуаціях. Проте принаймні був шанс.

Надалі залишається визначення адміністративно-господарських санкцій у Законі про скасування ГКУ. Але норми щодо вини там не згадуються. Є схожі положення у ст. 614 ЦКУ. Проте, на нашу думку, їх застосовувати за відсутності ГКУ навряд чи можна. Як мінімум, через те, що аналогія закону тут буде не зовсім доречною через різну специфіку цивільних та адміністративних (тих самих «каральних») відносин. Але побачимо, можливо, судова практика нас таки порадує.

Пеня щодо грошового зобов’язання. З ГКУ до ЦКУ має перекочувати норма щодо пені за прострочення грошового зобов’язання. Зокрема, на вимогу кредитора боржник має сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено і менший розмір цієї санкції.

Але є нюанс: якщо раніше це стосувалося тільки господарських договорів, то тепер норма поширюватиметься і на договори, наприклад, між фізособами.

Не забуваймо, що зверху кредитор може вимагати ще й погашення грошового боргу з урахуванням 3 % річних та «інфляційних» за ч. 2 ст. 625 ЦКУ*. Причому незалежно від того, написано щось про таке право в договорі чи ні.

* Про те, що це таке, можна прочитати в «Податки & бухоблік», 2023, № 40.

Коли запрацюють зміни? Через 6 місяців з дня, наступного за днем опублікування Закону про скасування ГКУ (дата скасування ГКУ).

Скасування ГКУ: увага на договори

Істотні умови договорів. У ГКУ визначено три обов’язкові умови договору, які вважаються істотними: предмет, ціна та строк дії договору (ч. 4 ст. 180 ГКУ). А ось після скасування цього документа ми лишаємося з більш розмитою нормою ч. 1 ст. 638 ЦКУ, де серед істотних умов:

— предмет договору;

— умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду;

— умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загалом і ціна, і строк дії договору цілком потрапляють до переліку, визначеного в ч. 1 ст. 638 ЦКУ. Тобто за певних умов та ж ціна може бути істотною умовою. Проте вже не зовсім за замовчуванням.

Орендна плата. У ГКУ, на відміну від ЦКУ, передбачається, що під орендною платою розуміється фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 ГКУ). Це визначення іноді породжувало суперечки щодо того, чи можна, наприклад, визначити орендну плату у вигляді якої-небудь формули, враховуючи таким чином, зокрема, відшкодування комуналки. Зі зникненням ГКУ таких суперечок більше не виникатиме.

Попередній договір. Саме для попередніх договорів ГКУ встановлює необхідність укласти основний договір протягом одного року з моменту укладання попереднього договору. ЦКУ (див. ч. 1 ст. 635 ЦКУ) ж таких конкретних строків не встановлює. Тож якщо плануватимете укладати попередній договір, то, крім всіх інших умов, краще передбачати прямо строк укладання основного договору.

Коли запрацюють зміни? Через 6 місяців з дня, наступного за днем опублікування Закону про скасування ГКУ (дата скасування ГКУ).

Звісно, ми не виключаємо і того, що проблем може й не виникнути після введення в дію усіх змін. Хоча в цьому є сумніви. Тим не менш, ми вас однозначно не покинемо та знаходитимемо рішення разом.

Контрагентам державних та комунальних підприємств приготуватися

У чому суть? Якщо у вас є контрагенти — державні та комунальні підприємства (наприклад, комунальні некомерційні підприємства), то готуйтеся до реорганізації цих підприємств або їх ліквідації.

Зокрема, на заміну мають прийти державні та комунальні товариства і установи, частина ж із них має перетворитися на ТОВ або акціонерні товариства. Усе через те, що Закон про скасування ГКУ зобов’язує державні підприємства або пройти реорганізацію (перетворившись у державні або комунальні товариства, ТОВ або АТ), або ліквідуватися (у тому числі через процедуру банкрутства).

Комунальні підприємства можуть проходити ці процедури, судячи з усього, добровільно (абз. 2 ч. 1 ст. 14 Закону про скасування ГКУ). Проте чи зможуть вони повноцінно функціонувати, зважаючи на заборону щодо більшості держреєстраційних дій, зокрема для них, — це велике питання (перелік дозволених держреєстраційних дій щодо цих юридичних осіб див. у ч. 2 ст. 13 Закону про скасування ГКУ).

Причому зауважте:

Коли запрацюють зміни? Щодо процедури реорганізації та/або ліквідації державних та комунальних підприємств зміни набувають чинності через 6 місяців після опублікування Закону про скасування ГКУ (п. 1 ст. 17 Закону про скасування ГКУ).

Щодо заборони на певні держреєстраційні дії в ЄДР щодо таких підприємств — через 3 роки та 6 місяців з дня, наступного за днем опублікування Закону про скасування ГКУ (п. 1 ст. 17 Закону про скасування ГКУ).