Нижчеоплачувана робота
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КЗпП працівників, які потребують за станом здоров’я надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести на таку роботу:
1) за згодою працівників;
2) відповідно до медичного висновку;
3) тимчасово або без обмеження строку.
Для оформлення зазначеного переведення потрібні:
— виданий у відповідному порядку медичний висновок;
— заява працівника про переведення на легшу роботу;
— наказ керівника підприємства про переведення на легшу роботу.
У разі переведення за станом здоров’я на легшу, нижчеоплачувану роботу за працівником протягом 2 тижнів зберігають попередній середній заробіток (ч. 2 ст. 170 КЗпП)
Що таке нижчеоплачувана робота? На жаль, чинне законодавства не надає відповіді на це запитання. Водночас визначення терміна «нижчеоплачувана робота» надали фахівці Мінсоцполітики у листі від 21.11.2019 № 1707/0/206-19. За їх роз’ясненнями, нижчеоплачуваною є робота, оплата якої передбачає менший розмір заробітку (враховуючи всі складові фонду оплати праці) порівняно із середнім заробітком на попередній посаді (роботі).
Тож для того щоб визначити, чи є нова робота нижчеоплачуваною, потрібно:
1) обчислити денний заробіток, виходячи із зарплати за новою посадою, яку працівникові повинні нарахувати за робочі дні з дня переведення;
2) розрахувати середньоденну зарплату на попередній посаді;
3) порівняти отримані результати (денну і середньоденну зарплату).
Якщо денна зарплата на новому місці роботи виявиться меншою за середньоденну зарплату на попередньому місці роботи, то це підпадає під поняття «нижчеоплачувана робота».
Якщо ж навпаки (денна зарплата за новою посадою буде більшою за середньоденний заробіток за старою посадою), то нічого доплачувати не потрібно.
Порівняння слід проводити у відповідних умовах. Не можна порівнювати, наприклад, середньоденну зарплату за повною зайнятістю з денною зарплатою з неповною зайнятістю. У такому разі середньоденна зарплата має бути відкоригована з урахуванням зайнятості.
Доплата до рівня середнього заробітку
Як ми вже з’ясували, протягом двох тижнів із дня переведення на легшу нижчеоплачувану роботу працівникові провадиться доплата до зарплати на новій роботі, з урахуванням рівня середнього заробітку на попередній роботі. Тобто ще раз підкреслимо: працівнику виплачують не середню зарплату за попередньою посадою, а здійснюють доплату до середнього заробітку, розрахованого за попередньою роботою (посадою).
Суму доплати за робочі дні (Др. дн.), відпрацьовані працівником протягом двох тижнів після переведення, пропонуємо обчислювати за такою формулою:
Др. дн. = (ЗПсер - ЗПдн) x Р,
де ЗПсер — розмір середньоденної зарплати;
ЗПдн — розмір денного заробітку;
Р — кількість робочих днів, які припадають на двотижневий строк.
Середньоденна зарплата. Її обчислюємо відповідно до норм абз. 4 п. 2 Порядку № 100*, виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують місяцю переведення працівника. Тобто точкою відліку при визначенні двомісячного розрахункового періоду є саме місяць, в якому працівника було переведено на легшу нижчеоплачувану роботу.
* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.
При обчисленні середньої враховуємо виплати, перелік яких наведений у п. 3 Порядку № 100. Тут перераховані всі виплати, які безпосередньо пов’язані з відпрацьованим часом: оклад, надбавки, доплати, виробничі премії та винагороди, що не мають разового характеру виплати.
А ось у п. 4 Порядку № 100 наведені виплати, які враховувати не треба. Серед них:
— одноразові премії, в тому числі до ювілеїв, пам’ятних дат, професійних свят;
— виплати за час, протягом якого за працівником зберігалася середня зарплата (відпускні, курси підвищення кваліфікації, простої тощо) і виплати, нараховані у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (лікарняні, декретні).
Середньоденну зарплату визначаємо діленням зарплати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.
Денний заробіток. Його обчислюємо виходячи з повністю відпрацьованого місяця за новою роботою. Навіть якщо в такому місяці робочі дні працівник відпрацював не повністю.
При цьому враховуємо всі складові зарплати, які працівник має отримати згідно з умовами трудового договору в цьому місяці за новою посадою (роботою): оклад, доплати, надбавки, виробничі премії. Тобто всі складові зарплати, які нараховуємо працівникові, беремо виходячи з повного місячного розрахунку.
Виплати разового характеру (матдопомога, премії до святкових дат), виплати за період, коли за працівником зберігається середня зарплата відповідно до законодавства, до розрахунку денного заробітку не входять (див. лист Мінсоцполітики від 24.04.2013 № 4566/0/14-13/13).
Для того щоб знайти денний заробіток, потрібно зарплату, яка була б нарахована працівникові на новій посаді (роботі) за повністю відпрацьований місяць, поділити на кількість робочих днів у такому місяці за графіком роботи на новій посаді.
Якщо два перших тижні після переведення на нову роботу (посаду) припадають на різні місяці, то розрахунок денної зарплати проводимо за кожен такий місяць окремо
Обчислюємо на прикладі
Основні теоретичні аспекти ми розглянули. Далі пропонуємо закріпити теорію на практиці. Розглянемо приклад за умовами нашого запитання, доповнивши його даними.
Приклад. З 16 жовтня 2023 року працівника підприємства за його заявою перевели на легшу нижчеоплачувану роботу (на підставі медвисновку). Оплата праці:
— на попередній посаді (водій): оклад — 8000 грн, надбавка за класність — 25 %, зайнятість — повна, графік роботи — стандартна п’ятиденка;
— на новій посаді (гардеробник): оклад — 6700 грн, зайнятість — неповна (0,5 ставки), графік роботи — п’ятиденка, кожного дня по 4 години.
У серпні та вересні 2023 року (розрахунковий період) працівник відпрацював усі дні за графіком роботи (23серпень + 21вересень).
Спочатку обчислимо середньоденну зарплату за розрахунковий період:
(8000 х 1,25 х 2) : 44 = 454,55 (грн),
де 44 — загальна кількість робочих днів, відпрацьованих у серпні — вересні 2023 року.
Перші два тижні роботи на новій посаді припадають на один місяць — жовтень 2023 року (з 16 по 29 жовтня). Тому обчислюємо одну денну зарплату:
6700 х 0,5 : 22 = 152,27 (грн),
де 22 — кількість робочих днів за графіком роботи працівника у жовтні 2023 року.
Далі порівнюємо середньоденну зарплату з денним заробітком з урахуванням зайнятості працівника. Для цього обчислюємо середньоденну зарплату пропорційно зайнятості:
454,55 х 0,5 = 227,28 (грн).
Середньоденна зарплата працівника з урахуванням зайнятості є вищою за денну (227,28 грн > 152,27 грн), відповідно обчислюємо доплату до середньої (з розрахунку на 1 роб. дн.):
227,28 - 152,27 = 75,01 (грн).
На період з 16 по 29 жовтня припадає 10 робочих днів, тому сума доплати (за умови, що ці дні працівником будуть відпрацьовані) становитиме:
75,01 грн х 10 = 750,10 (грн).
Припустимо, що працівник відпрацював жовтень повністю. Його зарплата дорівнює:
— за посадою водія: 8000 х 1,25 : 22 х 10 = 4545,45 (грн);
— за посадою гардеробника: 6700 х 0,5 : 22 х 12 + 750,10 = 2577,37 (грн).
Загальна сума зарплати за жовтень 2023 року становить:
4545,45 + 2577,37 = 7122,82 (грн).
Висновки
- При переведенні за станом здоров’я на легшу, нижчеоплачувану роботу за працівником зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення.
- Обчислення середньої проводимо відповідно до Порядку № 100, а денний заробіток обчислюємо виходячи з повністю відпрацьованого місяця за новою роботою (посадою).
