Так, потрібно. Пояснимо.
Особи, які працюють за трудовим договором, мають право на відпустку. Таке право забезпечується, зокрема, забороною заміни відпустки на грошову компенсацію, крім випадків, передбачених ст. 24 Закони України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).
Так, при звільненні працівника йому виплачують грошову компенсацію за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки «на дітей» ( ч. 1 ст. 24 Закону про відпустки).
Для педагогічних працівників розрахунок днів щорічної відпустки, що підлягають компенсації, має свої особливості. Так, якщо педагог до звільнення пропрацював:
— не менше 10 місяців, компенсацію за невикористану відпустку надають із розрахунку її повної тривалості ( ч. 1 ст. 24 Закону про відпустки);
— менше 10 місяців, то керуються п. 6 Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам і науковим працівникам, затвердженого постановою КМУ від 14.04.97 р. № 346. У цьому пункті зазначено: грошову компенсацію виплачують пропорційно відпрацьованому часу (з розрахунку тривалості щорічної основної відпустки за кожний відпрацьований місяць 5,6; 4,2 і 2,8 к. дн. у разі тривалості щорічної основної відпустки відповідно 56, 42 і 28 к. дн.).
У вашому випадку викладач відпрацював повні 3 місяці, тому кількість днів, що підлягають компенсації при звільненні, дорівнює 16,8 (5,6 х 3 місяці), що з урахуванням округлення становитиме 17 днів.
Як випливає зі ст. 116 КЗпП, компенсація за невикористану відпустку має бути виплачена в день звільнення, а якщо працівник цього дня не працював — не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.