Щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ

ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ

Роз’яснення від 22.02.2012 р. № 3302-04/6576-12

(витяг)

 

<…>

Закон України «Про здійснення державних закупівель» (зі змінами) (далі — Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Щодо зміни цін (тарифів) на окремі товари та послуги, визначені частиною четвертою статті 2 Закону

Відповідно до частини першої статті 41 Закону істотними умовами договору про закупівлю є: предмет договору (найменування, номенклатура, асортимент); кількість товарів, робіт і послуг та вимоги щодо їх якості; порядок здійснення оплати; сума, визначена у договорі; термін та місце поставки товарів, надання послуг, виконання робіт; строк дії договору; права та обов’язки сторін; зазначення умови щодо можливості зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків; відповідальність сторін.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі (частина п’ята статті 40 Закону).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про ціни і ціноутворення» в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів згідно зі статтею 7 цього Закону.

Статтею 8 зазначеного Закону визначено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Повноваження центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг визначені постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.96 р. № 1548.

Так, зокрема, відповідно до пункту 8 цієї постанови Національна комісія регулювання електроенергетики регулює тарифи на електроенергію, що відпускається населенню для побутових потреб, єдині тарифи на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім тарифів на електричну енергію, що відпускається на побутові потреби населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення, та встановлює:

граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, а також граничні рівні цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання за погодженням з Мінекономіки;

роздрібні ціни на природний газ для потреб населення;

тарифи на транспортування магістральними трубопроводами газу природного, нафти, нафтопродуктів, аміаку та етиленових речовин, що поставляються споживачам України;

тарифи на закачування, зберігання та відбір природного газу;

тарифи на розподіл природного газу та його постачання;

за погодженням з Мінекономіки та Мінфіном граничні рівні цін на природний газ для суб’єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (виходячи з обсягу природного газу, що використовується для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими суб’єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води).

Слід зазначити, що, у разі якщо у договорі про закупівлю передбачено, що оплата товарів та послуг, визначених частиною четвертою статті 2 Закону, відбувається за діючими на день оплати тарифами (цінами), то здійснення такої оплати не буде вважатись зміною істотних умов договору про закупівлю.

Разом з цим, якщо після визначення переможця закупівлі в одного учасника тарифи змінилися у сторону збільшення, замовник може укласти договір про закупівлю за обсягом, указаним у повідомленні про акцепт, зазначивши у такому договорі відповідний тариф та після укладання зазначеного договору вчинити дії, передбачені пунктом першим частини 5 статті 40 Закону.

Крім того, у разі якщо замовником здійснюється закупівля товарів та послуг, визначених частиною четвертою статті 2 Закону, за процедурою закупівлі в одного учасника та зміна цін (тарифів) відбулась до визначення переможця процедури закупівлі в одного учасника, кінцева ціна пропозиції погоджується при проведенні остаточних переговорів з урахуванням затверджених (уведених у дію) цін (тарифів) та зазначається у відповідному протоколі та повідомленні про акцепт.

Щодо укладання договорів розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів на період відсутності доведених кошторисів (планів використання бюджетних коштів)

Відповідно до абзацу першого пункту 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228, у разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов’язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а вищі навчальні заклади та наукові установи також тимчасові індивідуальні плани використання бюджетних коштів і тимчасові індивідуальні помісячні плани використання бюджетних коштів, які затверджуються їх керівниками.

У зв’язку з численними зверненнями розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів щодо можливості укладання договорів про закупівлю за відсутності доведеного постійного кошторису (плану використання бюджетних коштів) відповідно до ціни пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції, визнаної найбільш економічно вигідною за результатами оцінки (за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника), яка перевищує показники тимчасового індивідуального кошторису (тимчасового індивідуального плану використання бюджетних коштів), Мінекономрозвитку повідомляє наступне.

Відповідно до частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом (частина друга статті 23 Бюджетного кодексу України).

Визначення термінів «бюджетне призначення», «бюджетне асигнування» та «бюджетне зобов’язання» наведені у частині першій статті 2 Бюджетного кодексу України. Так, бюджетне призначення — повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування; бюджетне асигнування — повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; бюджетне зобов’язання — будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону істотною умовою договору про закупівлю, зокрема, є сума, визначена у договорі (далі — сума договору).

Згідно з частиною п’ятою статті 180 Господарського кодексу України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Слід зазначити, оскільки законодавством не встановлені прямі обмеження щодо визначення суми договору відповідно до розміру бюджетного призначення (бюджетного асигнування), замовник-розпорядник (або одержувач) бюджетних коштів у договорах про закупівлю може визначати суму договору відповідно до ціни пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції, яку визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки (за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника). При цьому при укладанні договору про закупівлю розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів необхідно обов’язково ураховувати частину першу статті 23 Бюджетного кодексу України та передбачити умову виникнення платіжних зобов’язань виключно при наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетного асигнування).

Таким чином, за наявності тимчасового індивідуального кошторису (тимчасового індивідуального плану використання бюджетних коштів) при укладанні договору про закупівлю замовником беруться зобов’язання щодо оплати частини товарів (обсягу робіт, послуг) в межах доведеної суми та передбачається умова щодо оплати залишкової кількості товарів (залишкового обсягу робіт, послуг) виключно за наявності коштів згідно з постійним кошторисом (планом використання бюджетних коштів). Після доведення постійних кошторисів (планів використання бюджетних коштів) розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів реєструють бюджетні зобов’язання відповідно до вимог нормативно-правових актів Державної казначейської служби України.

Варто при цьому зазначити, що при визначенні очікуваної вартості закупівлі під час складання річного плану закупівель замовники-розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів можуть виходити саме з планових вартісних показників, які можуть розраховуватись виходячи, зокрема, із потреби у відповідних товарах (роботах, послугах) у минулих роках та аналізуючи економічні фактори, які впливають на ціноутворення на ринках відповідних товарів (робіт, послуг).

Щодо подання учасниками документів, які підтверджують наявність фінансової спроможності

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова звітність — бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 (далі — Порядок), складається річна та квартальна фінансова звітність.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Пунктом 12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Мінфіну від 31.03.99 р. № 87, також визначено, що проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

Ураховуючи викладене, а також інформацію, зазначену у листі Мінфіну від 27.12.2011 р. № 31-08410-06-5/32821, якщо у документації конкурсних торгів замовником вимагається надання балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів на/за останній звітний період, учасники (за винятком I кварталу) у складі пропозиції конкурсних торгів подають баланс та звіт про фінансові результати за відповідний період (квартал, півроку, дев’ять місяців) з урахуванням кінцевої дати подання квартальної звітності, визначеної Порядком. Водночас у I кварталі учасники торгів надають баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів за останній звітний рік.

Водночас керуючись пунктом 16 частини першої статті 8 Закону рекомендуємо замовникам у документації конкурсних торгів зазначати конкретний період (квартал, півроку, дев’ять місяців, рік), за який мають бути подані документи, що підтверджують наявність фінансової спроможності.

Щодо укладання договору за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника

Відповідно до частини другої статті 39 Закону процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовником як виняток у разі:

1) закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов’язаної із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу;

2) відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на товари, роботи чи послуги, які можуть бути поставлені, виконані чи надані тільки певним постачальником (виконавцем), за відсутності при цьому альтернативи;

3) нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, зокрема пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам;

4) якщо замовником було двічі відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників;

5) потреби здійснити додаткову закупівлю у того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами або послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням;

6) закупівлі товарів на товарних біржах;

7) закупівлі товарів у разі припинення господарської діяльності, зокрема внаслідок банкрутства, за домовленістю з кредиторами;

8) необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не включених у початковий проект, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за умови, що договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, якщо такі роботи технічно чи економічно пов’язані з головним договором.

При цьому процедура закупівлі в одного учасника може бути застосована за наявності одночасно однієї з підстав, визначених пунктами 1, 2, 4 — 8 частини другої статті 39 Закону, та підстави, визначеної пунктом 3 частини другої цієї статті (нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, зокрема пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам).

Згідно з абзацом другим частини третьої статті 39 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника у строк не раніше ніж через 14 днів (п’ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті) з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника.

Разом з цим повідомляємо, що, у разі якщо однією з підстав для застосування процедури закупівлі в одного учасника було обрано підставу, визначену пунктом З частини другої статті 39 Закону, замовник може укласти договір за скороченим строком, визначеним у частині третій цієї статті (тобто не раніше ніж через п’ять робочих днів з дня публікації у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель відповідного повідомлення про акцепт).

Щодо проведення процедури закупівлі в одного учасника за наявності підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 39 Закону

Процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовником у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 39 Закону, зокрема нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, зокрема пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам.

При цьому перелік обставин (економічних та соціальних), зазначених у пункті 3 частини другої статті 39 Закону, які обумовлюють виникнення у замовника нагальної потреби у здійсненні закупівлі, не є вичерпним.

Водночас згідно з частиною першою цієї статті обґрунтування застосування процедури закупівлі в одного учасника повинно містити посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі.

 

Заступник директора департаменту державних закупівель
 та державного замовлення Міністерства економічного
 розвитку і торгівлі України
 О. Власов

 

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЩОДО ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ

У листі, що коментується, Мінекономрозвитку роз’яснює актуальні питання, які особливо хвилюють зараз замовників та учасників процедур закупівель та стосуються:

1) змін цін (тарифів) на окремі товари та послуги, зазначені у ч. 4 ст. 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI (далі — Закон № 2289);

2) укладання договорів про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти на період відсутності доведених кошторисів (планів використання бюджетних коштів);

3) подання учасниками документів, що підтверджують наявність фінансової спроможності;

4) укладання договору за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника;

5) проведення процедури закупівлі в одного учасника у разі наявності підстав, визначених п. 3 ч. 2 ст. 39 Закону № 2289.

Розглянемо ці питання докладніше.

1. Згідно зі ст. 41 Закону № 2289 сума, визначена в договорі, є однією з істотних умов договору про закупівлю. При цьому істотні умови договору, у тому числі й сума, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі.

Безумовно, дотримуватися зазначеної вимоги Закону № 2289 на практиці дуже важливо. Особливі труднощі виникають у замовників торгів (розпорядників бюджетних коштів) під час закупівлі деяких товарів та послуг, що зазначені в ч. 4 ст. 2 Закону № 2289. Зокрема, це стосується перш за все електричної енергії, природного газу та інших енергоносіїв, ціни на які постійно змінюються. До речі, необхідно зазначити, що відносно таких товарів та послуг здійснюється державне регулювання.

Так, Кабмін як вищий орган у системі органів виконавчої влади забезпечує проведення цінової політики, про що зазначено в ст. 116 Конституції України, та відповідно до ст. 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.90 р. № 507-XII визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій, електроенергетики, централізованого теплопостачання, водопостачання та водовідведення, визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Керуючись наданими повноваженнями, Кабмін постановою «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» від 25.12.98 р. № 1548 визначив повноваження відповідних органів щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг. Зокрема, перелік повноважень Національної комісії регулювання електроенергетики визначено у п. 8 цієї постанови.

Як відомо, цей орган постійно переглядає (встановлює новий) граничний рівень цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, збір до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифи на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом. Тому у зв’язку з регулярною зміною таких тарифів бюджетні установи є заручниками колізії норм права.

Судячи із змісту листа, Мінекономрозвитку не проти того, щоб у договорах про закупівлю ціна за одиницю встановлювалась на рівні затвердженого тарифу (цін) на природний газ, електроенергію тощо. Отже, укладання договорів про закупівлю без зазначення у них розміру тарифу (ціни) дасть можливість замовникам не залежати від розміру тарифу (ціни) на предмет договору, що діяв на момент укладання договору, та який постійно змінюється.

Також у договорі про закупівлю можна передбачити, що у подальшому при зміні тарифу (ціни) оплата товарів та послуг буде здійснюватися за діючими на день оплати тарифами (цінами). Таким чином, здійснення оплати не буде вважатися зміною істотних умов договору про закупівлю. До речі, зазначимо, що саме такий варіант укладання договорів про закупівлю енергоносіїв замовники застосовують на практиці.

Крім того, у листі, що коментується, окремо розглянуто ситуацію, коли між замовником та учасником торгів договір про закупівлю ще не укладено, але переможця вже визначено, а ціни на предмет закупівлі вже змінилися (збільшилися). У цьому разі замовник укладає договір виходячи з обсягу предмета закупівлі, що вказаний у повідомленні про акцепт, зазначивши у такому договорі відповідний тариф. Також після укладання такого договору необхідно вчинити дії, передбачені п. 1 ч. 5 ст. 40 Закону № 2289, а саме зменшити обсяги закупівлі, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.

Тепер щодо ситуації, коли зміна цін (тарифів) відбулася до визначення переможця процедури закупівлі в одного учасника. У цьому разі кінцева ціна пропозиції погоджується при проведенні остаточних переговорів виходячи із затверджених (нових) цін (тарифів) та зазначається у відповідному протоколі та повідомленні про акцепт.

2. Про можливість проведення закупівель замовниками (розпорядниками бюджетних коштів) до затвердження кошторисів Мінекономрозвитку зазначало в листі-роз’ясненні від 17.11.2011 р. № 3302-25/14028-08 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 46). Тому замовники для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах у 2012 році могли наприкінці 2011 року (чи на початку 2012-го) розпочати процедуру закупівлі за бюджетні кошти за відповідним предметом закупівлі, виходячи з його очікуваної вартості.

Як зазначає Мінекономрозвитку в листі, що коментується, при визначенні очікуваної вартості закупівлі при складанні річного плану закупівель замовники можуть виходити саме з планових вартісних показників. Такі показники можуть розраховуватися виходячи, зокрема, із потреби у відповідних товарах (роботах, послугах) у минулих роках та аналізу економічних факторів, які впливають на ціноутворення на ринках відповідних товарів (робіт, послуг). Зазначимо, що, на жаль, при проведенні такого розрахунку не зовсім коректно буде використання показника індекса інфляції, адже він не досить чітко відображає динаміку зростання цін на відповідні товари (роботи, послуги).

Здійснюючи такі закупівлі, замовникам необхідно в договорі про закупівлю передбачити відповідний порядок виконання договірних зобов’язань залежно від реального фінансування. Це означає, що в основних умовах договору про закупівлю необхідно вказати, що після фактичного затвердження кошторису сума зобов’язань за договором може бути відкоригована відповідно до кошторису.

Нагадаємо: в п.п. 6.2.3 розд. VI «Права і обов’язки сторін» Типового договору про закупівлю товарів (робіт і послуг) за державні кошти, затвердженого наказом Мінекономіки від 27.07.2010 р. № 925, зокрема, визначено, що замовник має право зменшувати об’єм закупівлі товарів (виконання робіт або надання послуг) і загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування. Саме наявність такого пункту в договорі дає можливість сторонам уносити відповідні зміни до нього.

Крім того, в договорі про закупівлю розпорядники бюджетних коштів повинні обов’язково вказати умову виникнення платіжних зобов’язань замовника — наявність відповідних бюджетних призначень (бюджетних асигнувань). Ця умова пов’язана з вимогами ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ).

У результаті на початку 2012 року перед замовниками постало запитання: чи можливо укласти договір про закупівлю, у якому очікувана вартість перевищує показники тимчасового індивідуального кошторису, оскільки замовники на той час не мали постійного кошторису.

З цього питання Мінекономрозвитку в листі, що коментується, вважає: законодавством не встановлені прямі обмеження (тобто заборона) щодо визначення суми договору відповідно до розміру бюджетного призначення (бюджетного асигнування). Тому замовники — розпорядники бюджетних коштів у договорах про закупівлю можуть визначити суму договору відповідно до ціни пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції, яку визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки. Однак зверніть увагу на те, що така можливість є тільки у разі, якщо розпорядники бюджетних коштів при укладанні такого договору урахують вимоги, визначені ч. 1 ст. 23 БКУ, та передбачать умову виникнення платіжних зобов’язань виключно за наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетного асигнування).

Таким чином, при укладанні договору за наявності тимчасового індивідуального кошторису замовникам необхідно діяти таким чином:

— брати зобов’язання щодо сплати частини товарів (обсягу робіт, послуг) у межах доведеної суми (тобто суми, зазначеної у тимчасовому кошторисі);

— передбачати умову щодо сплати залишкової кількості товарів (залишкового обсягу робіт, послуг) виключно за наявності коштів згідно з постійним кошторисом;

— після затвердження постійного кошторису здійснювати реєстрацію бюджетних зобов’язань на залишкову кількості товарів (залишковий обсяг робіт, послуг). Реєстрація таких додаткових зобов’язань здійснюється замовниками з урахуванням вимог п. 2.10 Порядку обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Держказначейства від 09.08.2004 р. № 136.

3. Відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 16 Закону № 2289 для участі у процедурах закупівель учасники повинні мати кваліфікаційні дані, які відповідають, зокрема, такому критерію, як наявність фінансової спроможності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, довідка від обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами).

Отже, замовники під час складання документацій конкурсних торгів у частині визначення способу документального підтвердження відповідності учасників процедури закупівель такому кваліфікаційному критерію, як наявність фінансової спроможності, а також під час розгляду та оцінки пропозицій конкурсних торгів учасників процедур закупівель мають дотримуватися положення ст. 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV. Нагадаємо, що проміжна звітність (баланс та звіт про фінансові результати) складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року, а звіт про рух грошових коштів — один раз на рік.

З огляду на це, Мінекономрозвитку в листі, що коментується, рекомендує замовникам у документації конкурсних торгів зазначати конкретний період (квартал, півроку, 9 місяців, рік), за який мають бути подані документи, що підтверджують наявність фінансової спроможності.

4, 5. Нагадаємо: нещодавно до Закону № 2289 було внесено зміни згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності» від 22.12. 2011 р. № 4220-VI.
Зокрема, було внесено зміни до ч. 2 ст. 39 Закону № 2289 та доповнено перелік випадків, коли замовники мають право застосовувати процедуру закупівлі в одного учасника. З огляду на ці зміни, у листі, що коментується, наведено повний перелік таких підстав.

Крім того, Мінекономрозвитку роз’яснив, протягом якого строку замовники мають право укладати договори про закупівлю за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника.

Так, загальний строк укладання договору про закупівлю за цією процедурою — не раніше ніж через 14 днів з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника. Разом з тим, якщо замовник застосовує процедуру закупівлі в одного учасника у разі нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, зокрема, пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам, то такий строк становить 5 робочих днів.

Як бачимо, можливість застосування цієї підстави є досить привабливою для замовників, оскільки значно скорочує строк проведення процедури закупівлі. З огляду на це, Мінекономрозвитку в листі, що коментується, зазначає: перелік обставин (економічних та соціальних), які обумовлюють виникнення у замовника нагальної потреби у здійсненні закупівлі, не є вичерпним. Для застосування цієї процедури закупівлі замовник повинен мати експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі.

 

Вікторія МАТВЄЄВА,
економіст-аналітик