Придбали матеріальні цінності у фізособи? Не забудьте про ПДФО і ВЗ

Відразу ж відповімо на перше запитання: так. Дійсно, якщо ваша установа придбала матеріальні цінності у фізичної особи, ви маєте утримати і перерахувати до бюджету ПДФО і ВЗ.

Чому? Бо відповідно до п. 173.3 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) якщо стороною договору купівлі-продажу рухомого майна є юридична особа, вона вважається податковим агентом платника податку (фізособи) і зобов’язана виконати всі функції податкового агента.

Що стосується ВЗ, то його нарахування, утримання і сплата здійснюються у порядку, передбаченому для ПДФО (п.п. 1.4 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Тож у випадку придбання матеріальних цінностей у фізичної особи ваша установа автоматично набуває статусу і податкового агента платника ВЗ.

Отже, вам доведеться утримати і сплатити ПДФО і ВЗ із суми доходу, нарахованого (сплаченого) фізособі — продавцю. Але за якою ставкою оподатковувати такий дохід?

З ВЗ все зрозуміло. Тут варіант один — 1,5 % від об’єкта оподаткування, незалежно від виду доходу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

А от зі ставкою ПДФО не все так просто.

З одного боку, абз. 1 п.п. 173.1 ПКУ передбачено оподаткування доходу платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна за ставкою, визначеною п. 167.2 ПКУ, — 5 %.

А з іншого — ДФСУ у листі від 01.06.2017 р. № 441/6/99-99-13-02-03-15/ІПК наполягає на застосуванні основної ставки ПДФО — 18 %. Свою точку зору податківці пояснюють, спираючись на норму абз. 2 п. 173.1 ПКУ. Так, дохід від продажу рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості об’єкта, визначеної згідно із законом. У свою чергу, проведення оцінки майна у випадку оподаткування майна є обов’язковим. На це чітко вказує ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III. І вочевидь, тут йдеться про оцінку, проведену суб’єктом оціночної діяльності. Окрім того, з урахуванням норми п. 173.4 ПКУ фахівці ДФСУ наголошують на необхідності нотаріального посвідчення такого договору купівлі-продажу. Лише за умови дотримання цих двох умов дохід фізособи — продавця буде оподатковуватися за ставкою 5 %. Якщо ж оцінку майна не проведено, а договір не посвідчено нотаріусом, тоді слід застосовувати ставку ПДФО 18 %. Це пояснюється тим, що у такому разі доходи фізособи — продавця розглядають не як дохід від продажу рухомого майна, а як інші доходи (п.п. 164.2.20 ПКУ).

Також майте на увазі: податкові агенти зобов’язані відзвітувати про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також про суми утриманого з них ПДФО і ВЗ (п. «б» п. 176.2 ПКУ). Для цього податковий агент має подати до контролюючого органу за місцем свого розташування податковий розрахунок за формою № 1ДФ. І зробити це треба протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Форма цього податкового розрахунку, порядок його складання і подання затверджено наказом Мінфіну «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» від 13.01.2015 р. № 4.

При цьому суму доходу продавця слід відображати у розд. І податкового розрахунку (форма № 1ДФ) за ознакою доходу «127». Також у рядку «Військовий збір» розд. ІІ податкового розрахунку слід указати загальну суму отриманого доходу та фактично утриманого (перерахованого) ВЗ.

Якщо ж розрахунок з фізособою — продавцем буде проведено готівкою з каси установи, то для сплати ПДФО і ВЗ у вашому розпорядженні три банківські дні з дня виплати (п.п. 168.1.4 ПКУ).

І ще один важливий момент: ПДФО сплачують за рахунок доходу фізособи. Тому краще заздалегідь домовитись із продавцем про «чисту» суму, яку він отримає (за вирахуванням податків та зборів). Відповідно, у договорі купівлі-продажу доцільно зазначати суму вже збільшену на ПДФО і ВЗ.

Тепер про облік матеріальних цінностей, придбаних у фізичної особи. Загалом порядок їх обліку нічим не відрізняється від обліку активів, придбаних у юридичних осіб чи фізичних осіб — підприємців. Тож, як завжди, суму податків та зборів, сплачених у зв’язку з придбанням активів, слід включати до їх первісної вартості. Така вимога передбачена п. 5 розд. ІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202, а також п. 8 розд. ІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202. Таким чином, це правило діє і для необоротних активів, і для запасів. Що ж стосується літератури, придбаної у фізичної особи, то її первісна вартість складається із суми грошових коштів, сплаченої безпосередньо продавцю, та суми сплачених ПДФО і ВЗ.

І декілька слів про КЕКВ. Нагадаємо: видатки на поповнення музейних та бібліотечних фондів, а також на придбання і випуск підручників для бібліотечних фондів навчальних закладів слід здійснювати за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування». Вказівку на це містить п. 14 п.п. 3.1.1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333. До речі, за цим кодом слід проводити видатки на придбання літератури на загальну суму з урахуванням ПДФО і ВЗ.

Порядок відображення на рахунках бухобліку операцій з придбання матеріальних цінностей у фізичних осіб розглянемо на прикладі.

У регістрах бухобліку ці операції відображаються так: