28.10.2019
Психологи неодмінно діагностували б в мене депресію, апатію, емоційне вигоряння та ще з десяток діагнозів, які б вони взялися лікувати за чималеньку погодинну оплату. Та я розумію, що ні до чого б ці психологічні зусилля не призвели. А що стосується оплати, то не мені, бухгалтеру-бюджетнику, розповідати, як доводиться економити кожну гривню.
Який же вихід?
Хтось порадить, що треба змінити обстановку та вирушити у подорож. Мої колеги-бюджетники можуть поглузувати з цієї поради. Бо на зарплатню бухгалтера бюджетної установи далеко та надовго не поїдеш.
☺ Багатьох від депресій рятують посиденьки з друзями. Друзі — це, звісно, добре. Та, на жаль, не всі з них твої колеги-бухгалтери. А часом так треба виговоритися, щоб тебе зрозуміли та підтримали, а не зневажливо посміхнулися: «Від чого тут страждати? Від того, що папірці перекладаєш з місця на місце?»
☺ Тренажерні зали та йога з чакрами та медитаціями. Щиро радію за людей, в яких є час та фінанси на ці заняття. А коли тобі вже трохи більше за вісімнадцять (а паспорт жахає цифрою «40+»), то ввести фізичні навантаження до своєї купи обов’язків та справ вже не так легко.
☺ Хобі. Дійсно, гарна річ. Але рятує та розбавляє одноманітну щоденність лише зрідка.
Дехто скаже, з чого трагедію робити? Більшість працюючих звичайних людей так живе і не скиглить. Дійсно, чого приховувати, так і є. Але я пишу цю мінісповідь не для того, щоб занурити всіх у глибину безвиході, а поділитися, які ліки я знайшла для себе.
Декілька разів (приблизно 2 рази на рік) керівництво відправляє мене на спеціалізовані бухгалтерські семінари. І коли оцінила терапевтичні властивості цих заходів, зрозуміла, чому я завжди з них повертаюся дійсно ніби сповненою моральних та душевних сил.
На таких заходах справді почуваєшся, мов у своїх «зграї». Учасники семінару працюють в одній сфері, чудово розуміють усі твої складнощі та проблеми. Можуть обмінятися досвідом та порадами — ти з ними, як-то кажуть, «на одній хвилі». Ти перемикаєшся на подію, де тебе розважають, пригощають, — ти відчуваєш турботу про себе. Турботу, яку лише чекають від тебе і зрідка нею балують. Це дуже приємне почуття.
А ще організатори дійсно розуміють, як нам, «суворим та жадібним» бухгалтерам, хочеться ще відчути себе чарівними, тендітними та привабливими жінками. Тому й асоціюють нас не з пательнями та пральними засобами (які всі вважають найкращим жіночим подарунком), а з елегантними ювелірними виробами. З роками дуже цінуєш таке ставлення.
Ось і виходить, що, відвідавши семінар, і обстановку зміниш (як радять психологи), і в колі однодумців побуваєш, і корисні поради для роботи отримаєш, а ще й подарунок для душі та жіночої самооцінки! Спробуйте, колеги! Сподіваюся, і ви таким чином розбавите свою сіру буденність.
Надія Смереченко, бухгалтер сільради, Липоводолинський район, Сумська область