Для країн Європейського Союзу механізм здійснення державних закупівель у формі електронного аукціону регламентовано Директивами.
Зауважимо, що при здійсненні Європейським Союзом електронних закупівель відокремлюють декілька форм, які закріплено на законодавчому рівні Європейського Союзу або окремих країн — членів Європейського Співтовариства. При цьому є також певні механізми проведення е-торгів, що добровільно застосовують учасники сфери державних закупівель. Прикладами таких форм закупівель можуть бути:
— електронний аукціон;
— електронний ринковий майданчик;
— електронний каталог.
Як свідчить європейська практика, здійснення закупівель через електронні торговельні майданчики несе відповідні плюси як для замовників торгів (тобто для держави), так і для постачальників (тобто бізнесу). Також певні позитивні моменти має і громадськість (зокрема, доступ до інформації, зменшення корупційних ризиків, зниження бюджетних витрат та підвищення конкуренції серед учасників).
Цікаво: до середини 2016 року всі країни Європейського Союзу повинні перейти на обов’язкове застосування електронної форми державних закупівель. До закупівель в електронній формі долучилися також і в Грузії, Казахстані, Білорусії, Південній Кореї, Росії.
Але перспектива приєднання до електронних закупівель уже не за горами й для України. Які вже зроблені для цього кроки зараз та чого й надалі очікувати замовникам державних закупівель в Україні? Саме про це ви й дізнаєтесь із цього матеріалу.
Трохи історії
У 2012 році в Україні після внесення змін до Закону № 2289 на законодавчому рівні було започатковано впровадження процедури електронного реверсивного аукціону (далі — ЕРА). Нагадаємо, що застосування ЕРА мало стати обов’язковим вже з 1 січня 2013 року.
Так, цим Законом було передбачено здійснення державних закупівель на електронних майданчиках у мережі Інтернет у режимі реального часу. Така форма закупівель повинна була здійснюватися з використанням електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Але ЕРА так і не був реалізований на практиці, оскільки свого часу для реалізації такого механізму закупівель не було прийнято необхідні нормативно-правові акти. Тож, як бачимо, електронні закупівлі у формі ЕРА залишилися лише однією зі сторінок історії.
Натомість сфера держзакупівель у нашій країні продовжує постійно змінюватися та вдосконалюється з метою приведення її до найкращих світових методик. Тож не дивно, що нині реформування державних закупівель в Україні спрямовано на якомога швидше впровадження саме електронних торгів і введення електронного документообігу. При цьому пріоритетним напрямком реформи є забезпечення безперешкодного доступу громадськості до інформації про держзакупівлі та використання державних коштів.
Слід зазначити, що в Законі № 1197 передбачено: замовник може здійснювати передбачені цим Законом процедури закупівлі з використанням електронних засобів. Для реалізації зазначеного положення законодавцем використовується в Законі № 1197 таке поняття, як «електронні засоби».
Так, у розумінні цього Закону електронні засоби — це електронне обладнання та програмне забезпечення для створення, обробки, передачі та зберігання даних і електронних документів.
Якщо електронні засоби використовуються з метою подання пропозицій конкурсних торгів, кваліфікаційних та цінових пропозицій і здійснення їх оцінки, то документи та відповідна інформація повинні бути створені та мають бути надані з урахуванням вимог Закону № 851 та Закону України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 р. № 852-IV.
Зауважимо, що з 06.11.2014 р. електронний підпис не є обов’язковим реквізитом електронного документа, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» від 15.04.2014 р. № 1206-VII було внесено відповідні зміни до Закону № 851.
Важливо! Електронні засоби, які замовник використовує під час здійснення процедур державних закупівель, мають бути загальнодоступними та гарантувати недискримінацію учасників і рівний їх доступ до інформації щодо процедур закупівель.Як передбачено Законом № 1197, особливості застосування електронних засобів під час здійснення процедур закупівель визначаються КМУ.
Тож на сьогодні в Україні нормативно-правова база для реалізації положень щодо застосування процедур державних закупівель з використанням електронних засобів поки що напрацьовується.
Так, Кабмін нещодавно затвердив розпорядження № 501. Що цікавого у цьому документі?
По-перше, передбачено запровадження пілотного проекту щодо впровадження процедури електронних закупівель товарів (далі — пілотний проект), вартість яких не перевищує суми, визначеної Законом № 1197 і Законом України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» від 24.05.2012 р. № 4851-VI.
При цьому під час реалізації пілотного проекту його учасники проводять електронні закупівлі товарів з використанням автоматизованої інформаційної системи, яка забезпечує прозорість результатів закупівель. До складу такої системи входять: центральна база даних, єдиний модуль аукціону та кілька електронних майданчиків (сайтів в Інтернеті), що взаємодіють з центральною базою даних через відкритий програмний інтерфейс (АРI).
По-друге, строк реалізації пілотного проекту становить 6 місяців з дня набрання чинності розпорядженням № 501. Оскільки цей документ набрав чинності 20.05.2015 р., то у замовників є півроку для того, щоб долучитися до цього пілотного проекту.
По-третє, зазначимо: замовники самостійно приймають рішення щодо участі в пілотному проекті. При цьому для визначення найкращої ціни товарів вони можуть проводити ЕРА.
При цьому розпорядженням № 501 дана вказівка Мінекономрозвитку: подати Кабміну проект звіту про результати реалізації пілотного проекту не пізніше ніж через три місяці після завершення його реалізації.
Ще кілька слів додамо щодо діяльності Мінекономрозвитку. Так, ще у вересні 2014 року цим Міністерством було розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Особливостей застосування електронних засобів під час здійснення закупівлі». Вказаний проект Міністерства був оприлюднений на офіційному сайті, проте й досі зазначену постанову Уряд не прийняв.
Акценти реформи системи державних закупівель
Нині в Україні створено нормативно-правову та інституційну базу, яка регулює «паперові» процеси державних закупівель. Взагалі можна сказати, що регулювання «паперових» процедур держзакупівель в основному відповідає міжнародним нормам та стандартам у цій сфері. Проте, з огляду на практику, формальна відповідність українського законодавства ще не гарантує прозорих і ефективних торгів та не вирішує, напевне, головної проблеми у сфері державних закупівель — наявності корупції.
За твердженнями реформаторів системи державних закупівель, досвід інших країн свідчить: уведення електронної системи державних закупівель уже в перший рік дає 10 — 20 % економії за рахунок удосконалення процедур. Що ж, сподіваємось, що в Україні цей показник буде ще більшим!
Основні цілі реформи:
— викорінення та запобігання корупційним діянням;
— прозорість державних закупівель;
— недискримінація і об’єктивна оцінка пропозицій учасників;
— перехід на електронний документообіг;
— повна звітність по торгах та аналіз усіх держзакупівель.
Нині за ініціативою громадських організацій, комерційних майданчиків, державних органів та підприємців в Україні здійснюється впровадження електронної системи державних закупівель повного циклу. Така система отримала назву ProZorro. Тож пілотний проект із впровадження електронних торгів на сьогодні діє на так званих «допорогових торгах».
Важливо! «Допорогові» торги — це закупівлі, що за вартісними межами не підпадають під дію Закону № 1197, а саме не перевищують такі суми:
— 100 тис. грн. — при закупівлі товарів та послуг;
— 1 млн грн. — при закупівлі робіт.
До речі, не шукайте такого терміна в Законі № 1197 — його там немає.
Як стверджують розробники, метою системи електронних державних закупівель є забезпечення прозорості процесу державних закупівель і підвищення довіри з боку бізнесу. Водночас запровадження е-торгів має посилити боротьбу з корупцією.
Зауважимо, що закупівлі через систему ProZorro вже провели Державне управління справами, Міністерство юстиції України, Міністерство оборони України. Замовниками цієї системи нині також є:
— Національний банк України;
— Енергоатом»
— КМДА;
— Міністерство економічного розвитку і торгівлі України;
— Міністерство інфраструктури України;
— Міністерство охорони здоров’я України;
— Державна фінансова інспекція України;
— Львівська міська рада.
При цьому поступово до системи долучаються й інші державні органи та компанії.
Слід зазначити, що на сьогодні система ProZorro формально належить міжнародній організації Transparency International. Нині до пілотного проекту долучилися 8 майданчиків. При цьому згідно з інформацією, розміщеною на сайті проекту ProZorro (www.prozorro.org), на даний момент надавати послуги з доступу до системи готові такі електронні торговельні майданчики:
— dz.prom.ua;
— smarttender.biz/government;
— e-tender.biz.
Разом з тим проект є відкритим, а отже, до нього можуть долучатися й нові електронні майданчики, які мають необхідний функціонал.
Скільки платити за участь у проекті?
Слід зазначити, що згідно з інформацією сайта ProZorro, нині для державних замовників система електронних торгів безкоштовна. При цьому плату встановлено тільки для учасників, що подають пропозиції. На період пілотного проекту вартість подання пропозиції встановлена у розмірі 175 грн. при закупівлі із запланованою вартістю більше 35 тис. грн. Разом з тим після передачі системи державі ціноутворення має бути врегульовано відповідним уповноваженим органом.
На кого поширюються не лише «допорогові» торги?
Ми вже зазначили, пілотний проект поширюється лише на «допорогові» торги, тобто коли сума закупівлі товарів та послуг не перевищує 100 тис. грн. Але для певних розпорядників бюджетних коштів діють інші правила гри. Нещодавно Міноборони розширило сферу своїх закупівель через електронну систему також і на закупівлі, вартісні межі яких підпадають під дію Закону № 1197.
Так, розпорядженням № 416 передбачено проведення з 1 травня 2015 року експерименту із застосування переговорної процедури закупівлі електронних засобів, що відповідають вимогам, визначеним Законом № 1197.
При цьому згідно з розпорядженням № 416 Міноборони повинно подати Кабміну до 1 січня 2016 року звіт про результати проведення експерименту. Зокрема, такий звіт повинен містити дані про загальний обсяг проведених процедур закупівлі у кількісному та вартісному виразах, середню кількість учасників, які взяли участь у зазначених процедурах, різницю між очікуваною вартістю закупівлі та сумою укладених договорів, а також інформацію щодо внесених до договорів про закупівлю змін.
Які плани на майбутнє?
Зауважимо, що після завершення пілотного етапу система ProZorro має бути безкоштовно передана на адміністрування державі. А після внесення певних змін до законодавства, доопрацювання засобів комунікації, захисту інформації (планується до кінця червня цього року), а також підготовки відповідної інфраструктури у державі систему поширять на всю держзакупівельну сферу в Україні. Тож стовідсоткова електронізація закупівель має відбутися орієнтовно з початку 2016 року.
Крім того, Мінекономрозвитку опрацьовується законопроект щодо електронних закупівель з урахуванням досвіду найкращих світових експертів, які обізнані із запровадженням системи електронних закупівель у різних країнах. Тож сподіваємось ознайомитись найближчим часом із зазначеним проектом Закону на офіційному сайті Міністерства.
Платформа для впровадження електронних торгів
На початку квітня 2015 року державне підприємство «Зовнішторгвидав України» (далі — Підприємство) презентувало платформу для впровадження електронних торгів в Україні під час демонстрації торгового модуля державного веб-порталу з питань державних закупівель.
Так, згідно з дорожньою картою впровадження електронних торгів Підприємство вже виконало початковий та підготовчі етапи реформ. Наприклад, модернізувало функціонал «Кабінету замовника», впровадило електронний цифровий підпис. Також створено повноцінний пошук процедур держзакупівель та впроваджено дистанційне навчання. Сьогодні вже відбувається реалізація основного етапу реформ.
При цьому зауважимо, що Підприємство впроваджує сервіси для учасників торгів з метою отримання кваліфікаційних довідок в режимі он-лайн (зокрема, для фіскальної служби, МВС, Мін’юсту тощо). Принаймні такий механізм повинен мінімізувати витрати учасників процедур держзакупівель.
Зверніть увагу: також Підприємство впроваджує електронні оскарження та контроль за виконанням договорів про закупівлю переможцями торгів. Позитивним моментом у такій моделі держзакупівельної системи є впровадження функціоналу взаємодії веб-порталу та замовників торгів з Державною казначейською службою, а також взаємодія із системою електронного урядування.
Зазначимо, що інформаційно-аналітична система з питань державних закупівель (ІАС Держзакупівлі) має відповідні переваги щодо кількості користувачів системою, наявності певних сервісів, інтеграції з іншими ресурсами. Наприклад:
— автоматизованість системи електронного подання замовниками документів з верифікацією коректності їх заповнення та зв’язками між документами;
— зареєстровано понад 200 тис. користувачів та 25 тис. замовників в ІАС Держзакупівлі, проведено більше 500 тис. процедур;
— робота сервісів з відстеження будь-якої окремої процедури закупівель з-посеред сотень тисяч інших закупівель, які оголошують замовники;
— можливість здійснити багатолотові торги, рамкові держзакупівлі;
— реалізовано алгоритми усіх видів процедур державних закупівель, які були прописані законодавцем з початку 2008 року;
— спрощення подальшої міжнародної співпраці у сфері електронних закупівель та електронного урядування з огляду на інтеграцію з ресурсами ЄС.
Водночас за результатами огляду модуля електронних торгів, який представило Підприємство, необхідно зробити акцент на зручних інтерфейсах:
— створення закупівлі й подання пропозицій учасниками;
— доступу громадськості до інформації про торги.
Погодьтесь, забезпечення громадського контролю за процедурою торгів, спрощення доступу малого та середнього бізнесу до державних закупівель є вагомими аргументами електронних державних закупівель. Адже побачити, хто саме переміг у торгах та які умови при цьому запропонували інші учасники торгів, може не тільки громадський активіст або журналіст, а також і кожен пересічний громадянин, який бажає долучитися до громадського контролю за ефективністю витрачання державних коштів.
Регламент (положення) проведення «допорогових» торгів
Отож нині замовники мають можливість вже долучитися до проведення електронних закупівель та отримати практичні навички їх проведення поки що на «допорогових» торгах, щоб у майбутньому скористатися отриманим досвідом при застосуванні електронних засобів до усіх державних закупівель.
Розглянемо регламент проведення «допорогових» торгів, який замовники можуть взяти собі для використання як зразок, доповнивши власними положеннями.
Регламент (або Положення) — це документ, затверджений замовником, що містить визначення понять та алгоритм проведення ним «допорогових» закупівель на електронному майданчику.
І. Загальні положення та термінологія
Так, під системою електронних закупівель можна розуміти:
— програмний комплекс, що розроблений для проведення пілотного проекту та призначений для автоматизації відбору постачальників товарів, надавачів послуг і виконавців робіт, які визначені замовником шляхом проведення аукціону. Система складається з елементів, через які здійснюється до неї доступ, а саме:
— база даних;
— модуль аукціону;
— електронні майданчики.
Зауважимо, що система має бути загальнодоступною, гарантувати недискримінацію і рівний доступ усім користувачам до інформації.
А от, наприклад, визначення терміна «електронний майданчик» таке: це апаратно-програмний комплекс (програмне забезпечення), що функціонує в мережі Інтернет, є частиною системи електронних закупівель, за допомогою якого замовники забезпечуються безоплатною реєстрацією і користуванням сервісами системи електронних закупівель.
Закупівля — це придбання замовником товарів, робіт чи послуг на електронних майданчиках у порядку, встановленому Регламентом.
При цьому такий термін, як «аукціон», можна прописати наступним чином: це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця закупівлі за процедурою, встановленою регламентом.
Разом з тим із суті поняття «аукціон» зрозуміло, що в ході пілотного проекту на «допорогових» торгах немає сенсу «гратися» із тими закупівлями товарів, робіт чи послуг, стосовно яких відсутня конкуренція на відповідному ринку. А отже, закупівля може бути проведена лише в одного постачальника (за відсутності при цьому альтернативи).
Під поняттям «користувач системи» можна розуміти будь-яку фізичну, юридичну особу або фізичну особу — підприємця, яка зареєструвалась у системі електронних закупівель.
При цьому учасник — це та фізична, юридична особа або фізична особа — підприємець, яка є користувачем системи електронних закупівель і подала для участі в закупівлях, оголошених замовником, пропозицію в електронному вигляді.
Безперечно, що має бути право в замовника зареєструватися на декількох електронних майданчиках.
ІІ. Процедурні моменти «допорогових» е-торгів
Звичайно, що для старту торгів у системі електронних закупівель замовник має оприлюднити оголошення. При цьому в оголошенні про торги не забути зазначити, окрім вимог до предмета закупівлі (якісних, кількісних, технічних), також і відповідний крок аукціону від очікуваної вартості товару, виконання робіт, надання послуг. При цьому крок пониження ціни може визначатися як фіксований показник у гривнях, так і у відсотках. Проте вважають, що зазначення кроку аукціону у гривнях є більш доцільним з огляду на більш простий перерахунок пониження ціни.
Проаналізувавши велику кількість положень та регламентів проведення електронних торгів в рамках пілотного проекту на «допорогових» торгах, ми побачили, що, по суті, процедура проведення закупівлі прописана подібно до процедури, яка передбачена Законом № 1197. При цьому під час електронних торгів на «допорогових» закупівлях така процедура дещо спрощена. Однак замовник все ж таки має витримати певні строки, наприклад, для подання пропозицій, проведення аукціону, аналізу пропозицій на предмет відповідності учасника кваліфікаційним вимогам, технічним вимогам до предмета закупівлі тощо.
Наприклад, визначають такий строк для вчинення конкретних дій:
— строк початку подання пропозицій становить не менше 3 робочих днів і не більше 7 робочих днів із моменту оприлюднення оголошення про проведення закупівель;
— строк закінчення подання пропозицій — не менше ніж 2 робочих дні та не більше ніж 5 робочих днів з моменту початку подання пропозицій;
— 1 день займає проведення власне аукціону;
— строк для аналізу пропозиції на відповідність вимогам замовника — 3 робочих дні з дня закінчення аукціону;
— укладання договору про закупівлю товару, робіт чи послуг між замовником і переможцем — не раніше ніж через 3 робочих дні та не пізніше 20 робочих днів з моменту оприлюднення інформації про визначення переможця.
Отже, аналізуючи положення щодо строків, які нині прописують в положеннях/регламентах щодо проведення електронних закупівель під час пілотного проекту, бачимо, що в середньому торги тривають близько двох тижнів. При цьому навіть за скороченою процедурою на «допорогових» торгах замовник повинен витримати певний строк, перш ніж укладе договір та понесе його на реєстрацію до Держказначейства.
Також при реалізації пілотного проекту з е-торгів передбачають можливість для учасників оскаржити закупівлю. Так, користувач системи електронних закупівель, права та інтереси якого порушені в процесі проведення закупівель, має право оскаржити такі рішення, дії або бездіяльність протягом, наприклад, 1 робочого дня з моменту їх вчинення. Водночас зауважимо: положення про «допорогові» торги зазначають, що процес розгляду скарги не зупиняє процедуру проведення закупівель.
Як діє система електронних закупівель
Одним із позитивних моментів електронних торгів є те, що вплив на результати торгів має бути зведено до мінімуму. Тож багато процесів під час такої процедури закупівлі автоматизовано та здійснюються автоматично системою електронних закупівель, а саме:
— оголошення про проведення закупівлі, створене замовником, одразу оприлюднюється на всіх майданчиках, які входять у систему;
— до початку аукціону замовник не знає про кількість поданих пропозицій учасників, їх назви та деталі поданих учасниками пропозицій;
— під час аукціону система автоматично здійснює ранжування усіх поданих пропозицій — за ціною, формуючи рейтинги позиції учасників. Потім одразу після завершення аукціону система автоматично оприлюднює дану інформацію.
— під час аукціону учасники бачать вартість пропозицій один одного, проте вони не бачать назв конкурентів. Відкриваються ж системою всі пропозиції аж після завершення аукціону;
— текст договору про закупівлю також оприлюднюється системою.
Е-торги схематично
Система електронних закупівель складається з таких елементів:
— центральна база даних;
— модуль аукціону;
— електронні торговельні майданчики (на схемі позначено: 1, 2, 3).
При цьому майданчики працюють з центральною базою даних, а споживачі системи можуть вибирати будь-який із торговельних майданчиків. Зауважимо, що споживачі бачать на своєму майданчику всі ті закупівлі, які відбуваються у загальній системі. Нижче на схемі можна побачити взаємодію зазначених елементів системи.
Крок 1. Замовник оголошує закупівлю на обраному ним майданчику. Інформація про цю закупівлю передається через центральну базу даних на всі підключені до системи торговельні майданчики.
Слід зазначити, що з метою упередження монополізму якогось одного торговельного майданчика у системі передбачено, що постачальники можуть подавати пропозиції на всі торги незалежно від того, на якому саме майданчику відбувається закупівля.
При цьому всім користувачам системи доступна інформація про оголошені замовником торги. Таким чином, користувач приймає рішення: чи брати йому участь у торгах. При цьому потенційні учасники закупівлі до подання пропозицій можуть звертатися до замовника в електронному варіанті з метою внесення змін до умов закупівлі, певних уточнень.
Крок 2. Після періоду уточнень учасники подають свої пропозиції. При цьому замовник не бачить цін учасників на цьому етапі.
Крок 3. Після завершення етапу подання пропозицій розпочинається аукціон, на якому учасники у три раунди можуть зробити понижувальні ставки, після чого вийти на фінальну ціну. Під час аукціону учасники мають назви: «учасник 1», «учасник 2», «учасник 3» тощо. Назви учасників, їхні пропозиції та ціни відкриваються після закінчення аукціону.
Крок 4. Після аукціону замовник здійснює перевірку пропозицій, починаючи з тієї, що має найнижчу ціну. Переможцем закупівлі визначається учасник, ціна якого найнижча, а пропозиція відповідає визначеним замовником кваліфікаційним вимогам. Отже, на цьому процес закупівлі в системі завершується.
Нижче схематично показано такий процес закупівлі.
Таким чином, головними перевагами електронних торгів є:
1) підвищення прозорості державних закупівель;
2) викорінення та запобігання корупційним діянням;
3) недискримінація і об’єктивна оцінка пропозицій учасників;
4) перехід на електронний документообіг.
Водночас законодавцю необхідно чітко прописати норми, які будуть регулювати е-торги таким чином, щоб уникнути впливу людського фактора (зокрема, осіб, які відповідають за технічні питання забезпечення роботи системи електронних торгів та мають доступ до інформації про торги й унаслідок втручання яких може бути змінено результати торгів).
На що сподіваємось
Така інституційна новація, як електронні державні закупівлі планують увести в дію поступово, щоб не шокувати замовників. І як ми бачимо, новації опробовують спочатку на «допорогових» торгах, а потім — на торгах, які підпадають під дію Закону № 1197. При цьому передбачається, що спочатку систему електронних закупівель буде запущено на рівні центральних органів влади, а згодом і на інших органах (розпорядниках бюджетних коштів).
Без сумніву, лише запровадженням електронних торгів неможливо побороти всі проблеми у сфері державних закупівель, які нині існують. Проте безперечно, що необхідно апробувати варіанти, які є можливими, в тому числі й закупівлі на відкритих електронних майданчиках.
Звичайно, що Україна не може стояти осторонь від прогресивних практик світової спільноти. Тож незалежно від існування певних факторів, які впливають на швидкість упровадження електронних торгів у нашій країні, зокрема, дефіцит справжніх фахівців-практиків у держзакупівельній сфері, відсутність доступу до мережі Інтернет тощо, все ж таки перехід на електронні рейки — неминучий формат закупівель для України
При цьому сподіваємось, що перехід з «паперових» державних закупівель на електронні дозволить більш ефективно використовувати замовниками державні кошти, закуповувати товари, роботи або ж послуги за найнижчими цінами при достатній якості та в кінцевому результаті дійсно призведе до відчутного економічного ефекту.
Нормативні документи
Директиви — Директива Європейського Парламенту та Ради «Про державні закупівлі та скасування Директиви 2004/18/ЄС» від 26.02.2014 р. № 2014/24 та Директива Європейського Парламенту та Ради «Щодо здійснення закупівель організаціями, що працюють у водогосподарському, енергетичному, транспортному секторах та секторі поштових послуг, яка скасовує Директиву № 2004/17/ЄС» від 26.02.2014 р. № 2014/25.
Закон № 2289 — Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289.
Закон № 1197 — Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 20.04.2014 р. № 1197.
Закон № 851 — Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р. № 851-IV.
Розпорядження № 501 — розпорядження КМУ «Про реалізацію пілотного проекту щодо впровадження процедури електронних закупівель товарів» від 20.05.2015 р. № 501-р.
Розпорядження № 416 — розпорядження КМУ «Про проведення експерименту із застосування електронних засобів під час здійснення переговорної процедури закупівлі» від 31.03.2015 р. № 416-р.