Придбання пального для косарки: який КЕКВ застосувати?

Сезон косіння трави на прибудинкових територіях уже розпочався. З огляду на це, у бухгалтерів бюджетних установ виникають запитання, пов’язані з експлуатацією газонокосарок. Тож пропонуємо разом розібратися, за яким саме КЕКВ слід спланувати та здійснити видатки на придбання пального для косарок.

В яку чергу проводити видатки?

В умовах воєнного стану передусім необхідно з’ясувати, в яку чергу можливо проводити видатки на придбання пального для косарки. Для цього слід звернутися до норм Порядку № 590*.

* Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затверджений постановою КМУ від 09.06.2021 № 590.

Так, у другу чергу можна проводити видатки на придбання пально-мастильних матеріалів (талонів) як за кошти загального, так і за кошти спеціального фонду. Це передбачено п. 19 Порядку № 590.

При цьому не зазначено, для яких саме цілей буде використовуватися таке пальне. Тож придбавати пальне для косарок цілком можливо у другу чергу.

Який КЕКВ застосувати?

Під час обрання КЕКВ, традиційно, виходимо із економічної суті платежу та керуймося Інструкцією № 333*.

* Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 № 333.

Видатки на придбання пально-мастильних матеріалів, талонів, смарт-карток (у т. ч. для транспортних засобів спецпризначення) слід планувати та здійснювати за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».

Таким є припис п.п. 2.2.1 Інструкції № 333.

Натомість за КЕКВ 2275 «Оплата інших енергоносіїв та інших комунальних послуг» передбачено здійснення оплати інших енергоносіїв, які використовуються в процесі виробництва теплоенергії або іншого виду енергії (п.п. 2.2.7.5 Інструкції № 333).

Косарки до пристроїв, які виробляють енергію, не належать.

Таким чином, видатки на придбання пального для косарок слід планувати і здійснювати за КЕКВ 2210.

Причини відмови в оплаті

Враховуючи запитання читача, звернемо також увагу на причини, за яких орган Казначейства має право відмовити в оплаті платежу. Адже для відмови у проведенні платежів орган Казначейства повинен мати вагомі аргументи.

Конкретні випадки, коли фахівці цього органу можуть відмовити у прийнятті платіжної інструкції, прописані для бюджетних організацій, які фінансуються з держбюджету, — у п. 11.8 Порядку № 1407*. А для установ, які утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, такі випадки чітко визначені п. 10.8 Порядку № 938**.

* Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затверджений наказом Мінфіну від 24.12.2012 № 1407.

** Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджений наказом Мінфіну від 23.08.2012 № 938.

Дійсно, в обох цих Порядках є така підстава для відмови у прийнятті та виконанні платіжної інструкції, як невідповідність зазначеного КЕКВ економічній характеристиці платежу.

Тож неправильно визначений КЕКВ у «платіжці», направду, може стати перешкодою для проведення платежу.

У такому разі орган Казначейства повертає платіжну інструкцію без виконання розпоряднику, від якого вона надійшла, не пізніше наступного робочого дня.

Однак у випадку читача, як ми вже зазначили, КЕКВ застосовано абсолютно правильно. Тож вважаємо, що підстав для повернення платіжної інструкції через невідповідність зазначеного КЕКВ економічній характеристиці платежу немає.