23.03.2009

Питання, що стосуються послуг, які надаються установами та закладами культури

Відповідь на запитання

ПИТАННЯ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ПОСЛУГ, ЯКІ НАДАЮТЬСЯ УСТАНОВАМИ ТА ЗАКЛАДАМИ КУЛЬТУРИ

 

Катерина ЯРОСЛАВСЬКА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

ПЛАТА БАТЬКІВ ЗА НАВЧАННЯ У ШКОЛАХ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

 

Постановою КМУ «Про встановлення розміру плати за навчання у державних школах естетичного виховання дітей» від 25.03.97 р. № 260 встановлено, що розмір плати батьків за навчання у державних школах естетичного виховання дітей визначається один раз на рік дирекцією цього закладу за погодженням з органами місцевої виконавчої влади. Чи повинна при цьому складатися калькуляція? Чи можуть установи, які входять до складу відділу культури місцевої ради (музичні, художні школи тощо), узгоджувати розмір оплати за навчання з начальником цього відділу культури?

 

Насамперед зазначимо, що

батьківська плата в школах естетичного виховання не є платою за надання платних послуг. У зв’язку з цим вимоги, які передбачені законодавством до розрахунку вартості платних послуг, до розрахунку батьківської плати не застосовуються. Калькуляція для визначення розміру батьківської плати не складається. Розмір батьківської плати визначається виходячи з економічного становища регіонів, платоспроможності батьків тощо з урахуванням вимог, передбачених постановою КМУ «Про плату за навчання у державних школах естетичного виховання дітей» від 06.07.92 р. № 374 (далі — постанова № 374).

Наведемо

граничні розміри плати за навчання в державних школах естетичного виховання дітей, які визначені в додатку до постанови № 374 з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати у 2009 році з 1 січня — 605 грн., з 1 квітня — 625 грн., з 1 липня — 630 грн., з 1 жовтня — 650 грн., з 1 грудня — 669 грн. на місяць.

 

Вид навчання

Граничний розмір плати батьків на місяць

у відсотках до мінімальної заробітної плати

у гривнях

з 01.01.2009

з 01.04.2009

з 01.07.2009

з 01.10.2009

з 01.12.2009

Навчання грі на:

— фортепіано, баяні, акордеоні, гітарі

24

145,20

150,00

151,20

156,00

160,56

— струнних, духовних, ударних, народних інструментах

7

42,35

43,75

44,10

45,50

46,83

Навчання на:

— хорових, художніх відділеннях

7

42,35

43,75

44,10

45,50

46,83

— хореографічних відділеннях

14

84,70

87,50

88,20

91,00

93,66

 

Відповідно до

п.п. 6.5 Положення про початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад (школу естетичного виховання), затвердженого наказом Міністерства культури і мистецтв України від 06.08.2001 р. № 523, додатковими джерелами формування коштів закладу є:

— кошти, отримані за надання платних послуг;

— кошти гуманітарної допомоги;

— добровільні грошові внески, матеріальні цінності підприємств, установ, організацій та окремих громадян;

— кредити банків;

— інші надходження.

Батьківська плата належить до

інших надходжень.

Як визначено в

п. 1 постанови КМУ «Про встановлення розміру плати за навчання у державних школах естетичного виховання дітей» від 25.03.97 р. № 260, розмір плати батьків за навчання у державних школах естетичного виховання дітей визначається один раз на рік дирекцією цього закладу за погодженням з органами місцевої виконавчої влади.

Установи, які входять до складу відділу культури місцевої ради (музичні, художні школи тощо),

можуть узгоджувати розмір оплати за навчання з начальником даного відділу культури, тим паче, що відділ культури місцевої ради є підрозділом ради.

 

ОПЛАТА ПРАЦІ ВИКЛАДАЧІВ ЗА РАХУНОК БАТЬКІВСЬКОЇ ПЛАТИ

 

Батьківська плата за навчання, яка надходить до шкіл естетичного виховання, спрямовується на відшкодування касових видатків по оплаті праці викладачів даної установи. У кошторисі доходів і видатків за спеціальним фондом кошторису плануються видатки за КЕКВ 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ», а видатки за КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату» плануються за загальним фондом кошторису.

Як правильно відобразити такі операції в бухгалтерському обліку? Чи необхідно складати окремий штатний розпис, виділяти окремі години з оплати праці за рахунок коштів спеціального фонду кошторису?

 

У цьому випадку видатки за КЕКВ 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ» і за КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату»

повинні плануватися за спеціальним фондом. Звичайно за рахунок коштів батьківської плати такі видатки можуть покриватися лише частково. Видатки за КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату» повинні плануватися за тим же фондом, що й видатки за КЕКВ 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ» пропорційно нарахованій заробітній платі.

Окремий штатний розклад для відшкодування витрат за рахунок коштів батьківської плати складати не має сенсу. Досить визначити викладачів, які проводять заняття за рахунок батьківської плати та зробити розрахунок їх оплати праці з нарахуваннями. Потім слід розрахувати розмір батьківської плати, яка повинна надійти до установи, згідно з кількістю учнів та розміром плати і визначити розмір відшкодування працівникам заробітної плати за рахунок таких коштів. Доцільно також вести оперативний облік годин з оплати праці, які будуть відшкодовані за рахунок коштів спеціального фонду.

Типові бухгалтерські проводки за такими операціями такі:

 

№ з/п

Зміст операції

Кореспонденція субрахунків

дебет

кредит

1

Нарахована батьківська плата за навчання у школі естетичного виховання

364, 674

714

2

Надійшла батьківська плата до каси установи

301

364, 674

3

Перерахована батьківська плата на спеціальний рахунок установи

323

301

4

За рахунок батьківської плати нарахована заробітна плата викладачам школи естетичного виховання

812

661

5

Утримано із заробітної плати внески до Пенсійного фонду, фондів соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на випадок безробіття, ПДФО

661

651, 652, 653, 641

6

Нараховано внески до Пенсійного фонду, фондів соціального страхування у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, на випадок безробіття та нещасний випадок на виробництві

812

651, 652, 653, 654

7

Перераховано зі спеціального рахунка суму заробітної плати викладачам школи естетичного виховання на їх зарплатні рахунки

661

323

8

Перераховано суми внесків за розрахунками із страхування та ПДФО

651, 652, 653, 654, 641

323

9

Списано доходи, що отримані від батьків за утримання дітей у школі естетичного виховання

714

432

10

Списано видатки, що здійснено за рахунок батьківської плати

432

812

 

НАПРЯМИ ВИКОРИСТАННЯ ПЛАТИ БАТЬКІВ ЗА НАВЧАННЯ ДІТЕЙ У ШКОЛІ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

 

Чи може плата за навчання в школі естетичного виховання спрямовуватися на утримання будівлі школи чи придбання музичних інструментів, фарб, мольбертів тощо? В якому розмірі кошти за навчання можуть спрямовуватися на такі цілі?

 

Так

, може, але при цьому є декілька умов. Розглянемо їх.

Обов’язковим є виконання вимоги щодо

першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установ, що визначено в п. 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 (далі — Порядок № 228).

Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, які передбачені законодавством та необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися

лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.

Видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються в такій послідовності:

— за встановленими напрямами використання;

— на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов’язань за спеціальним та загальним фондами кошторису;

— на проведення заходів, пов’язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

При цьому розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов’язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов’язань із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.

Таким чином, за рахунок коштів спеціального фонду насамперед покриваються видатки, пов’язані з наданням послуг, потім першочергові видатки (заробітна плата, комунальні послуги тощо), які не забезпечені в повному обсязі за загальним фондом, а вже потім інші видатки, як-от придбання ТМЦ.

 

ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ БІБЛІОТЕКАМИ

 

Каса централізованої бухгалтерії при відділі культури місцевої ради не здійснює операції з готівкою, всі розрахунки ведуться через відділення Держказначейства та установи банків. Бібліотека, яка є структурним підрозділом відділу культури, надає платні послуги. Грошові кошти приймаються безпосередньо бібліотекою. Відповідальна особа веде касову книгу і здає виручку у відділення Ощадбанку на розрахунковий рахунок установи. Чи повинні працівники бібліотеки обов’язково здавати виручку до каси централізованої бухгалтерії? Хто повинен встановлювати ліміт каси для централізованої бухгалтерії та бібліотеки?

 

Перелік платних послуг, які можуть надаватися бібліотеками, встановлений

Переліком платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власності, затвердженим постановою КМУ від 05.06.97 р. № 534 (далі — Перелік № 534).

Відповідно до

п.п. 16.1 Переліку № 534 бібліотеки у сфері культурно-освітньої діяльності можуть надавати такі додаткові послуги на платній основі, як:

— позачергове користування літературою підвищеного попиту під заставу, нічний абонемент, продовження терміну користування документами, резервування документів;

— організація читальних комерційних залів букіністичної літератури та рідкісних видань;

— користування каталогами і журналами мод;

— складання бібліографічних списків для курсових, дипломних і наукових робіт, каталогів для особистих бібліотек та бібліотек підприємств, установ та організацій;

— інформаційно-бібліотечне обслуговування підприємств, установ і організацій;

— підготовка фактографічних, аналітичних довідок;

— продаж організаціям та громадянам невикористаної літератури з резервних і обмінних фондів бібліотек;

— користування міжбібліотечним абонементом (пересилання документів), дистанційний інтерактивний доступ до машинозчитувальних баз даних;

— надання послуг в оформленні реєстраційних документів користувачів бібліотек.

Крім того,

Переліком № 534 передбачено надання закладами культури платних послуг в інших сферах діяльності, зокрема надання послуг з фотокопіювання, репродуктування, ксерокопіювання, мікрокопіювання з книжок, брошур, газет, журналів, музейних експонатів, документів з фондів бібліотек, музеїв.

Порядок ведення касових операцій регламентує

Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (далі — Положення № 637).

Згідно з

п. 2.8 Положення № 637 відокремлені підрозділи установ — юридичні особи можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

Як визначено в

п. 4.2 Положення № 637 , відокремлені підрозділи установ, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов’язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу, що видається та оформляється установою — юридичною особою, до складу якої вони входять.

Установи, що розташовані в населених пунктах, де є банки, повинні

щоденно здавати готівкову виручку (у день її надходження) для її зарахування на рахунки, відкриті в органах Держказначейства, як того вимагає п. 5.1 Положення № 637.

Установи не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси.

Відповідно до

п.п. 2.3 Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 26.12.2003 р. № 242 , розрахунок і установлення ліміту каси проводяться установами (організаціями), які обслуговуються в органах Державного казначейства, самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним (старшим) бухгалтером, а якщо немає такої посади, — особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку і звітності, та керівником установи (організації) або уповноваженою ним особою відповідно до вимог Положення № 637.

У

п. 5 Положення № 637 визначено, що ліміт каси установи встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника установи або уповноваженої ним особи, з урахуванням режиму і специфіки роботи та віддаленості від банку.

Установи, у яких відповідний середньоденний показник, обчислений на підставі касових оборотів, дорівнює нулю або не більше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, можуть установлювати ліміт каси в розмірі, що перевищує обчислений середньоденний показник, але не більше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У випадку якщо ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається

нульовим.

Для кожної установи та її відокремлених підрозділів складається

окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства.

Докладніше щодо питання встановлення ліміту каси читайте в консультації «Ліміт каси: відповіді на актуальні запитання» («Бюджетна бухгалтерія», 2007, № 26, с. 22).