Згідно зі ст. 57 Закону України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-XII (далі — Закон № 1060) допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки є обов’язковою виплатою, гарантованою державою педагогічним та науково-педагогічним працівникам. Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників затверджено постановою КМУ від 14.06.2000 р. № 963.
Оскільки виплата допомоги на оздоровлення пов’язана з наданням щорічної відпустки, то виплатити її потрібно до фактичного виходу в таку відпустку. Як правило, допомогу на оздоровлення виплачують у ті самі строки, що і суму відпускних.
Якщо відпустки працівникам надають згідно із затвердженим у навчальному закладі графіком відпусток, то заяву про виплату допомоги на оздоровлення педагогу подавати не потрібно.
Оскільки така виплата є гарантією держави, тобто обов’язковою, дозвіл на її здійснення не потрібний.
Відповідно до постанови КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298 і наказу Міносвіти «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557 (далі — наказ № 557) усім працівникам навчальних закладів (у тому числі училищ) у межах фонду зарплати може бути виплачена матеріальна допомога, у тому числі й на оздоровлення, у сумі не більше одного посадового окладу на рік (крім матеріальної допомоги на поховання).
Рішення про виплату такої матеріальної допомоги педагогічним працівникам приймає керівник закладу, а для керівників та їх заступників — вища за рівнем організація.
Підсумуємо: для виплати заступнику директора вищого училища культури допомоги на оздоровлення згідно зі ст. 57 Закону № 1060 дозволу вищої за рівнем організації не потрібно. Для виплати ж йому матеріальної допомоги згідно з наказом № 557 необхідний дозвіл вищої за рівнем організації.