Бухгалтерський облік операцій з ремонту

Відображення в бухобліку операцій з поточного ремонту

Операції з поточного та капітального ремонту слід відображати в бухобліку з урахуванням кількох загальних правил. Нагадаємо їх.

Правило 1. Усі витрати, які установа здійснює для утримання об’єктів ОЗ у робочому стані (проведення технічного нагляду, обслуговування та ремонту) та відновлення або підтримання майбутніх економічних вигід або потенціалу корисності на первісно оціненому рівні продуктивності об’єкта ОЗ, є витратами звітного періоду, в якому вони були понесені. Це чорним по білому прописано в п. 2 розд. ІІІ НП(С)БО 121*.

* Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202.

Адже, як випливає з тексту славнозвісного листа Держбуду від 30.04.2003 № 7/7-401, і поточний, і капітальний ремонти мають на меті підтримання експлуатаційних якостей об’єктів, попередження їх передчасного зносу, а також відновлювання конструкцій та обладнання будівель у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням.

Правило 2. Порядок відображення витрат на ремонт не залежить від суми ремонту. Тож незалежно від вартості ремонту порядок обліку таких витрат єдиний та незмінний.

Правило 3. Витрати на ремонт НЕ збільшують первісної вартості відремонтованого об’єкта.

Це означає, що під час здійснення таких витрат їх слід відобразити за Дт субрахунку 8013 або 8113 залежно від призначення об’єктів ОЗ, які було відремонтовано. Відповідно субрахунки рахунка 13 для відображення таких витрат не застосовують. Адже цей рахунок призначений для обліку витрат на поліпшення об’єктів ОЗ (реконструкція, реставрація, модернізація, добудова, дообладнання), тобто його застосовують у тих випадках, коли збільшуємо первісну вартість об’єкта.

До речі, кошти, отримані бюджетною установою для здійснення зазначених витрат, слід зараховувати на субрахунок 7011. А от субрахунок 54 у цьому разі не застосовуємо.

Правило 4. На період проведення поточного та капітального ремонту нарахування амортизації не припиняємо. Перелік випадків, коли припиняємо нарахування амортизації, передбачено в п. 3 розд. IV НП(С)БО 121, і серед них ремонт (у т. ч. й капітальний) не зазначено.

Ще один важливий момент щодо самостійного придбання будматеріалів установою та їх передачі виконавцю робіт. У такому разі установа-замовник обов’язково має організувати облік та належний контроль за рухом таких матеріалів. Для цього можна використовувати аналітичні рахунки до субрахунку 1513, як-то:

— 1513/1 «Будівельні матеріали на складі» — для обліку будматеріалів, які зберігаються на складі установи;

— 1513/2 «Будівельні матеріали передані виконавцю робіт» — для обліку будматеріалів, переданих підряднику.

Облік операцій з капітального ремонту

Вкотре наголошуємо: витрати на капремонт є витратами на утримання об’єкта ОЗ у робочому стані. Втім, витрати на капремонт будівлі не завжди можна 100-відсотково віднести до витрат на утримання такого об’єкта.

Вирішення цього питання — компетенція керівника установи. Саме він ухвалює рішення про характер і ознаки здійснюваних робіт. Про це свідчить п. 2 розд. VI Методрекомендацій з обліку ОЗ*.

* Методичні рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11.

Отже, керівник приймає рішення, чи спрямовані такі роботи на підвищення техніко-економічних можливостей об’єкта, що приведе до збільшення економічних вигід, або ж вони здійснюються для підтримання об’єкта в придатному для використання стані. При цьому керівник обов’язково має враховувати результати аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. У свою чергу, завдання бухгалтера (з огляду на рішення керівника) — правильно відобразити такі витрати в бухобліку.

Вилучені під час ремонту матеріали: відображаємо в бухобліку правильно

Під час ремонту можуть бути вилучені різні матеріали. Наприклад, після заміни старих дерев’яних вікон на металопластикові залишилися віконні рами. Або після перекриття покрівлі металочерепицею залишився шифер. Чи, скажімо, залишилися відходи будматеріалів (обрізки металопрофілю тощо).

Що робити з такими матеріалами? Чи потрібно їх показувати в бухобліку?

Відповідь на ці запитання передусім залежить від того, чи може установа якимось чином використати вилучені матеріали. Якщо їх, дійсно, можна використати, то важливо розуміти, для яких саме потреб.

Розглянемо можливі варіанти подальших напрямів використання матеріалів, вилучених під час ремонту:

— для власних потреб. Наприклад, це стосується залишків деревини, яку установа залишає для опалення приміщення. Також це може бути старий шифер чи цегла, яка залишилася після перекриття покрівлі або перемурування стін;

— для реалізації.

Насамперед це стосується залишків придатних будматеріалів, але у використанні яких установа не має потреби. Скажімо, залишки деревини недоцільно залишати в установі через відсутність котла для опалення.

Також після ремонту можуть бути вилучені матеріали, не придатні для подальшого використання та продажу.

Натомість матеріали, не придатні для подальшого використання, зараховувати на баланс немає жодної потреби. Позаяк вони фактично не є активами.

Відповідно саме від запланованих напрямів використання вилучених матеріалів і залежить подальший порядок їх відображення в бухобліку.

Матеріали вилучені під час ремонту: напрями використання + бухоблік