Теми статей
Обрати теми

Місяць прийняття на роботу & розрахунковий період: нове роз’яснення Мінекономіки

Руда Тетяна, шеф-редактор журналу «Оплата праці»
При обчисленні відпускних часто виникає запитання: включати у розрахунковий період місяць прийняття на роботу чи ні? Ми отримали свіже роз’яснення від Мінекономіки щодо непростої ситуації, про яку розкажемо у статті.

Наша читачка попросила допомогти у непростій ситуації: працівника було прийнято на роботу 02.12.2022 (п’ятниця). Проте у грудні 2022 року він відпрацював усі робочі дні за його індивідуальним графіком роботи. Чи брати до розрахункового періоду грудень 2022 року при нарахуванні відпускних? І якщо включати його до розрахункового періоду, то скільки календарних днів за грудень 2022 треба включати до розрахунку?

Давайте розбиратися разом.

Що каже нормативка

Спочатку подивимось, що написано у Порядку № 100*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

У випадку, який ми розглядаємо, йдеться про розрахунок відпускних. А тому зміни, які сталися з 12.09.2023, цієї ситуації не торкнулися.

Згідно з п. 2 Порядку № 100 обчислення середньої зарплати для оплати часу відпусток проводяться з виплат за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки.

Працівникові, який пропрацював у роботодавця менше року, середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка. А для новачків є спеціальна норма.

Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць

У звичайній ситуації, коли працівник працює на підприємстві по п’ятиденці (вихідні дні: субота та неділя), це буде працювати так.

Приклад 1. Працівник йде у відпустку з 30 жовтня 2023 року. Його прийняли на роботу 3 жовтня 2022 року (1 та 2 жовтня 2022 — вихідні дні).

У цьому випадку розрахунковим періодом є жовтень 2022 — вересень 2023. Тобто жовтень 2022 року включається до розрахункового періоду. І це незважаючи на те, що працівника прийнято на роботу 3 жовтня 2022 (понеділок), тобто не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем жовтня 2022.

При цьому майте на увазі, що до розрахункового періоду включаємо всі календарні дні жовтня 2022 (31 день), хоча його прийняли на роботу тільки 3 жовтня.

У цій ситуації відповідь очевидна, бо вона повністю збігається з приписом п. 2 Порядку № 100, який ми навели вище. Ба більше, логіка такого включення місяця прийому на роботу в розрахунковий період зрозуміла — працівник відпрацював усю норму робочого часу за цей місяць. Крім того, 1 та 2 жовтня 2022 року були вихідними, а тому підприємство в ці дні не працювало.

А як бути у ситуації, яка виникла у нашої читачки?

Приклад 2. Працівника прийняли на роботу 02.12.2022. Він приступив до роботи (заступив на зміну) 06.12.2022. Усі зміни за його індивідуальним графіком роботи у грудні 2022 року він відпрацював. У жовтні 2023 року працівник йде у відпустку. Як визначити розрахунковий період?

Працівника прийняли на роботу 02.12.2022 (п’ятниця), а перший робочий день підприємства — 1 грудня (четвер).

Якщо формально застосовувати згадану вище норму абз. 3 п. 2 Порядку № 100, то грудень 2022 року не потрібно включати до розрахункового періоду, бо працівника прийняли на роботу не в перший робочий день підприємства та не в перший робочий день працівника.

Але індивідуальну норму робочого часу за грудень 2022 року він відпрацював. Тому, за логікою, ця ситуація, по суті, схожа на описану у першому прикладі у частині того, що працівник відпрацював усю свою індивідуальну норму робочого часу. До того ж у п. 2 Порядку № 100 йдеться про перший робочий день, але не вказано, як його визначати: за графіком роботи підприємства чи за індивідуальним графіком працівника.

Тому ми поцікавились думкою фахівців Мінекономіки з приводу цієї ситуації. Що ж нам відповіли?

Думка Мінекономіки

У своєму листі від 24.10.2023 № 4707-05/57309–09 (посилання на нього ви знайдете наприкінці статті) фахівці Мінекономіки зазначили наступне.

«…У разі перебування працівника в трудових відносинах з 02.12.2022 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпустки, наданої йому в жовтні 2023 року, має проводитися виходячи з виплат в розрахунковому періоді з 01.01.2023 по 30.09.2023.

При цьому у разі, якщо працівником зі змінним графіком роботи, прийнятим 02.12.2022, було відпрацьовано на рівні з іншими працівниками повну норму робочого часу за графіком підприємства, на нашу думку, такий період може бути включений для обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпустки як повністю відпрацьований працівником.»

Іншими словами, фахівці Мінекономіки вважають, що можна включити у розрахунковий період місяць, в якому працівника прийняли на роботу не з першого числа, якщо він відпрацював у такому місяці повну норму робочого часу за графіком підприємства.

Слід зауважити, що у ситуації, яку ми розглядаємо, працівнику встановлено індивідуальний графік роботи і саме за таким графіком він відпрацював місячну норму. Скоріш за все, фахівці Мінекономіки мали на увазі саме відпрацювання працівником усієї індивідуальної норми робочого часу за грудень 2022.

Крім того, варто звернути увагу на те, що у листі написано «такий період може бути включений».

Хто як не бухгалтери знають різницю між значенням «може бути» та «повинно бути». Адже від того, чи буде включений у розрахунковий період грудень 2022 року, може змінитись сума середньоденної зарплати як у «плюс», так і в «мінус».

Який висновок можна зробити? Чи логічно включати грудень 2022 року у розрахунковий період для визначення суми відпускних у випадку, що ми розглядаємо? Логічно! Але, на жаль, прямі норми Порядку № 100 про це не кажуть.

На наш погляд, якщо у цьому випадку ми не включимо у розрахунковий період для розрахунку відпускних грудень 2022 року, це не буде помилкою.

Більше того, для бухгалтерів бюджетних установ ми би так і рекомендували, адже такі установи перевіряє Держаудитслужба на предмет правильного використання бюджетних коштів. І як показує практика, при своїх перевірках вони не сильно керуються листами відповідних відомств. Тому, як кажуть, «від гріха подалі» ліпше керуватися прямою нормою Порядку № 100.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі