У Центрі соціальної реабілітації дітей-інвалідів учасниками реабілітаційного процесу є, зокрема, фахівці з фізичної реабілітації (п. 5.1 Типового положення про центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 15.08.2013 р. № 505). Зауважимо, що професію «фахівець з фізичної реабілітації» віднесено до сфери соціальних послуг (див. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджений наказом Мінпраці від 14.10.2005 р. № 324).
Підкреслимо: трудове законодавство та спеціальна нормативна база у сфері надання соціальних послуг не містять особливих приписів щодо тривалості щорічної основної відпустки для фахівців з фізичної реабілітації*. Це означає, що таким фахівцям (як у загальному випадку для всіх працівників) гарантовано право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР, далі — Закон про відпустки).
* Посада фахівця з фізичної реабілітації не належить до педагогічних, оскільки не включена до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ від 14.06.2000 р. № 963. — Прим. ред.
Тепер розберемося, чи є у працівника, який обіймає посаду фахівця з фізичної реабілітації, право на щорічну додаткову відпустку за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці згідно зі ст. 7 Закону про відпустки та щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки.
Щоб знайти відповідь на це запитання, передусім потрібно звернутися до Списків, наведених у додатках 1 і 2 до постанови КМУ «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці» від 17.11.97 р. № 1290.
Так от, посада фахівця з фізичної реабілітації або роботи, що виконуються ним, у цих Списках не наведені. Це означає, що працівнику, який обіймає посаду фахівця з фізичної реабілітації, не належить щорічна додаткова відпустка за «шкідливо-важкі» умови праці та щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки.
Проте не варто забувати про наявність щорічної додаткової відпустки за роботу в умовах ненормованого робочого дня (п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки). Якщо посаду фахівця з фізичної реабілітації зазначено в списку посад, робіт і професій з ненормованим робочим днем колективного договору, то працівник, який обіймає цю посаду, може претендувати на щорічну додаткову відпустку за роботу в умовах ненормованого робочого дня тривалістю до 7 календарних днів. Конкретну тривалість такої відпустки прописують у колективному або трудовому договорі (ч. 2 ст. 8 Закону про відпустки).
Тут пам’ятайте і про ще одну важливу умову для надання зазначеної відпустки: ненормований робочий день не застосовується щодо працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем (п. 2 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці від 10.10.97 р. № 7). Отже, працівники, які здійснюють діяльність на умовах неповного робочого дня, не мають права на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день.
Висновок: працівник, який обіймає посаду фахівця з фізичної реабілітації в Центрі соціальної реабілітації дітей-інвалідів, має право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні та щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день тривалістю до 7 календарних днів (за умови, що така посада є в списку посад з ненормованим робочим днем у колективному договорі + фахівець працює в режимі повного робочого дня).