У бюджетних установах нерідко виникають ситуації, коли придбані запаси втрачають свою первісно очікувану економічну вигоду, стають застарілими або зіпсованими. Розгляду таких ситуацій ми неодноразово приділяли увагу на сторінках нашого видання. Наприклад, це питання розглядалось у матеріалі «Національні стандарти бухгалтерського обліку: шпаргалка до НП(С)БО 123 «Запаси» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 45).
Але зазначимо, що ми розглядали такі ситуації виключно з одного боку: з позиції бухгалтерського обліку. У той час як податкові нюанси такої операції залишились поза кадром. Цього разу приділимо увагу саме діям бюджетної установи — платника ПДВ.
Річ у тім, що згідно з п. 198.5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) у разі якщо такі товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, останній зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну (далі — ПН) за такими товарами.
Тому за наявності зіпсованої картоплі бюджетна установа має підстави для списання та повинна нарахувати ПДВ на таку операцію. При цьому на суму податкових зобов’язань, нарахованих на підставі п. 198.5 ПКУ, установа може виписати окрему ПН (якщо це поодинока ситуація), або скласти зведену ПН не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
Тепер розглянемо, яким чином установа повинна оформити таку ПН з урахуванням вимог Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307 (далі — Порядок № 1307).
Зазначимо, що незалежно від того, яка ПН (зведена або звичайна окрема) виписана на суму податкових зобов’язань, у верхньому куті роблять позначку про те, що її не видають покупцю, та зазначають відповідний тип причини відповідно до п. 8 Порядку № 1307:
04 — Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;
08 — Складена на постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ;
09 — Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ;
13 — Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.
При складані зведеної ПН в графі «Зведена податкова накладна» роблять помітку «X».
У графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляє:
— умовний ІПН «600000000000» — при складанні зведеної «компенсаційної» ПН ( абз. 8 п. 11 Порядку № 1307);
— умовний ІПН «400000000000» — при складанні окремої «компенсаційної» ПН ( абз. 4 п. 12 Порядку № 1307).
Заповнювати табличну частину ПН розділу Б слід таким чином:
— у графі 2 «Номенклатура товарів/послуг постачальника» платник зазначає дату складання та порядкові номери ПН, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ;
— графи 3, 5 — 9 не заповнюють;
— у графі 4 зазначають «грн.»;
— у графі 10 «Обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ» вказують вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховують ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ.
При цьому в розділі А ПН заповнюють тільки рядки I — VI, а рядки VII — IX розділу А ПН не заповнюють.
У разі якщо на такі операції бюджетна установа оформлює зведені ПН, їх складають не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.