Особливості оцінки офісного обладнання та комп’ютерної техніки для бухгалтерського обліку

До офісної техніки належить великий перелік обладнання, що полегшує і прискорює паперове діловодство та управлінську діяльність компанії. Вона відображається в рамках основних фондів. Комп'ютери, копіювальна техніка, меблі, технічні засоби зв'язку, детектори валют, шредери, принтери, брошурувальники – все це необхідно в повсякденній роботі офісу.

Цікаво! Ще кілька років тому в переліку офісної техніки не можна було побачити комп'ютери та периферійні пристрої, пов'язані з ними. Зараз вони включені в категорію офісного обладнання, як і різні засоби зв'язку, наприклад, телефони всіх видів.

Обладнання, яке встановлюється в офісі, має відповідати всім вимогам і нормам. Так, спеціальні служби мають регулярно перевіряти робочі місця співробітників на рівень шуму або випромінювання, що «генерується» обладнанням. Сьогодні виробники впроваджують у техніку для офісу все більш нові технології. Вони покликані зробити її ще більш продуктивною, що дає змогу економити час співробітників. Обладнання застаріває, підлягає заміні, ламається і потребує ремонту. Це, з одного боку. З іншого боку, воно є суттєвою статтею активів. У деяких компаніях офісна техніка може становити 50% і більше вартості основних засобів.

Однією з актуальних проблем у функціонуванні підприємства є оцінка офісного обладнання. Вона спрямована на визначення ринкової вартості такої техніки.

Ринкова оцінка обладнання, зокрема офісного, – це комплекс заходів, спрямованих на справедливу вартість об'єкта, тобто ту вартість, за якою обладнання може бути куплене на вільному ринку в умовах конкуренції та коли на угоду не впливають якісь специфічні обставини.

Одним із важливих чинників, який впливає на вартість офісного обладнання, визнано його знос. Зазначимо, що під час оцінювання інших об'єктів (наприклад, земельної ділянки, будівлі тощо), цей фактор не враховується. З тієї причини, що земля не зношується, а будівлі зношуються дуже повільно, чого не скажеш про обладнання. Вартість обернено пропорційна ступеню зносу офісної техніки: більший знос – менша ціна.

Є один фактор, який не враховується при оцінці нерухомості, проте при оцінці ринкової вартості обладнання може мати велике значення. Торговий знак, бренд. Як правило, офісна техніка, випущена відомим виробником, оцінюється вище. Методика оцінки такого обладнання відрізняється від аналогічної процедури щодо нерухомого майна. Так, при оцінці не враховується територіальний фактор, оскільки в обладнання немає земельної прив'язаності.

Фактори, які впливають на ринкову вартість офісного обладнання

Незалежні оцінювачі при експертній оцінці офісної техніки враховують такі чинники:

• Рік випуску.
• Функціональні характеристики (наприклад, продуктивність, потужність тощо).
• Конструктивні та експлуатаційні особливості: ремонтопридатність, якість вузлів і матеріалів, надійність і безвідмовність у роботі тощо.
• Ступінь економії людських ресурсів
• Дизайн (для офісного обладнання він має важливе значення). Зовнішній вигляд має бути презентабельним, гармоніювати з інтер'єром.
• Ступінь ергономічності. Фахівці оцінюють, наскільки зручно працювати з технікою.

При оцінці офісного обладнання також незалежні оцінювачі визначають ринкову вартість майна з урахуванням низки принципів:

1. Принцип очікування. Він враховує ступінь готовності покупців/виробника на даний момент купити/виготовити обладнання.
2. Принцип корисності. Передбачає здатність офісної техніки задовольнити потреби працівників підприємства.
3. Принцип заміщення. Встановлена оцінювачем вартість активів не може бути більшою за той показник, який склався на ринку аналогічного майна.
4. Принцип вкладу. Можливість та факт оснащення обладнання додатковими пристроями або вузлами позитивно позначається на вартості цих основних засобів.

Професійні незалежні оцінювачі враховують всі ці фактори, щоб визначити справедливу ринкову вартість офісної техніки.

Коли потрібна незалежна оцінка офісного обладнання?

Зазвичай перед власниками офісної техніки або бухгалтерами підприємств, які замовили експертну оцінку, стоять такі завдання:

• Визначити вартість активів з метою купівлі-продажу.
• Списати комп’ютерну техніку з балансу, вирішити проблему з утилізацією.
• Для постановки на баланс після інвентаризації.
• Визначити вартість заставного майна при кредитуванні.
• Внести обладнання до статутного капіталу.
• Визначити вартість активів для цілей страхування.
• Передача техніки в оренду.
• Розрахувати збиток, який був заподіяний третіми особами.
• Провести експертизу для суду.
• Оформити обладнання в лізинг.
• Здійснити поділ майна між партнерами та ін.

На замітку! Дуже часто замовляють оцінку офісного обладнання при кредитуванні, коли техніка стає заставним майном. Кредитні установи охоче приймають у забезпечення кредиту комп’ютерну техніку, тому гостро постає питання про визначення її ринкової вартості. Якщо позичальник не виконуватиме зобов'язання за кредитом, збанкрутує, стане неплатоспроможним, то найлегше продати такі активи. Вони є найбільш ліквідним товаром. Оцінку офісного та іншого комп’ютерного обладнання в цій ситуації краще довіряти не штатному фахівцеві банку (оскільки в його інтересах занизити вартість об'єкта), а незалежному оцінювачу, який працює, не порушуючи принципів об'єктивності та неупередженості.

Роблячи висновки щодо перелічених цілей оцінки офісного та комп’ютерного обладнання, можна зазначити наступне. Завжди, коли над об'єктом оцінки відбуваються господарські операції або вони вступають у господарський оборот, бухгалтерам необхідна його ринкова вартість. Без звернення до оцінювачів не обійтись і в ситуаціях без зміни речових прав, наприклад, під час ліквідації бізнесу, для цілей інвестування, переоцінки основних фондів, під час кредитування тощо.

Як проводиться оцінка комп’ютерного обладнання?

Щоб провести ринкову оцінку комп’ютерної техніки, необхідно надати оцінювачу інформацію про об'єкт, що оцінюється:

• Повне найменування (марка, модель і серія).
• Інформація про бренд, завод-виробник.
• Рік випуску обладнання.
• Технічні характеристики (береться з технічної документації).
• Відомості про первісну і залишкову балансову вартість (ця інформація потрібна, якщо замовник – юридична особа).
• Інформація про ремонт (якщо він був), консервацію (якщо вона проводилась).

Є ситуації, коли немає можливості точно ідентифікувати ту чи іншу одиницю комп’ютерного обладнання. Наприклад, замовник не може надати інформацію щодо основних характеристик ноутбука (CPU, RAM, SSD), а за його маркуванням «пробивається» лише модельний ряд. Якщо у бухгалтера немає достатніх відомостей про комп'ютер, то потрібно звернутись до системного адміністратора, щоб він надав оцінювачу відомості про тактову частоту процесора, об'єм оперативної пам'яті та жорсткого диска, інші параметри.

Крім перерахованих даних, оцінювачі можуть попросити надати документи, що підтверджують факт придбання обладнання (чеки, гарантійні талони та ін.), реквізити юридичної особи-замовника, бухгалтерські папери (інвентаризаційний номер тощо). Цей перелік попередній і може бути скорочений або доповнений після розмови з незалежним оцінювачем і уточнення ним усіх деталей.

Які підходи застосовують оцінювачі при визначенні ринкової вартості комп’ютерного обладнання?

При оцінці офісного обладнання та комп’ютерної техніки застосовують такі підходи, традиційні для оціночної діяльності:

1. Витратний підхід. Ця методика передбачає розрахунок витрат на його відтворення (або придбання чогось схожого за функціональністю та корисністю) з урахуванням зносу. Щоб розрахована вартість була справедливою, всі витрати, які пішли на його віртуальне відтворення, мають бути технологічно обґрунтованими, а прибуток, який було отримано завдяки оцінюваному обладнанню, – розумним і рівним середньогалузевому рівню рентабельності.
2. Прибутковий (дохідний) підхід. Він передбачає розрахунок очікуваного доходу від обладнання. Оцінювач прогнозує майбутні доходи за той період, коли офісне обладнання буде експлуатуватися. Стосовно обладнання, дохідний підхід застосовується поетапно. Адже дохід фірми створюється не оцінюваним обладнанням, а компанією загалом, тому спочатку робиться розрахунок очікуваного доходу бізнесу, а потім з отриманого результату виокремлюють частину доходу, що припадає на оцінюване обладнання.
3. Порівняльний підхід. Цей метод застосовується, якщо можна підібрати один або кілька аналогів оцінюваного обладнання. Оцінювачі роблять аналіз цін на аналогічну офісну або комп’ютерну техніку, також враховують попит і пропозицію, обмеження та інші ціноутворювальні фактори конкретного ринку.

На практиці дохідний підхід майже не застосовується через велику кількість припущень та складність застосування. Незалежні оцінювачі найчастіше використовують або порівняльний, або витратний методи, або застосовують комбінацію із цих двох підходів одночасно.

Скільки коштує послуга оцінки офісного обладнання та комп’ютерної техніки?

Незалежні оцінювачі не зможуть вам дати точну інформацію про вартість оцінки відразу. Їм необхідно ознайомитися з переліком активів, які належить оцінити, уточнити мету проведення експертної оцінки, повним списком поданих даних і документів. Щоб дізнатися попередню вартість, замовникам необхідно подати перелік обладнання, в якому зазначено основні відомості: найменування, марка і модель, дата випуску і введення в експлуатацію, балансова вартість.

Вартість послуги залежить від обсягу робіт і часу, який знадобиться для проведення процедури. Так, оцінка офісного обладнання часто проводиться з метою інвентаризації – перевірки наявності активів та їхнього стану на певну дату. Часом номенклатура обладнання у великих компаніях може налічувати тисячі найменувань, що від оцінювача зажадає істотних часових ресурсів.

Після проведення оцінки всі розрахунки, їхні результати оформляються в офіційний документ – звіт про оцінку майна. Він містить не тільки розрахунки, а й опис оцінюваних об'єктів, документи на них, використані методики, дозвільні документи незалежного оцінювача і компанії, в якій він працює. Звіт і буде тим документом, який замовник надасть у банк, податкову інспекцію, суд чи страхову компанію.