Розпорядник передає бюджетні кошти одержувачу: як показати в обліку

Перш за все варто нагадати, що перелік та повноваження головних розпорядників бюджетних коштів визначені в ст. 22 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ). Зокрема, головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження в законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.

Крім того, розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, та надати йому кошти бюджету (на безповоротній чи поворотній основі) в межах відповідних бюджетних асигнувань. У свою чергу, одержувач таких коштів використовує їх на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі цього розпорядника бюджетних коштів.

З цією метою головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру. Додамо, що загальна процедура з формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів визначена в Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженому наказом Мінфіну від 22.12.2011 р. № 1691.

Головний розпорядник при формуванні своєї мережі планує, на які видатки будуть використані такі кошти одержувачем з урахуванням вимог Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333 (ср. ). Залежно від напряму використання коштів планування здійснюють за поточними чи капітальними видатками та відповідними КЕКВ.

Так, видатки одержувачів бюджетних коштів здійснюють за такими КЕКВ:

поточні видатки:

— 2281 «Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм»;

— 2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку»;

— 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)»;

капітальні видатки:

— 3210 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».

Саме за цими кодами розпорядник бюджетних коштів планує у своєму кошторисі бюджетні асигнування для одержувачів. У свою чергу, одержувач використовує бюджетні кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі відповідного розпорядника бюджетних коштів.

Виходячи з цього, планування напрямків використання коштів для головного розпорядника повинно повністю співпадати з метою використання таких коштів одержувачами. Отже, ґрунтуючись на такому підході, як головним розпорядникам бюджетних коштів, так і їх одержувачам слід формувати свою облікову політику, адже це врешті-решт забезпечить єдиний підхід до складання бюджетної та фінансової звітності.

Розглянемо приклад.

У бухгалтерському обліку головного розпорядника бюджетних коштів (селищної ради) такі операції відображають так: