Застосування РРО

Напевно подібне запитання цікавить усі бюджетні організації, які надають платні послуги.

Спочатку зазначимо, що реєстратор розрахункових операцій (далі — РРО) — це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

До РРО належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електрон­ний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Застосування РРО в Україні регламентовано Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі — Закон № 265).

Так, згідно з п. 1 ст. 9 цього Закону при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою (за наявності) у встановленому порядку РРО не застосовуються.

У випадку ж, описаному у запитанні, діє ще й п. 4 ст. 9 Закону № 265, в якому зазначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контро­люється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних заходів.

Таким чином, Палац дитячої творчості продавати квитки на концертно-видовищні заходи без застосування РРО може.

Також зазначимо, що відповідно до п.п. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, підприємствам, яким Законом № 265 надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Також зазначимо, що з питаннями розрахунку вартості квитків на концертно-видовищні заходи ви маєте змогу ознайомитись у консультації фахівця Держфінінспекції «Надання платних послуг закладами позашкільної освіти» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 40, с. 14).