30.01.2012
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЩОДО ОПЛАТИ ПРАЦІ ТА РОЗРАХУНКУ ШТАТНОЇ ЧИСЕЛЬНОСТІ ДЕЯКИХ КАТЕГОРІЙ ПРАЦІВНИКІВ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ
Лист від 30.11.2011 р. № 1079/13/84-11
Міністерство соціальної політики України <…> розглянуло листа щодо порушених питань і в межах компетенції повідомляє.
Згідно із статтею 57 Закону України «Про освіту» держава забезпечує виплату педагогічним та науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки.
Допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки виплачується працівникам, які посідають посади педагогічних чи науково-педагогічних працівників (за основною посадою), у розмірі їх місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) незалежно від тижневого (річного) навчального навантаження чи обсягу виконуваної роботи. При цьому виплата допомоги провадиться цим працівникам лише за місцем основної роботи при наданні чергових відпусток згідно з графіком їх надання.
Штатна чисельність працівників дошкільних навчальних закладів розраховується відповідно до Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів (далі — Типові штатні нормативи), затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 04.11.2010 р. № 1055.
Згідно з пунктом 9 Типових штатних нормативів кількість робітників з комплексного обслуговування й ремонту будинків визначається відповідно до Міжгалузевих норм чисельності робітників, що обслуговують громадські будівлі (далі — Міжгалузеві норми), затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 11.05.2004 р. № 105.
Водночас у листі MOH від 18.02.2011 р. № 1/9-114 «Про застосування Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів» визначено, що штатні нормативи загальної чисельності робітників з комплексного обслуговування й ремонту будинків розраховуються за формулою
Чзс = Чн х Кн,
де: Чзс — загальна чисельність працівників;
Чн — нормативна чисельність за таблицею, осіб;
Кн — коефіцієнт, що враховує невиходи (щорічні відпустки, хвороби тощо), який прийнято Кн = 1,15.
Нормативна чисельність визначається відповідно до додатка 2 зазначеного листа, в якому передбачено показник «Кількість працюючих та дітей у будівлі».
| № з/п | Кількість працюючих та дітей у будівлі, осіб | Загальна площа будівлі, м | ||||
| До 1500 | 1501 — 2500 | 2501 — 3500 | 3501 — 4500 | 4501 — 5500 | ||
| Чисельність, осіб | ||||||
| 1 | До 100 | 0,60 | 0,88 | 1,25 | 1,62 | 2,01 |
| 2 | 101 — 200 | 0,96 | 1,21 | 1,59 | 1,91 | 2,31 |
| 3 | 201 — 300 | 1,31 | 1,60 | 2,00 | 2,21 | 2,61 |
| 4 | 301 — 400 | 1,55 | 1,75 | 2,21 | 2,53 | 2,91 |
Постановами Кабінету Міністрів України від 20.12.93 р. № 1049 «Про надбавки за вислугу років для працівників органів виконавчої влади та інших державних органів», від 31.01.2001 р. № 78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» та наказом Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту від 29.12.2002 р. № 2850 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років і Порядку виплати щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків окремим категоріям працівників спортивних шкіл усіх типів та спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю» зарахування часу оплачуваного вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу, до загального стажу для виплати надбавки за вислугу років не передбачено.
Разом з тим вважаємо, що при поновленні працівника на роботі час вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням, зараховується до стажу, необхідного для виплати надбавки за вислугу років.
Директор Департаменту заробітної плати
та умов праці О. Товстенко
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
ПИТАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ та РОЗРАХУНКУ ШТАТНОЇ
ЧИСЕЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ: РОЗ’ЯСНЮЄ МІНСОЦПОЛІТИКИ
Пропонуємо вашій увазі лист, в якому Мінсоцполітики відповіло на запитання читачів, які надійшли на адресу нашої газети. Далі вкажемо їх зміст, а також прокоментуємо відповіді Мінсоцполітики.
Матеріальна допомога на оздоровлення педагогічним працівникам
Перше запитання, яке розглянуло Мінсоцполітики, стосується надання матеріальної допомоги на оздоровлення педагогічним працівникам, які виконують роботу обсягом менше норми, передбаченої ставкою заробітної плати.
Як відомо, згідно з абз. 11 ч. 1 ст. 57 Закону України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-XII (далі — Закон про освіту) держава гарантує виплату педагогічним та науково-педагогічним працівникам матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки. З цього випливає, що:
— така матеріальна допомога виплачується тільки тим працівникам, які обіймають посади, визначені Переліком посад педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою КМУ від 14.06.2000 р. № 963. Тим працівникам, які ведуть викладацьку роботу, але не обіймають посади педагогічних або науково-педагогічних працівників, така матеріальна допомога не надається;
— для педагогічних і науково-педагогічних працівників матеріальна допомога на оздоровлення є обов’язковою виплатою та кошти для її виплати необхідно передбачати в кошторисі установи;
— розмір матеріальної допомоги, що надається, не повинен перевищувати місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) працівника.
Ось, власне кажучи, і все, що можна почерпнути із зазначеної вище норми Закону про освіту. Водночас у цій нормі немає відповідей на безліч запитань, пов’язаних з наданням такої матеріальної допомоги. Зокрема: в якому розмірі виплачувати матеріальну допомогу, якщо педагог виконає роботу обсягом менше або більше норми?
Свого часу Міносвіти та ЦК Профспілки працівників освіти і науки у спільному листі від 11.06.2001 р. № 1/9-223, № 02-8/267 зазначили: допомога на оздоровлення виплачується педагогічним або науково-педагогічним працівникам (за основною посадою) у розмірі їх місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) незалежно від тижневого (річного) навчального навантаження або обсягу виконуваної роботи. При цьому виплата такої допомоги здійснюється тільки за місцем основної роботи при наданні чергових відпусток згідно з графіком їх надання. У випадках виплати компенсації за невикористану відпустку допомога на оздоровлення не виплачується.
Слід зауважити, що такий висновок прямо не випливає із Закону про освіту чи будь-якого іншого нормативного документа, що регулює питання оплати праці педагогічних працівників. Проте цього висновку можна дійти, якщо міркувати логічно. Так, як відомо, посадовий оклад — це норма оплати праці працівника за виконану місячну норму годин. Відповідно якщо педагогічний працівник виконує роботу обсягом менше або більше норми, передбаченої ставкою заробітної плати, то розмір посадового окладу (ставки заробітної плати) зменшується або збільшується пропорційно навантаженню (обсягу роботи). Однак в абз. 11 ч. 1 ст. 57 Закону про освіту йдеться саме про місячний посадовий оклад (ставку заробітної плати). З цього випливає, що держава гарантує виплату матеріальної допомоги до щорічної відпустки саме в розмірі посадового окладу педагогічного працівника за обійманою ним посадою в розрахунку на місяць (незалежно від обсягу виконуваної роботи).
Для підтвердження таких міркувань ми звернулися до Мінсоцполітики.
При відповіді на поставлене запитання в листі, що коментується, Міністерство фактично процитувало положення зазначеного вище спільного листа Міносвіти та ЦК Профспілки працівників освіти і науки, з чого випливає, що Мінсоцполітики дотримується аналогічної думки.
Таким чином, зважаючи на думку трьох компетентних органів (Міносвіти, Мінсоцполітики та ЦК Профспілки працівників освіти і науки) констатуємо: допомога на оздоровлення виплачується педагогічним або науково-педагогічним працівникам у розмірі їх місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) незалежно від тижневого (річного) навчального навантаження чи обсягу виконуваної роботи.
Розрахунок чисельності робітників з комплексного обслуговування й ремонту будинків дошкільних навчальних закладів
Друге запитання, яке розглянуло Мінсоцполітики, стосується застосування Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів, затверджених наказом Міносвіти від 04.11.2010 р. № 1055 (далі — Типові штати № 1055).
Так, згідно з п. 9 цих Типових штатів чисельність робітників з комплексного обслуговування й ремонту будинків дошкільних навчальних закладів (далі — ДНЗ) розраховується згідно з Міжгалузевими нормами чисельності робітників, що обслуговують громадські будівлі (будівлі управлінь, конструкторські і проектні організації), затвердженими наказом Мінпраці від 11.05.2004 р. № 105 (далі — Міжгалузеві норми № 105).
Цими Міжгалузевими нормами установлено, що загальна чисельність робітників з комплексного обслуговування й ремонту будинків визначається за формулою:
Чзн = Чн х Кн,
де Чзн — загальна чисельність робітників;
Чн — нормативна чисельність, осіб;
Кн — коефіцієнт, який враховує невиходи (щорічні відпустки, хвороби тощо). Прийнято Кн = 1,15.
При цьому нормативна чисельність робітників з комплексного обслуговування й ремонту будинків (Чн) визначається за картою 27 Міжгалузевих норм № 105.
Слід зазначити, що згідно з картою 27 Міжгалузевих норм № 105 конкретна нормативна чисельність (Чн) залежить, зокрема, від такого показника, як «Кількість працюючих у будівлі».
Як випливає з розділу «Загальна частина» Міжгалузевих норм № 105, цей документ розроблявся для визначення оптимальної чисельності робітників, зайнятих обслуговуванням будівель управлінь та конструкторських і проектних організацій, тобто громадських будівель. Оскільки ДНЗ не є громадськими будівлями, то при визначенні нормативної чисельності робітників з комплексного обслуговування приміщень (Чн) логічніше до показника «Кількість працюючих у будівлі» включати не лише кількість працюючих у ДНЗ, а й кількість вихованців (дітей). На це звернули увагу Міносвіти та ЦК Профспілки працівників освіти і науки у спільному листі від 18.02.2011 р. № 1/9-114, № 02-8/100.
Проте оскільки безпосередньо Міжгалузевими нормами № 105 цього не передбачено, то за роз’ясненнями довелося звернутися до Мінсоцполітики як до розробника цього документа.
Як бачимо, у листі, що коментується, Мінсоцполітики послалося на згаданий спільний лист Міносвіти та ЦК Профспілки працівників освіти і науки, з чого випливає, що це Міністерство дотримується аналогічної думки.
Таким чином, при визначенні нормативної чисельності робітників з комплексного обслуговування приміщень (Чн) до показника «Кількість працюючих у будівлі» слід уключати не лише кількість працюючих у ДНЗ, а й кількість вихованців (дітей).
Водночас залишаються без відповідей такі запитання: як визначити кількість дітей — виходячи з облікового складу дітей чи з тих, хто фактично відвідує ДНЗ, — і станом на яку дату? Чи слід при проведенні розрахунків виходити з середньомісячної кількості дітей?
Зі свого боку зауважимо, що при затвердженні штатного розпису ДНЗ мають враховуватися фактична кількість груп та облікова чисельність вихованців станом на 1 січня. Утім, щоб поставити всі крапки над «і» в цих питаннях, редакцією нашої газети вже направлено відповідний запит до МОНмолодьспорту. Як тільки ми отримаємо на нього відповідь, то негайно вас проінформуємо.
Уключення періоду вимушеного прогулу до стажу для виплати надбавки за вислугу років
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 235 КЗпП прийняте судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню. При цьому виконання рішення вважається завершеним з моменту фактичного допуску працівника до виконання попередніх обов’язків на підставі відповідного акта органу, який прийняв незаконне рішення про звільнення працівника (ч. 1 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.99 р. № 606-XIV).
Поновлення працівника на попередній роботі відбувається не з дати винесення судом рішення про таке поновлення, а з дати звільнення працівника, яка відповідно до цього рішення визнається недійсною. Інакше кажучи, вважається, що звільнення не було.
Як відомо, для кожної категорії працівників бюджетних установ та організацій діє свій нормативний документ, що регулює питання виплати надбавки за вислугу років. Проте безпосередньо такими документами, як:
— Положенням про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів виконавчої влади та інших державних органів, затвердженим постановою КМУ від 20.12.93 р. № 1049;
— Порядком виплати щомісячної надбавки за вислугу років окремим категоріям працівників спортивних шкіл усіх типів та спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю, затвердженим наказом Державного комітету з питань фізичної культури і спорту від 29.12.2002 р. № 2850;
— Порядком виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженим постановою КМУ від 31.01.2001 р. № 78,
уключення до стажу для виплати надбавки за вислугу років періоду вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням, не передбачено.
Слід зауважити, що у статті «Поновлення працівника на колишньому місці роботи за рішенням суду» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 37, с. 24) ми підкреслювали: незважаючи на те що наведеними вище нормативними документами, які регулюють питання виплати надбавки за вислугу років, безпосередньо не передбачено включення періоду оплачуваного вимушеного прогулу до стажу для виплати надбавки за вислугу років, вважаємо, що цей період уключається до стажу, оскільки в цей час працівник залишався в трудових відносинах з установою.
Для підтвердження цього судження ми звернулися до Мінсоцполітики. Як випливає з листа, що коментується, Міністерство вважає так само.
Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик