Гарантії для працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, установлені в ч. 3 — 5 ст. 119 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП). За такими працівниками на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада та компенсується з бюджету середній заробіток в установі, організації, в яких вони працювали під час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності.
Застереження про те, що гарантії надаються лише за основним місцем роботи, у ст. 119 КЗпП немає. Будь-яких винятків для працівників, працевлаштованих на роботу за сумісництвом, ця норма не містить.
Отже, звільняти мобілізованих сумісників на підставі ч. 3 ст. 36 КЗпП не можна. У цій ситуації ви зобов’язані зберегти посаду та середній заробіток за мобілізованим працівником як за його основним місцем роботи, так і на роботі за сумісництвом.
Розрахунок середньої заробітної плати для оплати днів військової служби за призовом під час мобілізації здійснюйте відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують початку військової служби.
Середню зарплату розраховуйте окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Отже, до розрахунку середньої за основним місцем роботи у вас потраплять виплати, нараховані в розрахунковому періоді за основним місцем роботи, а за сумісництвом — виплати, нараховані в розрахунковому періоді на роботі за сумісництвом. Це є вимогами вищезгаданого Порядку.