Пояснення. Законодавчі норми невблаганні ( ч. 5 ст. 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР, далі — Закон № 504): право працівника на щорічну відпустку повної тривалості в перший рік роботи настає після закінчення 6 місяців безперервної роботи у цій установі. При цьому 6-місячний строк відлічують із дня укладання трудового договору. Наприклад, із працівником укладено трудовий договір 02.02.2015 р. Тоді право на щорічну відпустку повної тривалості у нього виникає з 02.08.2015 р.
Такі приписи не означають, що до відпрацювання 6 місяців працівник не має права на щорічну відпустку. При узгодженні з роботодавцем він має змогу піти у таку відпустку, але її тривалість визначать пропорційно відпрацьованому часу*.
* Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи може бути надано працівнику в будь-який час відповідного робочого року ( ч. 9 ст. 10 Закону № 504).
Проте й без винятків не обійшлося. Справа у тому, що ст. 10 Закону № 504 передбачено категорії працівників, яким щорічна відпустка повної тривалості в перший рік роботи надається за їх бажанням до настання 6-місячного строку безперервної роботи. Такі категорії працівників представлені на с. 30 цього номера.