27.11.2017
Першим на нормативному рівні Кабміном було розглянуто питання підвищення соцстипендій у вищих навчальних закладах (ВНЗ). Як результат, світ побачила постанова від 15.11.2017 р. № 872. Зазначеною постановою внесено зміни до п. 7 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів, затвердженого постановою КМУ від 28.12.2016 р. № 1045.
Зміни передбачають підвищення розміру соціальної стипендії для студентів ВНЗ І — ІІ рівнів акредитації — з 750 до 890 грн., III — IV рівнів акредитації — з 1000 до 1180 грн. У свою чергу, для студентів ВНЗ I — IV рівнів акредитації з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, а також студентів ВНЗ, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, соцстипендія зросла з 2000 до 2360 грн.
Наразі слід очікувати змін до постанови КМУ «Про розміри стипендій у державних та комунальних навчальних закладах, наукових установах» від 28.12.2016 р. № 1047, яка також встановлює розміри соцстипендії для студентів ВНЗ.
Зауважимо, що постанова № 872 набере чинності з дня її офіційного опублікування, проте усі зміни слід застосовувати з 01.11.2017 р.
Детальніше про підвищення розмірів соцстипендії студентам ВНЗ, а також про його наслідки читайте у наступних номерах нашої газети.
Кабмін видав розпорядження «Деякі питання дистанційного обслуговування розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів» від 15.11.2017 р. № 816-р, згідно з яким розпорядникам (одержувачам) коштів державного бюджету необхідно визначити пріоритетним казначейське обслуговування через систему дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства — Казначейство» та здійснити організаційно-технічні заходи щодо підключення до цієї системи з 1 січня 2018 року.
Розпорядникам (одержувачам) коштів місцевих бюджетів рекомендовано визначити пріоритетним казначейське обслуговування через систему дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства — Казначейство» та здійснити організаційно-технічні заходи щодо підключення до зазначеної системи:
з 1 квітня 2018 року — розпорядникам (одержувачам) коштів обласних, районних бюджетів, міст (у тому числі районів у містах), бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;
з 1 липня 2018 року — розпорядникам (одержувачам) коштів бюджетів територіальних громад сіл, їх об’єднань, селищ.
ДКСУ у листі від 03.11.2017 р. № 16-08/1009-18305 надала відповідь на запитання щодо застосування КЕКВ при придбанні квитків учасниками спортивних заходів, перебуваючи за кордоном для переїзду з місця проведення одного спортивного заходу до місця проведення іншого.
Так, згідно з п. 5 розд. III Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59, підприємство, що відряджає працівника за кордон, забезпечує його грошовими коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом) у національній валюті держави, до якої відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті.
У п. 7 розд. III цієї Інструкції зазначено, що за час перебування у відрядженні працівникові відшкодовуються витрати, зокрема, на проїзд до місця відрядженні і назад, а також за місцем відрядження.
Згідно з Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333, видатки на відрядження (у тому числі проїзд, добові, польові тощо) фізичних осіб, які мають правовідносини з бюджетною установою і на яких поширюється дія наказу (розпорядження), виданого керівником: учнів, студентів, тренерів, інших учасників, на навчально-тренувальні збори, змагання, олімпіади, фізкультурно-оздоровчі та спортивні заходи, наукові конференції тощо мають здійснюватись за КЕКВ 2250 «Видатки на відрядження».